Справа № 22ц- 4493 Головуючий у 1 інст. – Овсієнко Ю.К.
Доповідач – Хромець Н.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого – судді Хромець Н.С.
Суддів – Горобець Т.В., Страшного М.М.
При секретарі – Марченко О.О.
З участю представника позивача Карпуся С.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2010 року задоволений позов публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” і на користь позивача стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1 130 282 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором та з кожного з відповідачів судові витрати.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 липня 2010 року заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить заочне рішення скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права. На думку відповідача, судом не враховані положення деяких нормативних актів, що регулюють порядок встановлення відсотків за користування кредитом. Зокрема, апелянт посилається на те, що передбачений кредитним договором порядок визначення відсоткової ставки суперечить Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які затверджені постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 р. На думку апелянта, встановлений договором порядок визначення відсоткової ставки дає можливість позивачеві змінювати відсоткову ставку за кредитом за власним бажанням. За доводами відповідача, встановлення дискримінаційних стосовно позивача правил зміни відсоткової ставки є дискримінаційною умовою кредитного договору і слід застосувати норми Закону України „Про захист прав споживачів” про несправедливі умови у договорах.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
По справі встановлено, що 4 серпня 2008 р. позивач і відповідач ОСОБА_2 уклали договір про надання споживчого кредиту відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 993 000 грн. зі строком повернення не пізніше 03 серпня 2038 року. Додатковою угодою між сторонами договору від 30 січня 2009 р. було змінено строки здійснення платежів у погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом (а.с. 14). Згідно з п.3.1.3 договору (а.с. 7) банку надане право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати плати за кредит у випадку порушення позичальником умов договору. Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, а тому суд обґрунтовано задовольнив вимоги кредитора про дострокове стягнення всієї суми заборгованості. Вимоги до відповідача ОСОБА_3 також задоволені згідно з вимогами договору поруки від 04 серпня 2008 р. (а.с. 19-20) та закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції по суті спору не спростовують. Посилання апелянта на невідповідність умов договору Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги. Питання встановлення розміру процентної ставки погоджені сторонами при підписання договору про надання споживчого кредиту, про що свідчать п.1.3, розділ 5 цього договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Крім того, підвищення відсоткової ставки за користування кредитом за даним договором кредитором не застосовувалось і розмір заборгованості обчислений із застосуванням процентної ставки 20,4%, яка встановлена п. 1.3.1 договору про надання споживчого кредиту.
Посилання ОСОБА_2 на порушення судом норм процесуального права, а саме на розгляд справи у відсутності відповідача та його представника, також не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки про розгляд справи 31 травня 2010 року сторони повідомлялись у порядку, встановленому ст. 74 ЦПК України (а.с.59, 60, 66).
Нормами глави 1 розділу V „Апеляційне провадження” можливість направлення справи на новий розгляд не передбачена, а тому вимога апеляційної скарги і в цій частині не ґрунтується на законі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: