Справа №2а-703/2010р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року          Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

                головуючого судді Шелудякова Л.В.,                            

                при секретарі Лабовкіній Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАЇ ГУМВС України а Полтавській області, Штаферун Володимира Володимировича – інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження в Полтавській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ :

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАЇ ГУМВС України а Полтавській області, Штаферун Володимира Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

    Зазначив, що 19.03.2010 року під час керування транспортним засобом – автомобілем таксі Джилі-МК державний номерний знак НОМЕР_1 на замовлення за адресою вул.Фрунзе,33 позаду нього через один автомобіль рухався службовий автомобіль інспекторів ДАЇ. Під’їхавши до нього інспектори ДАЇ здійснили зупинку попереду його автомобіля, чим перешкодили йому під’їхати за 10 метрів від виїзду до двору. Підійшовши до нього інспектори йому не представились та потребували пред’явити документи. Він пред’явив документи на їх вимогу, а інспектори повідомили, що він порушив Правила Дорожнього руху в дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та запропонували сісти в їх автомобіль, а тим часом був складений протокол про адміністративне правопорушення. Ознайомитись з вказаним протоколом йому було відмовлено.

    Також зазначив, що постанову №078593 від 19.10.2010 року він отримав 05.04.2010 року. Згідно вказаної постанови за порушення Правил дорожнього руху, а саме дії знаку 3.34 на нього накладений адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. В постанові вказані свідки, яких він не бачив, однак, вони які нібито були присутні при складенні протоколу.

    Вказана постанова ним була оскаржена начальнику УДАЇ ГУМВС України в Полтавській області, яким відмовлено у задоволенні його скарги, і постанова залишена без змін. Вказане повідомлення від отримав 05.05.2010 року. До того ж в повідомленні УДАЇ вказана адреса зупинки його автомобіля – вул.Фрунзе,18, а насправді він здійснив зупинку по вул.Фрунзе,33.

    Враховуючи вказане, просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини.

    Представник відповідача – УДАЇ ГУМВС України в Полтавській області Пархоменко І.Ю. позов не визнала та пояснила, що інспектор ДПС при складенні протоколу про адміністративне правопорушення діяв у відповідності до вимог діючого законодавства, а відповідач ОСОБА_1 бажає уникнути відповідальності, а в позові на свою користь зазначив обставини його зупинки працівником інспектором ДПС.

    Штаферун В.В. – інспектор ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження в Полтавській області позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а тому був зупинений ним. За порушення п.15.9 Правил дорожнього руху та вимог дорожнього знаку 3.34 ним відносно ОСОБА_1 у його присутності був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення та винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вказана постанова вважає відповідає вимогам закону, а тому просив відмовити у задоволенні позову.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши зібрані по справі докази, матеріали справи, приходить до наступних висновків.

    Встановлено, що 19 березня 2010 року о 15 годині 50 хвилин на вул.Фрунзе в м.Полтава інспектором ДПС взводу дорожньо-патрульної служби із забезпечення супроводження, підпорядкованого ГУМВС Штаферуном В.В. був зафіксований факт порушення водієм автомобіля «Джилі» д.н.з. НОМЕР_1 вимог п.15.9 Правил дорожнього руху» – зупинка транспортних засобів забороняється: ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій та вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» додатку 1 Правил дорожнього руху («Забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження»). При цьому, від час зупинки у забороненому місці автомобіль, яким керував ОСОБА_1, мав зовнішні ознаки «Таксі», посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження) не здійснював.

    Дане правопорушення було зафіксовано інспектором ДПС за допомогою фото- та відеозйомки, запис якої згідно ст. 251 КУпАП є доказом по справі про адміністративне правопорушення.

    Використання в даному випадку співробітниками ДАІ відеозапису для фіксації правопорушення здійснювалось відповідно до підпункту 11 п.5 Положення про Державну автомобільну Інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №341; пунктів 7.6, 28.9   Інструкції  з   питань  діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої   наказом   МВС України  від  27.03.2009 №111 (зареєстрованого в  міністерстві  юстиції за №576/16592) якими дозволено підрозділам  Державтоінспекції під   час  виконання  службових  обов’язків  здійснювати  фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення та фіксації протиправних діянь.

З метою припинення порушення Правил дорожнього руху наряд ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження, підпорядкованого ГУМВС, під’їхав до водія автомобіля Джилі, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1

У відповідності до вимог пункту 15.5 Інструкції, працівник міліції Штаферун В.В., підійшовши до вищезазначеного транспортного засобу, чітко відрекомендувався водієві автомобіля Джилі, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1, назвавши свою посаду, спеціальне звання і прізвище, та повідомив про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення, та запропонував водієві надати документи для перевірки.

За порушення пункту 15.9 Правил дорожнього руху та вимог дорожнього знаку 3.34, на підставі пункту 16.1.1 Інструкції   інспектором ДПС взводу дорожньо-патрульної служби із забезпечення супроводження, підпорядкованого ГУМВС Штаферуном В.В. відносно ОСОБА_1, у присутності правопорушника, як це і передбачено ст. 268 КУпАП, був складений адміністративний протокол ВІ № 066468 за ознаками ч.1 ст.122 КУпАП та винесена постанова ВІ № 078593 від 19.03.2010 року по даній адміністративній справі, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєні даного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.26, 27).

При цьому, суд приймає до уваги той факт, що правопорушення було вчинено на дорозі, а тому суду не може прийняти до уваги, як підставу для визнання незаконним постанови по справі про адміністративне правопорушення, зазначення того, що правопорушення вчинено біля будинку №18 по вул. Фрунзе, який знаходиться на протилежній сторони дороги бід будинку №33, біля якого зупинився автомобіль правопорушника.

Відповідно до ст.63 Конституції України ОСОБА_1 добровільно відмовився надавати будь-які пояснення в протоколі та підписувати його і постанову. Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та винесеної по даній адміністративній справі постанови громадянин ОСОБА_1, був ознайомлений інспектором ДПС в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджується підписами свідків у вищезгаданих протоколі й постанові та їх письмовими поясненнями (а.с.28, 29).

Вищевказану постанову про адмінправопорушення ВІ № 078593 ОСОБА_1 оскаржив відповідно до ст. 288 КУпАП до УДАІ ГУМВС (було направлено дві скарги: від 29.03.2010 та від 05.04.2010), де за фактами, викладеними у скаргах була проведена службова перевірка та встановлено відсутність підстав для скасування постанови.

У зазначених вище скаргах ОСОБА_1 зазначив, що метою його зупинки у місці, де зупинка заборонена згідно пункту «и» 15.9 Правил дорожнього руху та вимог дорожнього знаку 3.34, була «вимушена зупинка для уточнення адреси».

Твердження громадянина ОСОБА_1, викладені у його скаргах та позовній заяві, стосовно того, що він здійснив «вимушену зупинку з метою уточнення адреси», суперечить визначенню вимушеної зупинки, як трактують його Правила дорожнього руху: «Вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі» і с навмисною зупинкою в місці, де це заборонено, у тому числі, з вмиканням світової сигналізації, що також є порушення Правил дорожнього руху.

Крім того, посилання ОСОБА_1 на те, що в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняється «зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу)», а його автомобіль мав усі наявні ознаки належності до служби пасажирських перевезень, є безпідставними, оскільки заявник вказує в своїх скаргах, що він зупинився в зоні дії знаку 3.34 Правил дорожнього руху «Зупинку заборонено» саме для уточнення адреси замовлення, а не для посадки чи висадки пасажирів, до того ж пасажири в салоні його автомобіля були відсутні.

Також, безпідставними є твердження ОСОБА_1 щодо порушення працівниками ДАІ вимог ст. 256 КУпАП під час складення протоколу про адміністративне правопорушення. Адже, посилання позивача на те, що працівники ДАІ не надавали для підпису та ознайомлення протокол про адміністративне правопорушення та постанову в справі про адміністративне правопорушення спростовується показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4

До того ж, у відповідності до ст. 254 КУпАП «Протокол про адміністративні правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності», при цьому, згідно ст. 256 КУпАП, «у разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в ньому робиться запис про це». Отже, громадянину ОСОБА_1, який в присутності двох свідків відмовився від підпису в графі адміністративного протоколу «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», копія протоколу про адміністративне правопорушення не вручалася.

Твердження громадянина ОСОБА_1, щодо грубої та нетактовної поведінки з боку інспекторів відносно нього, в ході службової перевірки, проведеної співробітниками УДАІ, спростовується, оскільки ніким крім громадянина ОСОБА_1 не підтверджується, а інспектором дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби із забезпечення супроводження сержантом міліції Штаферуном В.В. вказане заперечуються.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про міліцію» та п. 28.2 Інструкції «На вимогу громадянина працівник підрозділу ДПС зобов'язаний пред’явити службове посвідчення», згідно пояснень інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби із забезпечення супроводження Штаферуна В.В., з такою вимогою ОСОБА_1 до нього не звертався.

Отже, при складенні відносно громадянина ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності інспектором ДПС Штаферуном В.В. дотримано вимоги ст.ст. 254, 255, 256, 276 КУпАП.

Також постанова ВІ № 078593 від 19.03.2010 року складена у відповідності вимогам статей 280, 283, 285 КУпАП та містить всі передбачені статтею 283 КУпАП відомості.

Винесене відносно громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.ст. 24, 284 КУпАП.

Сума накладеного на громадянина ОСОБА_1 штрафу відповідає санкції ч.1 ст.122 КУпАП і накладена з урахуванням вимог ст.ст. 27, 33, 34, 35, 280 КУпАП.

    Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який був присутній на місті події при зупинці ОСОБА_1 підтвердив порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

    Вказане правопорушення зафіксоване також на відеозапис, який переглянутий судом.

    Відповідно до ч.4 ст.99 КАС України позивач скористався порядком досудового вирішення спору та 05 травня 2010 року отримав відповідь про залишення скарги без задоволення. До суду позовна заява надійшла 14 травня 2010 року, а тому суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду позивач не пропустив.

Аналізуючи встановлені в ході судового розгляду факти суд вважає, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і  не спростовують висновків посадової особи, що склала протокол та прийняла рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 11, 122 ч.3, 158 - 163 КАС України , ст.122 ч.1 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

ВІРНО: