№ 2- 8613
2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 року Жовтневий районний суд
г. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка А.А.
при секретарі Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи орган опіки та піклування Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради та Жовтневий районний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 11 лютого 2008 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав. Позивач у своєму позові та в ході судового засідання посилалася на те, що вона є матір’ю неповнолітньої ОСОБА_3, відповідач є батьком цієї дитини, з ними не мешкає, не приймає участі в утриманні і вихованні дитини, стосунки не склалися, шлюб розірвано, але і після цього відношення відповідача до сім’ї та дитини не змінилося, фактично він усунувся від виховання та утримання дочки і дитина постійно мешкає з нею. Відповідач не цікавиться своєю дочкою, добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає, аліменти з нього стягуються на утримання дитини за рішенням суду, мається заборгованість, обов’язки батька відповідач не виконує. Вона (позивач) сама займається утриманням та вихованням дочки ОСОБА_4, тому просила позбавити відповідача батьківських прав стосовно дочки, задовольнивши позов.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. В письмовому зверненні до суду проти позову заперечував, в судове засідання не з’явився без поважних причин. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача згідно ст. 169 ЦПК України.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради в судовому засіданні позов підтримали, не заперечували проти обставин і суті вимог, підтримали висновок і вважали за доцільне позбавлення батьківських прав відповідача та не заперечував проти задоволення позову.
Представники третьої особи Жовтневий районний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив. В зверненні до суду позов підтримали, не заперечували проти обставин і суті вимог, підтримали висновок і вважали за доцільне позбавлення батьківських прав відповідача та не заперечували проти задоволення позову, просили справу розглянути без їх участі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника вказаної третьої особи згідно ст. 169 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача і його представника та представника третьої особи, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом в судовому засіданні встановлено, що 03 листопада 2001 року було укладено шлюб між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ОСОБА_2, від цього шлюбу 18 травня 2002 року народилася дитина – дочка ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 – 1977 року народження є батьком цієї дитини, позивач – є матір’ю неповнолітньої ОСОБА_3. Мешкали вони спочатку спільно сім’єю.
В зв’язку з погіршенням стосунків: відповідач часто був відсутнім дома, допомоги по мешканню та вихованню дітей не надавав і сім’я розпалася, шлюб розірвано, про що позивачка отримала свідоцтво 30 квітня 2004 року, разом сторони перестали мешкати. Неповнолітня ОСОБА_3 стала мешкати з матір’ю - позивачем ОСОБА_1, відповідач мешкав окремо, відповідач і після розлючення з позивачем не приходив до дочки, вихованням та утриманням не займається, ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків по утриманню та вихованню дитини. Обов’язки по вихованню та утриманню неповнолітнього ОСОБА_3 виконує позивач, що підтверджується довідками та характеристиками з місць навчання та мешкання дитини, актами обстеження житлових умов. Відповідач вихованням та утриманням своєї дочки не займається, ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків по утриманню та вихованню цієї дитини.
Згідно висновку № 07 від 15 січня 2008 року виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, підтриманому в судовому засіданні представником третьої особи, з урахуванням інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 доцільно позбавлення батьківських прав стосовно неї відповідача, неповнолітня ОСОБА_3 виховується і утримується позивачем, дитина виховується в спокійній і доброзичливій атмосфері, для дитини створені всі умови для всебічного розвитку та навчання.
Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
Суд приймає до уваги також і ті обставини, що неповнолітня ОСОБА_3 свого постійного доходу не має, знаходяться на утриманні позивача, яка на теперішній час працює, аліменти на утримання дитини від відповідача отримує не регулярно, вихованням та утриманням дитини займається самостійно. Обставини та вимоги позову фактично визнані відповідачем, його можливі заперечення необгрунтовані, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не базуються на фактичних даних та об’єктивно нічим не підтверджені.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов’язання або незаконні дії стосовно відповідача по утриманню і вихованню неповнолітньої дитини, а відповідач цього не довів, твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов’язань або неправомірності стосовно нього є припущенням.
Не може суд прийняти до уваги позицію відповідача стосовно заперечення проти позову, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджується.
При таких обставинах суд вважає доведеними ті обставини, що відповідач ухиляється від виховання та утримання своєї неповнолітньої дочки, а тому можливо позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодаством для державного мита.
ОСОБА_1 при подачі позову сплатила судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тому з відповідача слід стягнути на її користь судовий збір в розмірі 17 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 07 грн. 50 коп. та поштові витрати 10 грн., а всього 34 грн. 50 коп.. .
Таким чином позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання, вважаються обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст. 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 17 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 07 грн. 50 коп. та поштові витрати 10 грн., а всього 34 грн. 50 коп..
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя –