СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
17 травня 2010 року Справа № 2-27/3869-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Заплава Л.М.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_2, довіреність № 060-09/2 від 26.12.09, Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;
представник відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 04.09.09, фізична особа - підприємець ОСОБА_4;
представник третьої особи: не з'явився, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим;
представник третьої особи: не з'явився, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
представник третьої особи: не з'явився, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища;
представник третьої особи: не з'явився, Лівадійська селищна рада;
представник третьої особи: не з'явився, Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю;
представник третьої особи: не з'явився, Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю в Автономній Республіці Крим ;
представник третьої особи: не з'явився, Головне управління національних природних парків і заповідної справи;
представник третьої особи: не з'явився, Представництво Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Автономній Республіці Крим;
представник третьої особи: не з'явився, Громадська організація "Рада підприємців торгівельних рядів "Секвойя";
представник третьої особи: ОСОБА_3, довіреність № 104 від 04.09.09, фізична особа - підприємець ОСОБА_6;
представник третьої особи: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 22.01.10, фізична особа - підприємець ОСОБА_7;
прокурор: Ковалевич Олег Михайлович, довіреність № 631 від 01.02.10, прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В. ) від 02 березня 2010 року у справі № 2-27/3869-2009
за позовом Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (Масандрівський парк, 40, місто Ялта, 98600)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_3)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, 95038)
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (вул. Урицького, 35, місто Київ 35,03035)
Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, місто Сімферополь, 95022)
Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна, 8, с.м.т. Лівадія, місто Ялта, 98655)
Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю (вул. Толстого, 15,Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Автономній Республіці Крим (вул. Залесська,12, місто Сімферополь, 95000) (вул. Леніна,17, місто Сімферополь,95000)
Головного управління національних природних парків і заповідної справи (вул. Урицького, 35, місто Київ, 03035)
Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Автономній Республіки Крим (вул. Київська, 81, оф. 103, місто Сімферополь, 95034)
громадської організації "Рада підприємців торгівельних рядів "Секвойя" (вул. Горна, 1, кв. 8, місто Ялта, 98600)
фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, с.м.т. Кореїз, 98670)
фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_4)
за участю:
прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95000)
про усунення перешкод та знесення споруди,
ВСТАНОВИВ:
Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків –пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в Автономній Республіці Крим, в якому з урахуванням останніх уточнень просить усунути перешкоди у користуванні територією Лівадійського парка –пам’ятки садово-паркового мистецтва шляхом знесення за рахунок відповідача торгівельних павільйонів (ролетів), які знаходяться ліворуч від доріжки від Північних воріт Лівадійського парку до Лівадійського палацу - музею на куртині №40 під порядковим номером №№3 ,4 відповідно до наданої схеми їх розміщення.
Позов мотивований тим, що на території Лівадійського парку відповідачем було самовільно розміщено торгівельні павільйони, встановлення яких не відповідає Інструкції про застосування порядку та установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України № 27 від 24 січня 2008 року, а також Науковому обґрунтуванню лімітів на користування природних ресурсів на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський" від 16 грудня 2005 року та лімітам на 2009 рік № 224/24-6-2009, затверджених 07 травня 2009 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 березня 2010 року у справі № 2-27/3869-2009 позов задоволено.
Зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 усунути перешкоди у використанні Державною адміністрацією Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення територією Лівадійського парку - пам'ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення шляхом знесення за рахунок відповідача торгівельних павільйонів (ролетів), які знаходяться ліворуч від доріжки від Північних воріт Лівадійського парку до Лівадійського палацу - музею на куртині №40 під порядковим номером №№3 ,4 відповідно до даної схеми їх розміщення. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт незаконного розміщення відповідачем торгівельних павільйонів (ролетів), а приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на розміщення торгівельного павільйону на території Лівадійського парку-пам'ятника є дозвіл керівника Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення від 22.04.08 за № 053.
Крім того, відповідач зазначає, що торгівельні павільйони, що використовуються фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, виконаний з полегшених конструкцій та є тимчасовою спорудою, розташований у місці, передбаченому лімітом № 224/24-6-2009 на використання природних ресурсів у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення Автономної Республіки Крим на 2009 рік.
Також, заявник апеляційної скарги вказує на те, що у позивача відсутній зареєстрований державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Лівадійського парку, тому його права, як землекористувача, не порушені.
Позивачем суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлена позиція щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги та законності рішення суду першої інстанції.
Апеляційна скарга прийнята до розгляду колегією суддів Севастопольського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Фенько Т.П., судді Заплава Л.М., Градова О.Г.
Розгляд справи відкладався.
У зв'язку з відпусткою судді Градова О.Г., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 травня 2010 року, здійснено її заміну на суддю Прокопанич Г.К.
У судове засідання, призначене на 17 травня 2010 року, представники третіх осіб - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Лівадійської селищної ради, Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю, Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Головного управління національних природних парків і заповідної справи, Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Автономній Республіки Крим, Громадської організації "Рада підприємців торгівельних рядів "Секвойя" не з'явились, про місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Оскільки явка в судове засідання представників –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників третіх осіб, що не з’явились.
Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
20 січня 2009 року Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель в Автономній Республіці Крим проведена перевірка дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 вимог земельного законодавства України, якою встановлено, що фізичною особою–підприємцем ОСОБА_4 за адресою: місто Ялта, смт. Лівадія, Лівадійський парк біля палацу самовільно зайнята земельна ділянка площею 4 кв.м шляхом встановлення торгівельних місць (ролєтів), про що складено акт № 002114, протокол про адміністративне правопорушення № 002114 та винесено припис № 003309 про усунення вищевказаних порушень (а. с. 22,23,24 том 1).
26 січня 2009 року постановою державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим справу про адміністративне порушення, вчинене фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, закрито, матеріали передано до прокуратури міста Ялта (а.с.25, том 1).
За результатами повторної перевірки стану дотримання вимог земельного законодавства на території Лівадійського парку Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим встановлено, що фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 не виконано припис № 003309 від 20 січня 2009 року, про що складені акт № 003010 від 18 березня 2009 року, протокол № 003010 від 18 березня 2009 року та винесено припис № 004279 від 18 березня 2009 року (а.с. 26, 28, 27, том 1).
Постановою державного інспектора Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим від 19 березня 2009 року № 002114 за фактом здійснення правопорушення, передбаченого статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо самочинного зайняття та використання земельної ділянки орієнтовною площею 0,0004 га за адресою: місто Ялта, Лівадійський парк біля палацу, фізичну особу ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 255 грн, а постановою Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим від 20 березня 2009 року № 003010 за фактом здійснення правопорушення, передбаченого статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо невиконання припису № 004279 від 20 січня 2009 року, на відповідача накладено штраф у розмірі 170 грн.
Зазначені постанови Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим у судовому порядку фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 не оскаржувалися та є чинними.
Самовільне зайняття фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4 земельної ділянки природно-заповідного фонду в межах Лівадійського парку - пам’ятки та самовільне будівництво на зайнятій території торгівельних павільйонів (ролєтів) стало підставою для звернення позивача до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Держадміністрація парків, яка створена відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 196 від 12 травня 2004 року замість ліквідованої Адміністрації парків, згідно з Положенням про Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, є державною установою, що здійснює державну політику у сфері охорони, збереження та використання території Парків, у тому числі Лівадійського парку (а. с. 10-15, том 1).
Територія Лівадійського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення визначена проектом організації території Парку в 1999 році та технічним звітом по інвентаризації і встановленню меж земельної ділянки Лівадійського парку в смт. Лівадія 2000 року, затвердженого пунктом 2 рішення Лівадійської селищної ради № 36 від 23 березня 2001 року з визначенням меж Лівадійського парку площею 35,9307 га і винесенням їх в натуру та видачею Адміністрації парків державного акту на право постійного користування землею від 15 червня 2001 року І-КМ № 000504, зареєстрованого в Книзі державних актів на право постійного користування землею за № 76 (а. с. 6-8, том 2).
У зв'язку з ліквідацією Адміністрації парків відповідно до наказу Міністерства природи України № 195 від 12 травня 2004 року рішенням Лівадійської селищної ради № 23 від 23 травня 2006 року переоформлено право постійного користування землею Лівадійського парку площею 35,9307 га на Державну адміністрацію парків з видачею Державного акту на право постійного користування землею серії ЯЯ № 000660 (а. с. 9-10, том 2).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2009 року у справі № 2-8/1803-2009, яке не оскаржувалося сторонами та є чинним, державне підприємство "Центр земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах України" зобов’язано зареєструвати Державний акт серії ЯЯ № 000660 на право постійного користування земельною ділянкою площею 35,9307 га, виданий Державній адміністрації парків (а. с. 11-15, том 2).
Згідно зі статтею 9 Закону України „Про природно-заповідний фонд України” території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459, дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на використання конкретних природних ресурсів у межах затверджених лімітів.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N 27 від 24 січня 2008 року (далі - Інструкція), ліміти на використання природних ресурсів встановлюються щороку.
За змісту пункту 2.1 Інструкції вбачається, що заявниками на ліміти є особи, у віданні яких знаходяться природні ресурси у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції ліміти в оздоровчих та інших рекреаційних цілях, а також в освітньо-виховних цілях встановлюються з визначенням меж, площ територій, кількості відвідувачів та умов відвідування з урахуванням ступеня рекреаційного та іншого навантаження на ці території.
На виконання Законів України „Про охорону навколишнього природного середовища” та „Про природно-заповідний фонд України”, а також Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459, та Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N 27 від 24 січня 2008 року, на замовлення Державної адміністрації парків було розроблено Наукове обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території парку –пам’ятки садово –паркового мистецтва загальнодержавного значення „Лівадійський” (а. с. 23 –32, том 2).
На підставі Інструкції та у відповідності до Наукового обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території парку –пам’ятки садово –паркового мистецтва загальнодержавного значення „Лівадійський” Державною адміністрацією парків, у віданні якої знаходиться Лівадійський парк відповідно до Положення про Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків –пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, одержані ліміти № 224/24-6 на 2009 рік на використання природних ресурсів, затверджені Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 07 травня 2009 року (а.с. 71-75, том 1).
Пунктом 4 зазначених лімітів на території Лівадійського парку передбачено використання території парку для торгівлі сувенірами, книгодрукарською продукцією, фотоматеріалами на збірних, легких металоконструкціях, розташованих на доріжці від північних воріт до палацу між куртин 33 та 39, 40 загальною площею 80 кв. м загальною кількістю 20 об’єктів.
При цьому, Науковим обґрунтуванням лімітів на розміщення 20 об’єктів рекреаційної інфраструктури на території Лівадійського парку передбачено, що територією комплексного розміщення тимчасових об’єктів рекреаційної інфраструктури є дублююча доріжка вздовж основного проходу до будівлі Лівадійського палацу з північної сторони (основного) в’їзду в парк в кордонах куртин 33 та 39, 40. Крім того, для розміщення вказаних об’єктів необхідне розширення дублюючої доріжки до 4 метрів для вільного переміщення відвідувачів за рахунок укладки тротуарної плитки та по зовнішньому краю встановлення огорожі для попередження витоптування газону; виділена ділянка доріжки довжиною 50 м передбачала розміщення тимчасових павільйонів (об’єктів) торгівлі із збірних металевих конструкцій розміром 2х2 кожний з санітарними та декоративними розривами загальною кількістю 20 в один ряд; зовнішній вид об’єктів визначено на малюнку 2.5. У випадку реконструкції парку та при невиконанні природоохоронних вимог вони повинні легко демонтуватися і переноситися в інше місце чи за межі парку.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, об’єкти торгівлі, серед яких є і торгівельні павільйони (ролєти) відповідача під № № 3, 4, розміщені не між куртинами 33 та 39, 40 по дублюючій доріжці вздовж основного проходу до будівлі Лівадійського палацу з північної сторони (основного) в’їзду в парк довжиною 50 м, як передбачено схемою дислокації об’єктів виносної торгівлі Наукового обґрунтування лімітів (а. с. 28, том 2), а встановлені на куртинах 33,40 загальною кількістю 22 павільйони у два ряди вздовж доріжки. Крім того, об’єкти не є збірними, легкими металоконструкціями розміром 2х2 кожний, як це передбачено лімітами, а збудовані як стаціонарна металева конструкція, розділена на відсіки розміром 2,5х2,2 м кожний на бетонній основі, вилитій єдиним масивом на куртині парку, що підтверджується актом контрольного обміру тимчасового використання території парку (а. с. 37, том 2); також, їх зовнішній вигляд не відповідає зображенню тимчасових об’єктів на малюнку 2.5 Наукового обґрунтування лімітів (зворотній бік а. с. 27, т.2), об’єкти не мають санітарних та декоративних розривів.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” на землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Відповідно до частини 2 статті 9 даного закону встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абз. 1 частини 1).
Згідно з частиною 3 статті 125 Земельного кодексу України, яка діяла на момент виникнення правовідносин сторін, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Доказів щодо наявності у фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 договору оренди спірної земельної ділянки або іншої підстави набуття прав на спірну земельну ділянку, що передбачені законодавством України, суду не надавалися, так само як не надані і докази усунення виявлених порушень.
Доводи фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про наявність дозволу від 22 квітня 2008 року за №053 на розміщення ролєтів, згідно з яким Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення не заперечувала проти встановлення замість палаток торгівельних павільйонів із легких конструкцій (без фундаменту), не мають правового значення, оскільки здійснення відповідачем на земельній ділянці робіт зі зведення торгівельних павільйонів (ролєтів) без правовстановлювальних документів суперечить вимогам чинного законодавства України.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, дії фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 містять ознаки самовільного зайняття земельної ділянки, поняття якого міститься у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" в редакції Закону України №509-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16 вересня 2008 року, яким передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
З рішень Лівадійської селищної ради № 36 від 23 березня 2001 року та № 23 від 23 травня 2006 року та виданих на підставі них Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою площею 35,9307 га, територія Лівадійського парку є визначеною територією з винесенням її меж в натурі, а відповідно до Положення Державна адміністрація парків має законні підставі вимагати усунення перешкод в використанні територією Лівадійського парку за цільовим призначенням, що свідчить про необґрунтованість доводів фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 про відсутність у Адміністрації парків прав землекористувача.
Аналогічна правова позиція висловлена Вищим господарським судом у постанові від 27 квітня 2010 року у справі №2-31/3900-2009.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 березня 2010 року у справі № 2-27/3869-2009 залишити без змін. Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Л.М. Заплава
Г.К. Прокопанич