Справа № 578/514/21

провадження № 3/578/286/21

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

06 вересня 2021 року                                                смт Краснопілля

Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Зеря Ю.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП), права, передбачені ст. 268 КУпАП, роз`яснено,

установила:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 21.05.2021 серії ДПР18 №212597, складеному поліцейським СРПП ВП №2 (с. Краснопілля) старшим сержантом поліції Рябухою Станіславом Олександровичем, 21.05.2021 о 17:34 год. по вул. Слов`янській у смт Краснопілля Сумської області громадянин ОСОБА_1 керував мотоциклом Mustang, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння:зіниці очей не реагують на світло; бліда шкіра обличчя; тремтіння пальців рук; від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, від керування відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (ПДР), за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Тимчасово вилучені документи – посвідчення водія НОМЕР_2 від 22.04.2004.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями гр. ОСОБА_1 та його захисника.

За клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Сапіча В.М. судом було викликано для дачі пояснень свдіків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутніми під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також працівників поліції – для надання пояснень щодо обставин складання протоколу.

Свідки у судове засідання не прибули, при цьому поштові відправлення (судові повістки) повернулись на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представники поліції у судове засідання прибули та надали усні пояснення щодо обставин складання протоколу, зокрема пояснили розбіжності у зазначенні місця складання протоколу та місця вчинення адміністративного правопорушення. Представники поліції пояснили, що ними було виявлено, що гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом по вул. Слов`янській у смт. Краснопілля, вони помітили, що він різко змінив напрямок руху, а тому у них виникли підстави вважати, що особа намагається уникнути спілкування з працівниками поліції. Надалі поліцейські почали переслідувати гр. ОСОБА_1 та зупинили його транспортний засіб на польовій дорозі (грунтовій) смт. Краснопілля – с. Новодмитрівка, де було виявлено відсутність у водія посвідчення на керування транспортними засобами відповідної категорії та складено відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення, а також виявлено у водія певних ознак наркотичного сп`яніння.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 заперечував проти обставин складеного відносно нього протоколу, наголошував, що не перебував у стані наркотичного сп`яніння, пояснив, що не поїхав до медичного закладу у м. Суми, оскільки у такому разі його транспортний засіб було б направлено на штрафмайданчик поліції, а забрати його звідти проблематично.

Захисник гр. ОСОБА_1 адвокат Сапіч В.М. підтримав позицію свого підзахисного та вказав, що поліцейськими неправомірно було спрвокавано його підзахисного на висловлення відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи у суді строків притягнення до відповідальності, встановлених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Також підтримав своє клопотання про виклик свідків, оскільки, на його думку, вони зможуть підтвердити обставини того, що гр. ОСОБА_1 21.05.2021 не перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Клопотання захисника адвоката Сапіча В.М. про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи у суді строків притягнення до відповідальності, встановлених ч. 2 ст. 38 КУпАП, задоволенню не підлягає, оскільки ч. 6 ст. 38 даного Кодексу передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Клопотання захисника адвоката Сапіча В.М. про виклик свідків також задоволенню не підлягає, оскільки пояснення, які, на думку захисника, зможуть надати свідки на підтвердження відсутності у гр. ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, не спростують обставин, встановлених у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.

За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так частиною першою статті 130 КУпАП визначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі змістом ст. 251 вказаного Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №212597 від 21.05.2021; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП щодо керування ОСОБА_1 мотоциклом без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом серії НОМЕР_3 від 21.05.2021; письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; відеозапис нагрудної камери поліцейського та з відеореєстратора службового автомобіля.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення передбачені статтею 256 КУпАП, згідно з якою у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до пунктів 2 Розділу І «Загальні положенні» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлено, що у якості доказу до справи доданий акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який відповідно до вимог Інструкції взагалі не складається при виявленні у водія ознак наркотичного сп`яніння, оскільки у такому випадку водій підлягає направленню безпосередньо до медичного закладу для виявлення стану наркотичного сп`яніння (пункт 12 розділу ІІ Інструкції).

Враховуючи, що відповідний акт не має складатись у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння, він не підлягає розгляду та дослідженню у якості доказу.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 212597 ознаками наркотичного сп`яніння гр. ОСОБА_1 вказані: бліда шкіра обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, перелік яких відсутній в Інструкції, оскільки як вказано вище, у переліку ознак наркотичного сп`яніння згідно Інструкції вказані: неприродна блідість, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. З наданого у якості доказу відеозапису неможливо встановити вираженого тремтіння пальців рук у гр. ОСОБА_1 , а також не вбачається у останнього наявності такої ознаки наркотичного сп`яніння як неприродна блідість. Натомість з відеозапису цілком можливо допустити, що поведінка гр. ОСОБА_1 у момент складання протоколу про адміністративне правопорушення була адекватною та відповідала обстановці. Аналогічною була його поведінка і під час судових засідань.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

За змістом статей 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 та пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Посилання поліцейських у судовому засіданні на положення пункту 3 частини 1 вказаної вище статті як на підставу для зупинення транспортного засобу під керуванням гр. ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки відсутні докази наявності у поліцейських інформації, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення

З метою повного та всебічного розгляду справи був досліджений зміст наданого відеозапису та встановлено, що під час спілкування з гр. ОСОБА_1 працівник поліції вимагав від нього вчинення певних дій, а саме: з метою перевірки, чи перебуває останній у стані наркотичного сп`яніння, поліцейський вимагав закрити однією рукою одне око, а потім руку прибрати, пояснюючи це тим, що такі дії допомагають виявити реакцію людського ока на світло.

Оцінюючи подібні дії суд вважає їх такими, що порушують загальні засади діяльності поліцейських.

Так чинним законодавством передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану .

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду регулює Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якою також визначені відповідні ознаки.

У той же час Інструкція не надає працівникам поліції права примушувати особу вчиняти будь-які дії з метою виявлення у неї ознак наркотичного чи іншого сп`яніння, ознаки сп`яніння мають виявлятися поліцейськими під час спілкування з водієм, виходячи з його поведінки.

Вимога ж поліцейського "пройти тест з ладошкою", взагалі не узгоджується з жодною із ознак сп`яніння і інакше як принизливе та упереджене ставлення до особи розцінена бути не може.

Пунктами 6-8 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

У поданому на розгляд до суду протоколі про адміністративне правопорушення зафіксовано, що гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння по вул. Слов`янській у смт. Краснопілля, при цьому протокол складено на польовій дорозі (грунтовій) смт. Краснопілля – с. Новодмитрівка.

Як пояснили у судовому засіданні представники поліції, відстань між вказаними місцями приблизно до одного кілометру.

При цьому наданий у якості доказу відеозапис не дає можливості встановити, що гр. ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом по вул. Слов`янській у смт. Краснопілля, що відповідало б обставинам, зафіксованим у протоколі, оскільки дані відеозапису свідчать , що поліцейські переслідували гр. ОСОБА_1 на службовому автомобілі вже на польовій дорозі.

Вказане підтверджує невідповідність обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення дійсним обставинам та унеможливлює оцінення цього протоколу як доказу з боку його належності і допустимості.

При цьому суддя, не заперечуючи важливість та необхідність профілактичної роботи по недопущенню керування транспортними засобами в стані як алкогольного так і наркотичного сп`яніння, вважає за необхідне наголосити, що така робота має проводитись виключно в правовому полі та не допускати зазіхань на права людини. Працівник поліції не може свавільно звинувачувати будь-яку особу в тому, що вона перебуває в стані наркотичного сп`ягніння. Лише за наявності явних об`єктивних ознак, передбачених Інструкцією, поліцейський має запропонувати особі пройти медичний огляд на стан сп`яніння (в тому числі наркотичного).

Порушення процедури огляду водія на стан наркотичного сп`яніння працівником поліції, як того вимагає закон, є прямим порушенням норм складання протоколу, тому згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП даний протокол не може бути законною підставою для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Встановлені судом обставини та досліджені докази, подані суду на підтвердження вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, свідчать про недоведеність факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При ухваленні судового рішення суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовується як джерело права.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція)

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.

За загальним правилом склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).

Відтак відсутність будь-якої з названих ознак виключає наявність складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши наявні матеріали у справі про адміністративні правопорушення вбачається, що у діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247 Кодексу).

Враховуючи факт недоведення належними і допустимими доказами обставин виконання функцій водія, відмови гр. ОСОБА_1 як особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, у судді відсутні підстави вважати вказану особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відтак суддя доходить висновку на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням положень ст. 283 КУпАП у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя

                                        постановила:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово вилучене посвідчення водія НОМЕР_2 від 22.04.2004.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП України).

Суддя                         Ю.О. Зеря