№ 2- 8117

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року                                                                     Жовтневий районний суд

г. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка А.А.

при секретарі Ткаченко Л.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради та служба в справах неповнолітніх Жовтневого району м. Дніпропетровська про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08 квітня 2009 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Позивач у своєму позові посилалася на те, що ОСОБА_3 є матір’ю неповнолітньої ОСОБА_4, відповідач є батьком цієї дитини, з ними не мешкає, не приймає участі в утриманні і вихованні дитини, перебував в місцях позбавлення волі за злочин, після звільнення відношення відповідача до сім’ї та дитини не змінилося, фактично він усунувся від виховання та утримання дочки і дитина з листопада 2004 року постійно мешкає з нею. В 2004 році ОСОБА_3 померла. Відповідач не цікавиться своєю дочкою, матеріальної допомоги на її утримання не надає, обов’язки батька не виконує. Вона (позивач – дочка ОСОБА_3) сама займається утриманням та вихованням дочки ОСОБА_5, тому просила позбавити відповідача батьківських прав та стягнути з нього аліменти до повноліття дитини, задовольнивши позов.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. В письмовому зверненні до суду позов визнав повністю, не заперечував проти обставин і суті вимог, просив справу розглянути без його участі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача згідно ст. 169 ЦПК України.

    Представники третіх осіб органу опіки та піклування виконавчого комітету Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради та служби в справах неповнолітніх Жовтневого району м. Дніпропетровська в судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. В письмовому зверненні до суду позов підтримали, не заперечували проти обставин і суті вимог, підтримали висновок і вважали за доцільне позбавлення батьківських прав відповідача та не заперечував проти задоволення позову, просили справу розглянути без їх участі. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представників вказаних третіх осіб згідно ст. 169 ЦПК України.

    З’ясувавши думку сторін і третіх осіб, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа  має  право в порядку,  встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється   на   всі правовідносини, що виникають у державі.

    Судом в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 – 1977 року народження та ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 1977 року  і 21 грудня 1997 року у них народилася дочка ОСОБА_4. Мешкали вони спочатку спільно сім’єю.

    В зв’язку з погіршенням стосунків: відповідач часто був відсутнім дома, допомоги по мешканню та вихованню дітей не надавав і сім’я розпалася. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3. Неповнолітня ОСОБА_4 стала мешкати з позивачем ОСОБА_1 – дочкою ОСОБА_3, відповідач мешкав окремо, відповідач жодного разу не приходив до дочки, вихованням та утриманням не займається, ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків по утриманню та вихованню дитини. Обов’язки по вихованню та утриманню неповнолітнього ОСОБА_4 виконує позивач, що підтверджується довідками та характеристиками з місць навчання та мешкання дитини, актами обстеження житлових умов. Відповідач був засуджений судом по ч. 3 ст. 309 КК України до позбавлення волі, після виходу з місць позбавлення волі в жовтня 2006 року він мешкав окремо, жодного разу не приходив до дочки, вихованням та утриманням не займається, ухиляється від виконання своїх батьківських обов’язків по утриманню та вихованню дитини.

    Відповідно до рішення № 463 виконавчого комітету Жовтневої районної в м. Дніпропетровську ради від 23 червня 2006 року з урахуванням інтересів неповнолітньої опікуном ОСОБА_4 призначено позивача ОСОБА_1

    Згідно висновку № 15/1363 від 16 листопада 2007 року виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська з урахуванням інтересів неповнолітньої ОСОБА_4 доцільно позбавлення батьківських прав стосовно неї відповідача, неповнолітня ОСОБА_4 виховується і утримується позивачем, дитина виховується в спокійній і доброзичливій атмосфері, для дитини створені всі умови для всебічного розвитку та навчання.

    Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

    Суд приймає до уваги також і ті обставини, що неповнолітня ОСОБА_4 свого постійного доходу не має, знаходяться на утриманні позивача, яка на теперішній час працює, аліменти на утримання дитини від відповідача не отримує, вихованням та утриманням дитини займається самостійно. Обставини та вимоги позову повністю визнані відповідачем, його можливі заперечення необгрунтовані, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не базуються на фактичних даних та об’єктивно нічим не підтверджені.

На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При таких обставинах суд вважає доведеними обставини позову, а тому можливим їх задоволення.

    Відповідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Згідно ч. 2 ст. 191 СК України суд може присудити аліменти і за минулий час.

    Враховуючи вимоги вказаного суд вважає необхідним стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки з 08 квітня 2009 року.

    На підставі п. 7 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

    Зважаючи на те, що позивачка працює, має скрутне матеріальне становище і важкі сімейні обставини, державну грошову допомогу не отримує, інших джерел доходу не має, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення.

    При таких обставинах суд вважає доведеними ті обставини, що відповідач ухиляється від виховання та утримання своєї неповнолітньої дочки, а тому можливо позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_3, стягувати з відповідача аліменти на утримання дочки на користь ОСОБА_1 в розмірі ? частини всіх видів його доходу щомісячно до досягнення ОСОБА_4 повноліття, починаючи стягнення з 08 квітня 2009 року та допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

    Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодаством для державного мита.

    ОСОБА_1 при подачі позову не сплатила судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тому з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 90 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 120 грн.. .

    Таким чином позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання, вважаються обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 55, 124 Конституції України, ст. 164, 165, 166, 183, 191, 199, 214 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 10, 11, 209, 212-215, 218  ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву задовольнити.

    Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ніжин Чернігівської області, аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь  ОСОБА_1 в розмірі ? частини всіх видів його доходу щомісячно до досягнення ОСОБА_4 повноліття, починаючи стягнення з 08 квітня 2009 року.

    Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

    Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 90 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 120 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя –