ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"11" жовтня 2007 р. | справа № 20-7/290 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”
(01030, м. Київ, вул. Т. Шевченка, 18)
в особі Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії
(98100, м. Феодосія, вул. Назукіна, 3)
(Кримська філія: 95000, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1)
до відповідача: Військової частини А 1656 Міністерства Оборони України
(99028, м. Севастополь, вул. Надії Островської, 8)
про стягнення заборгованості по оплаті оренди в сумі 2950,00 грн., з яких: 2774,47 грн. –основний борг, 156,90 грн. - індекс інфляції, 7,03 грн. - 3 % річних, 11,69 грн. - пеня,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача - Бабенко І.М., юрисконсульт, довіреність ВСМ № 025433 від 15.08.2005;
від відповідача - Дудар В.М., юрисконсульт, довіреність № 1 від 02.01.2007;
Суть спору:
27.08.2007 (вх.№3057) Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Військової частини А 1656 Міністерства Оборони України про стягнення заборгованості по оплаті оренди в сумі 2950,00 грн., з яких: 2774,47 грн. –основний борг, 156,90 грн. - індекс інфляції, 7,03 грн. - 3 % річних, 11,69 грн. - пеня, з посиланням на Договір оренди нерухомого майна № 53-34/19и від 01.01.2006, статті 193, 218 Господарського кодексу України, статті 509-526, 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 30.08.2007 порушено провадження у справі (арк.с.1-2).
Відповідач в відзиві на позов (вх.№48085) позовні вимоги в сумі 2950,08 грн. визнав повністю, пояснив виникнення заборгованості відсутністю коштів (арк.с.93).
Рішення приймається в порядку статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими відповідач має право визнати позов повністю або частково; господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси; у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
01.01.2006 між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі директора Кримської філії (Орендодавець) та Військовою частиною А 1656 Міністерства Оборони України в особі командира (Орендар) укладено Договір №53-3419/и оренди нерухомого майна товариства, що належить СТП та ТП загальною площею до 20 м2, (далі –Договір № 53-34/19и), згідно з умовами якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення (Майно), розташоване в м. Феодосія на 3 поверсі 5-поверхового будинку № 3 по вул. Назукина, загальною площею 1,0м2 –виробничих приміщень, з них 1,0м2 спеціалізованих технологічних приміщень (пункт 1.1. Договору) (арк.с.8-11).
Відповідно до пункту 2.1. Договору № 53-34/19и передача Орендарю Майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками Сторін Акту прийому-передачі Майна (Додаток № 1).
Пунктом 3.1. Договору № 53-34/19и передбачено, що Орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю Сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата прийому-передачі Майна, що зазначена в Додатку № 1 до цього Договору.
Згідно з пунктом 3.2. Договору № 53-34/19и Орендна плата за перший (базовий) місяць оренди Майна становить 112,50 грн. за 1 м2 спеціалізованих технічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1,0 м2 всієї орендованої площа складає 143,35 грн.
Відповідно до пункту 3.2.1. Договору № 53-34/19и розмір Орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
Пунктами 3.4., 3.5. Договору № 53-34/19и встановлено, що Орендар оплачує витрати на утримання Майна та вносить плату комунальні послуги окремо в строк, встановлений в пункті 3.1. цього Договору, згідно з рахунками Орендодавця пропорційно орендованій площі. Крім цього Орендар відшкодовує витрати по сплаті земельного податку за рахунками Орендодавця пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання Майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмірі 25% від суми орендної плати. Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку Орендодавця у термін, зазначений в пункті 3.1. цього Договору.
Згідно з пунктом 5.1. Договору № 53-34/19и Орендодавець має право вимагати своєчасної оплати оренди Майна.
Відповідно до пункту 6.1.3. Договору № 53-34/19и Орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.
Пунктом 12.1. Договору № 53-34/19и встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом одного року: з 01.01.2006 по 25.12.2006. Сторони зобов’язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
Згідно з пунктом 13 Договору № 53-34/19и передбачені цим Договором права та обов’язки ВАТ „Укртелеком”, в тому числі проведення розрахунків, виконуються Центром електрозв’язку № 3 Кримської філії товариства.
Відповідно до пункту 8.2 Договору № 53-34/19и за несвоєчасне перерахування Орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Додатком № 1 до Договору № 53-34/19и складено Акт прийому-передачі Майна (арк.с. 12).
25.12.2006 між Сторонами укладено аналогічний Договір № 8434/7 оренди нерухомого майна товариства, що належить СТП та ТП загальною площею до 20 м2, на умовах Договору № 53-34/19и (далі –Договір № 84-34/7) (арк.с.16-19).
26.03.2007 між Сторонами складено Акт прийому-передачі Майна (Додаток № 1 до Договору № 84-34), де датою приймання-передачі Майна в користування зазначено 26.12.2006 (арк.с. 20).
27.06.2007 Позивачем на адресу Відповідача надіслано Претензію з вимогою сплатити заборгованість за Договорами 53-34/9и та № 84-34/7 з урахуванням пені, встановленої пунктом 8.2. Договорів, встановленими 3% річних та індексом інфляції, всього в розмірі 3103,50 грн. (вих.№ 1173), надавши докази надіслання, яку Відповідач залишив без відповіді (арк.с.26, 27).
28.03.2006, 28.04.2006, 30.05.2006, 30.06.2006, 31.07.2006, 30.08.2006, 30.09.2006, 31.10.06, 23.11.2006, 18.12.2006, 31.01.2007, 28.02.2007 Позивачем виставлялись Відповідачу Рахунки по сплаті орендної плати, експлуатаційних витрат (арк.с.41-52).
Згідно розрахунку Позивача заборгованість Відповідача перед ним за Договорами 53-34/9и та № 84-34/7 за період з 01.02.2006 по 01.05.2007 складає 2774,47 грн. та підлягає стягненню в повному обсязі.
Заборгованість також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, від підписання якого відповідач ухилився (арк.с.61-62).
Спір виник в зв’язку з тим, що відповідач не виконав своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання по оплаті отриманих послуг по орендні не житлових приміщень за договорами №53-3419/и та № 53-34/19и, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем за період з 01.02.2006 по 01.05.2007 за надані послуги оренди склала 2774,47грн., яка підлягає стягненню.
Правовідносини сторін регулюються статтею 193, 218, 230 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться в статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статей 527, 530 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов’язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Позивачем правомірно нараховані на суму заборгованості індекс інфляції та 3% річних за період з 21.03.2006 по 20.06.2007 в сумі 156,90 грн. та 7,03 грн., відповідно, які підлягають стягненню в повному обсязі.
Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статей 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пеня, передбачена пунктом 8.2 Договорів, за розрахунком Позивача за період з 21.02.2007 по 20.06.2007 складає 11,69 грн. та підлягає стягненню в повному обсязі.
Заборгованість підтверджується матеріалами справи та не заперечуються відповідачем.
Суд приймає визнання відповідачем позову, так як дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Все вище перелічене дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів погашення визнаної заборгованості відповідачем не надано.
При вищезазначених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 2950,09 грн., з яких: 2774,47 грн. - заборгованість за Договорами 53-34/9и та № 84-34/7 за період з 01.02.2006 по 01.05.2007, 11,69 грн. - пеня за період з 21.02.2007 по 20.06.2007, 156,90 грн. - індекс інфляції за період з 21.03.2006 по 20.06.2007, 7,03 грн. - 3% річних за період з 21.03.2006 по 20.06.2007.
Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 218, 230 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 527, 530, 549, 551, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини А 1656 Міністерства Оборони України (99028, м. Севастополь, вул. Надії Островської, 8, ідентифікаційний код 08271023, п/р 35225011000103 в ВДК Гагарінського району м. Севастополя, МФО 824509; п/р 35223013000103 в УДК в Гагарінському районі м. Севастополя, МФО824059) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 3 Кримської філії (98100, м. Феодосія, вул. Назукіна, 3, ідентифікаційний код 22236588, п/р 26032532 в КРД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021) заборгованість в сумі 2774,47 грн., пеню в розмірі 11,69 грн., індекс інфляції в сумі 156,90 грн., 3% річних в розмірі 7,03 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано,
в порядку ст. 84 ГПК України
15.10.2007