ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2915/10/2470
09:20
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
за участю :
секретаря судового засідання –Олійник О.В.;
за участю:
позивача –ОСОБА_1 ;
представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю);
представників відповідача Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області - Біленької А.І., Дутчак М.М. (за довіреністю),
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення податкововї інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.06.2010р. ОСОБА_1 стверджує, що, ДПА у Чернівецькій області порушила порядок проведення перевірки та неправомірно застосувала штрафні фінансові санкції за не ведення підприємцем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Суд, не погоджується з тим, що був порушений порядок проведення перевірки та з тим, що до позивачів неправомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції в частині їх застосування за не ведення підприємцем ОСОБА_1 обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та ухвалює рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
.
СУТЬ СПОРУ:
ОСОБА_1 вважає оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Обгрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що перевіряючий податковий орган не попередив позивача письмово за 10 днів до початку проведення планової перевірки про її проведення. Також - до початку проведення перевірки податковими інспекторами не були пред’явлені службові посвідчення.
Крім того , на думку позивача, нестача товару саме в торговому залі, де проводилася перевірка, не свідчить про його відсутність, а тому застосування штрафної санкції за порушення вимог п.12 ст.3 Закону №265, а саме - за не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації є незаконним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представники відповідача проти позову заперечували . В письмових запереченнях відповідач зазначає, що перевірку було проведено згідно з нормами чинного законодавства. В даному випадку, перевірка порядку здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового обігу у магазині приватного підприємця ОСОБА_1 була плановою та проводилась на підставі графіку перевірок СПД, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг працівниками відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Чернівецькій області на червень 2010 року, який по своїй суті є планом перевірок протягом червня 2010 року та на підставі направлень на перевірку №1073,№1069 від 11.06.2010р.
Також відповідач зазначає, що актом перевірки ДПА в Чернівецькій області були встановлені порушення , які полягають у наступному :
- не збереженні протягом встановленого строку законодавством терміну книги обліку розрахункових операцій №2401000278р/4 ;
- не роздрукуванні щоденного фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій 28 лютого 2010 року;
- не веденні обліку товарів за місцем реалізації та зберігання. Зокрема, при проведенні перевірки встановлені факти не облікованого товару : нестача товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 3015 грн., надлишок товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 276, 50 грн.
-
Отже, на думку відповідача, застосування штрафних фінансових санкцій до приватного підприємця ОСОБА_1 є правомірним.
Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані сторонами докази,
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 є платником податку на загальній системі оподаткування та здійснює торговельну діяльність в належному їй магазині за адресою : с.Чорногузи Вижницького району Чернівецької області.
12.06.2010р. працівники ДПА в Чернівецькій області провели планову виїзну перевірку, зазначеного вище, магазину. Перевірка проводилася на підставі направлень №1073, №1069 від 11.06.2010р та згідно з графіком перевірок СПД, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг працівниками відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Чернівецькій області на червень 2010 року. Даний графік затверджений заступником голови ДПА в Чернівецькій області 27.05.2010р.
За результатами перевірки був складений акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 12.06.2010р.
В акті перевірки зазначені порушення приватним підприємцем ОСОБА_1 п.п. 9,6,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95 від 06.07.1995р. (надалі - Закон №265). Зокрема:
- незбереження протягом встановленого строку законодавством терміну книги обліку розрахункових операцій №2401000278р/4 (п.6 ст.3 Закону №265);
- не роздрукування щоденного фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій 28 лютого 2010 року (п.9 ст.3 Закону №265);
- не ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання (п.12 ст.3 Закону №265). Зокрема, при проведенні перевірки встановлені факти не облікованого товару : нестача товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 3015 грн., надлишок товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 276, 50 грн. Дані факти відображені в доданій до акту перевірки відомості щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів ( товарно-матеріальних цінностей).
Суд встановив, що ОСОБА_1 до акту перевірки надала пояснення . В своїх поясненнях та в судовому засіданні позивач підтвердила, що книгу обліку розрахункових операцій не вела, нестача тютюнових виробів на суму 3015 грн. та надлишок тютюнових виробів на суму 276,50 грн. виникли у зв’язку з проведенням через касовий апарат не всього товару.
Рішенням ДПІ у Вижницькому районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.06.2010р. №0000322300 до ОСОБА_1 було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7263 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд не бере до уваги твердження позивача про неправомірність проведення перевірки.
Проведення планової перевірки додержання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) не суперечить повноваженням та компетенції органів державної податкової служби, визначеним Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
У межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» органи державної податкової служби проводять планові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) згідно з затвердженими керівництвом податкових органів планами - графіками проведення перевірок на підставі направлень на перевірки.
Частиною 1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено , що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Даний закон не передбачає обов’язок у перевіряючого органу попередньо повідомляти суб’єкта господарської діяльності про проведення перевірки.
Таким чином , відповідач здійснював перевірку на законних підставах.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .
Пунктом 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, порушення якого встановлено актом перевірки, передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд доходить до висновку, що законодавств України чітко регламентує обов’язок суб'єктів господарювання вести облік товарних запасів та передбачає відповідальність за неведення такого обліку.
Стаття 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, передбачає, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Суд встановив, що позивач знаходиться на загальній системі оподаткування та є суб'єктом малого підприємництва.
Штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст.21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” підпадають під законодавче визначення адміністративно – господарської санкції та є такими санкціями за своєю юридичною сутністю.
У відповідності до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно ст.ст. 239, 241 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф. Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Відповідно до вимог ст.218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування господарських санкцій, є вчинене таким суб’єктом господарське правопорушення. Згідно ч.2 зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками.
Суд вважає, що при вирішенні питання про правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності відповідача складу правопорушення.
Суд враховує те, що штрафні (фінансові) санкції застосовано до позивача не за порушення порядку ведення обліку товарних запасів, а за відсутність такого обліку взагалі.
За умови встановленого обов’язку та відповідальності за невиконання цього обов’язку, позивач не позбавлений можливості здійснювати облік товарних запасів в довільній формі, тим самим виконувати вимоги Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Позивач не довів суду, що ним було вжито усіх необхідних заходів для виконання вимог п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Крім того, згідно із ст. 51 Цивільного Кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Отже, при здійсненні обліку товарних запасів фізична особа – підприємець має можливість застосувати порядок, встановлений для юридичних осіб та визначений відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Таким чином, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області довела правомірність свого рішення.
За таких обставин та враховуючи те, що приватний підприємець ОСОБА_1 не оскаржувала застосування до неї штрафних (фінансових) санкцій за не збереження протягом встановленого законодавством терміну книги обліку розрахункових операцій та за не роздрукування щоденного фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій ( про що її представник додатково підтвердив в судовому засіданні), суд дійшов до висновку, що рішення ДПІ у Вижницькому районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.06.2010р. №0000322300 до ОСОБА_1 є правомірним і таким , що не підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки відповідач - ДПІ у Вижницькому районі судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, не здійснював, суд не присуджує з позивача ніяких судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 8-12, ч.2 ст.94, 160-163 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, перебачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копіїї постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову виготовлено в повному обсязі 01.10.2010р.
Суддя О.Я.Бойко