Справа  № 2-316/2010 р.

   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           08 липня 2010  року    Корабельний районний суд  м. Миколаєва  у складі:

головуючого  по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарях судового засідання - Кукумань В.С.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представників третіх осіб – Квашенка С.С., Литвиненко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

 В травні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис на договорі застави, посвідченому Войтовською Ж.Ф., приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, 12 лютого 2008 року за реєстровим номером 318, здійснений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 24.102008 року за реєстровим № 2046.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що 12 лютого 2008 року він уклав кредитний договір на купівлю автотранспортного засобу із Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», та в забезпечення виконання зобов’язань 12 лютого 2008 року був укладений договір застави, предметом якого було рухоме майно – транспортний засіб автомобіль марки HONDA Legend V6 3.51 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Зазначений договір застави був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Войтовською Ж.Ф. 12 лютого 2008 року за реєстровим номером 318. 24 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на вказаному договорі застави був вчинений виконавчий напис № 2046.

Посилаючись на те, що відповідач не мала права вчиняти оскаржуваний виконавчий напис, оскільки такий порядок не передбачений діючим законодавством та порушує права позивача, просив позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій позов підтримав та просив слухати справу у його відсутність.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, вказувала, що її дії щодо вчинення оскаржуваного виконавчого напису відповідають вимогам діючого законодавства, а тому вимоги позивача є необґрунтованими і безпідставними.

Представник третьої особи – Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в судовому засіданні позов не визнала, вказувала на надумані мотиви позову, просила в задоволенні позову відмовити.

Представник Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції в судовому засіданні позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12 лютого 2008 року позивач уклав із Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» кредитний договір на купівлю автотранспортного засобу № 640/316-ААФ03.16-2, за яким останній надав позивачу кредит у сумі 60000 доларів США, а позивач взяв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом, обумовлені умовами договору (а.с. 59-62). В забезпечення виконання зобов’язань 12 лютого 2008 року між позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Войтовською Ж.Ф. 12 лютого 2008 року за реєстровим номером 318, предметом якого було рухоме майно – транспортний засіб автомобіль марки HONDA Legend V6 3.51 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 56-58). 24 жовтня 2008 року у зв’язку із неналежним виконання позивачем своїх обов’язків щодо своєчасно сплати кредиту та процентів за користування кредитом, про що свідчить розрахунки заборгованості (а.с.63-66), приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на вказаному договорі застави був вчинений виконавчий напис № 2046, яким запропоновано звернути стягнення на заставлене майно (а.с. 20).

Відповідно до ч. 2 ст. 592 ЦК України та п. 2.4.3 умов договору застави заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою,  в тому числі й у разі неналежного виконання заставодавцем умов кредитного договору. А якщо його вимога не буде виконана, звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде  виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Вимоги, щодо форми та змісту виконавчого напису виписані в ст. 89, 91 Закону України «Про нотаріат» та п. 287 Інструкції про порядок вчинення   нотаріальних   дій   нотаріусами   України,   затвердженої   наказом Міністерства юстиції України 3 березня 2004 року.

Відповідно до пунктів 282, 286 цієї Інструкції  перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172    затверджено такий перелік документів та відповідно до п.1 цього переліку для одержання виконавчого напису надається оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.. 87-89 Закону України «Про нотаріат» вчинила 24 жовтня 2008 року нотаріальний напис, яким звернула стягнення на заставлене майно позивача для задоволення вимог Банку.

Враховуючи викладене, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушення законних прав та інтересів позивача не допущено, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень. Позивач в порушення приписів зазначених статей не зміг довести суду щодо неправомірності в діях відповідача при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису.

Вимоги в частині стягнення судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10-11; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд        

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

 СУДДЯ                                   В.В. Безпрозванний