2-ві/754/26/21

Справа № 754/6950/18

У Х В А Л А

Іменем України

06 вересня 2021 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду справи № 754/6950/18 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва в особі директора Лимаря Юрія Вікторовича до Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ОСОБА_3 , про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. перебуває цивільна справа за позовом Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва в особі директора Лимаря Юрія Вікторовича до Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ОСОБА_3 , про захист честі, гідності та ділової репутації.

16.08.2021 (передано судді Зотько Т.А. за виходом з відпустки 01.09.2021) заявницею ОСОБА_1 до суду подано заяву про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду вказаної справи, яка обґрунтована тим, що суддя Зотько Т.А. займається фальсифікацією документів по справах заявниці, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просила задовольнити подану нею заяву про відвід головуючого у справі та передати справу на новий автоматизований розподіл.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. від 02.09.2021 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду цивільної справи № 754/6950/18 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва в особі директора Лимаря Юрія Вікторовича до Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ОСОБА_3 , про захист честі, гідності та ділової репутації необґрунтованою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021 заява про відвід головуючому у справі судді Зотько Т.А. передана на розгляд судді Гринчак О.І.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд вказаних заяв про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень частини другої та третьої статті 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною четвертою статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року, п. 49, 50, 52, 53/ зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, … чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

Ті ж самі висновки ЄСПЛ зазначив у рішенні у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року.

З огляду на те, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А. є невмотивованою та не містить доказів, які б свідчили про наявність обставин упередженості судді щодо розгляду даної справи, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, тому вважаю, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду цивільної справи № 754/6950/18 слід відмовити.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду справи № 754/6950/18 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва в особі директора Лимаря Юрія Вікторовича до Комунального підприємства Київської міської ради «Телекомпанія «Київ», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ОСОБА_3 , про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Гринчак