ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3344/10/0270 м. Вінниця
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Барської міжрайонної державної податкової інспекції
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення недоїмки в сумі 51544 грн.
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулась Барська міжрайонна державна податкова інспекція (далі – позивач) з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення недоїмки в сумі 51544 грн., мотивуючи його тим, що за відповідачем рахується податковий борг по сплаті податку з доходів фізичних осіб на зазначену суму.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 25 серпня 2010 року відкрив скорочене провадження у даній справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову.
Відповідач отримав зазначену ухвалу суду 02.09.2010 року, про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, однак, у визначений строк відповідач заперечень на позовну заяву не надав.
Суд, дослідивши та вивчивши наявні у справі матеріали, оцінивши докази і їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 як фізична особа – підприємець зареєстрований Барською районною державною адміністрацією 20.11.2006 р. та взятий на податковий облік у Барській МДПІ 23.11.2006 р. (а.с.6,7).
Судом встановлено, що на момент винесення рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 51544 грн., що підтверджується актом перевірки №502/17/2690807175 від 28.02.2010 р. (а.с.9-14), корінцем податкового повідомлення-рішення форми “Р” №0002211700/0/7846/17 від 28.07.2010 р. (а.с.15), витягом з облікової картки платника податків станом на 11.08.2010 р. (а.с.16) та реєстром податкової заборгованості відповідача станом на 11.08.2010 р. (а.с.8).
Крім того, судом також встановлено, що позивачем направлялись на адресу відповідача перша податкова вимога форми “Ф1” за № 1/4 від 12.06.2010 р. (а.с.17) та друга податкова вимога форми “Ф2” за №2/5 від 19.07.2010 р. (а.с.18), які були отримані відповідачем відповідно 12.06.2010 р. та 21.07.2010 р. Вказані податкові вимоги залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” до загальнодержавних (обов’язкових платежів) належить податок на доходи фізичних осіб. Сума даного податку в повному обсязі зараховується до державного бюджету.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” відповідач є платником даного податку.
Відповідно до п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Частиною 1 статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.
Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 23000) на користь Барської міжрайонної державної податкової інспекції недоїмку по податку з доходів фізичних осіб в сумі 51544 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст.ст. 183-2, 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович