Справа № 369/3883/21

Провадження № 2/369/3504/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30.08.2021 року м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом, в якому просив суд визнати виконавчий напис реєстраційний номер 61228 від 05 жовтня 2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» в розмірі 43539 грн. 62 коп., 500,00 грн. за вчинення цього виконавчого напису, загальна сума 44039, 62 грн. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову позивач вказав на наявні підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Так позивач заперечує існування у нього заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», а кредитний договір, укладений ним в 2012 році з ПАТ «Дельта Банк», № 001-09745-270712 від 27.07.2012 був строком дії до 26 січня 2015 року, тому минув строк з дня виникнення права вимоги по такому кредитному договору.

Оскільки не було доказів наявності безспірної заборгованості, то приватний нотаріус не дотримався норм ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» при вчиненні спірного виконавчого напису.

Позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис реєстраційний номер 61228 від 05 жовтня 2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором в розмірі 43539 грн. 62 коп., 500,00 грн. за вчинення цього виконавчого напису, загальна сума 44039, 62 грн. поклавши судові витрати на відповідача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.03.2021 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.03.2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, в рамках виконавчого провадження № 63957058, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Голяченко І.П.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.06.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач у судове засідання 30.08.2021 року не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання 30.08.2021 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній доказів.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що 5 жовтня 2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович видав на підставі п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, виконавчий напис, реєстр № 61228, за яким з ОСОБА_1 , за кредитним договором № 001-09745-270712 від 27.07.2012, укладеним з ПАТ «Дельта Банк» стягується на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» 43 539 грн. 62 коп.

Суд також встановив, що на підставі заяви представника стягувача якого приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченко Іваном Павловичем винесено постанову від 18.12.2020 про відкриття виконавчого провадження № 63957058 04.03.2021 по ВП 63957058 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (в редакції до 26 листопада 2014 року), документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При цьому для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 були внесені зміни.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині внесених змін, зокрема, розділ 2, за яким внесено до такого «Переліку документів» «кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису за якими додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»

При цьому ухвалою від 1 листопада 2017 року Вищого адміністративного суду України постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Таким чином суд встановив, що для видачі виконавчого напису нотаріусу відповідно до «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», документами, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є саме нотаріально посвідчені кредитні угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, які для одержання виконавчого напису повинні подаватися нотаріусу в оригіналі разом із документами, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року по справі № 826/20084/14.

Натомість, суд встановив, що договір кредитування № 001-09745-270712 від 27.07.2012, укладений позивачем із ПАТ «Дельта Банк» на суму 30000 грн., не був нотаріально посвідчений, внаслідок чого у порушення ст. 87 Закону України «Про нотаріат», пп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», приватним нотаріусом Горай О. С. було видано 5 жовтня 2020 року спірний виконавчий напис, реєстр №61228.

На підставі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Тобто сам по собі цей факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості.

Таким чином суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур, оскільки суд повинен установити чи мав на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник безспірну заборгованість перед стягувачем.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15 а також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц, від 27 березня 2019 року по справі № 137/1666/16-ц та від 2 липня 2019 року по справі № 916/3006/17.

Суд зазначає, що нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише стягувачем, тому не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином суд робить висновок, враховуючи положення ст. 15, 16, 18 ЦК України та ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. В свою чергу, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис:

1) з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення;

2) а також з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Отже, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає необхідності вдаватись до вирішення питання про безспірність вимог ТОВ «ФК «Аланд».

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року по справі № 645/1979/15-ц.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні факт порушення приватним нотаріусом Горай О. С. процедури вчинення виконавчого напису від 5 жовтня 2020 року, реєстр № 61228, за яким з ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-09745-270712 від 27.07.2012 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», на користь ТОВ «ФК «Аланд» звернуто стягнення на заборгованість в розмірі 43539 грн. 62 коп., 500,00 грн. за вчинення цього виконавчого напису, загальна сума 44039, 62 грн, то вказане є самостійною та достатньою підставою для визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На підставі переліченого заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Горай О.С. від 5 жовтня 2020 року, реєстр № 61228.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які на підставі ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків, надання правової допомоги за рахунок держави, а за результатами розгляду справи витрати на правовому допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно із ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд встановив, що позивачем було сплачено судовий збір при звернені до суду із позовом у розмірі 908 грн та 454 грн судового збору при подачі заяви про забезпечення позову.

Таким чином, враховуючи, що суд повністю задовольнив заявлені позовні вимоги, то на підставі ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати понесені ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, суд-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 5 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, реєстр № 61228, за яким з ОСОБА_1 за кредитним договором № 001-09745-270712 від 27 липня 2012 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», на користь ТОВ «ФК «Аланд» звернуто стягнення боргу в розмірі 43 539 грн. 62 коп., 500 грн. 00 коп. за вчинення цього виконавчого напису, загальна сума 44 039 грн. 62 коп.

Стягнути з Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім гривень) 00 коп. судового збору за подачу позовної заяви та 454 (чотириста п`ятдесят чотири гривні) 00 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач (боржник): Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, номер свідоцтва 8679, адреса: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено: 06.09.2021 року.

Суддя А.В. Янченко