Справа № 595/467/21

Провадження № 2/595/240/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2021                                                                                        місто Бучач        

                       Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

                       головуючого - судді                                Созанської Л.І.,

                       з участю секретаря судового засідання        Ковалівського Б.В.,

                       позивача                                                                 ОСОБА_1 ,                

               представника позивача, адвоката                        Захарчука Ю.В.,        

                       представника відповідача, адвоката                        Керницької І.Р.,

                       представника третьої особи

               без самостійних вимог на стороні позивача                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - орган опіки і піклування Трибухівської сільської ради, про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа – орган опіки і піклування Трибухівської сільської ради, про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 10 листопада 2018 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2020 року розірвано. Після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». В шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5 , який з травня 2020 року проживає разом з нею у її батьків за адресою: с. Пишківці Бучацького району Тернопільської області, де для нього створені належні умови для безпечного розвитку та виховання. В позасудовому порядку вирішення спору не вбачалося за можливе, що зумовило звернення позивача до суду із позовом до відповідача про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 квітня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - орган опіки і піклування Трибухівської сільської ради, про визначення місця проживання дитини. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

17 травня 2021 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_3  надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій останній зазначає, що даний позов є безпідставним, оскільки немає спору з приводу місця проживання малолітнього сина ОСОБА_5 . В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що 18 січня 2021 року він у присутності позивача, особисто, у приміщенні ЦНАП Трибухівської сільської ради підписав заяву «Про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини», де надав згоду на реєстрацію сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля матері ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Прочинаючи з 18 січня 2021 року, жодного спору між позивачем та відповідачем з приводу визначення місця проживання дитини немає, а тому позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною, необґрунтованою, а провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

21 травня 2021 року представником позивача, адвокатом Захарчуком Ю.В. подано до суду відповідь на заяву відповідача про закриття провадження у справі, у якій він зазначив, що місце реєстрації дитини ОСОБА_3 не визначає місця його проживання. ОСОБА_1 не дійшла згоди з ОСОБА_3 з ким повинен проживати син, що зумовило її звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі відмовлено.

Згідно ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 травня 2021 року за клопотанням позивача витребувано зоргану опіки і піклування Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області письмовий висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 03 серпня 2021 року долучено до матеріалів справи висновок органу опіки та піклування Трибухівської сільської ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затверджений рішенням Виконавчого комітету Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області від 30 червня 2021 року, № 75. Закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - орган опіки і піклування Трибухівської сільської ради, про визначення місця проживання дитини, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Захарчук Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача, адвокат Керницька І.Р. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, суду пояснила, що відповідач жодних заперечень щодо проживання дитини з матір`ю не має, просить в позові відмовити, оскільки спір між сторонами відсутній.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - органу опіки і піклування Трибухівської сільської ради, ОСОБА_2 вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір`ю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 10 листопада 2018 року зареєстрували шлюб.

У даному шлюбі в сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 04 червня 2019 року.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2020 року (справа № 595/1003/20) шлюб між сторонами розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання № 247, виданої відділом «ЦНАП» Трибухівської сільської ради 18 травня 2021 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідок № № 494, 495 від 26 жовтня 2020 року, виданих Трибухівською сільською радою Бчацького району Тернопільської області, слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають позивач ОСОБА_7 разом з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відповідності до висновку органу опіки і піклування Трибухівської сільської ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області №75 від 30 червня 2021 року, органом опіки та піклування при розгляді ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 лютого 2021 року по справі № 595/467/21 за позовом ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 10 листопада 2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2020 року розірвано. На даний час малолітній син сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме у батьків позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які допомагають його доглядати та виховувати. У будинку чисто, затишно. Для дитини створено відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку хлопчика. Мати дитини  перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та по можливості старається забезпечити сина усім необхідним: збалансованим харчуванням, одягом, взуттям, іграшками та засобами гігієни. З врахуванням викладеного орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 .

До виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтями 141, 150, 153, 155 СК України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Частиною першою статті 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

Суд виходить з того, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.

Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись, насамперед, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Зазначене узгоджується із правовою висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення пункту 1 статті 3, статті 9 Конвенції, частин другої, третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», статті 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Отже, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо, необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Відповідно до положень частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

 Враховуючи те, що умови проживання позивача є належними для проживання дитини, та те, що судом не встановлено, що позивач зловживає спиртними напоями чи наркотичними засобами, чи веде аморальний спосіб життя, то суд, вважає, що відсутні виняткові обставини, коли малолітні діти можуть бути розлучені зі своєю матір`ю.

Посилання представника відповідача на те, що дитина на даний час проживає з матір`ю і відповідач проти цього не заперечує, а тому відсутній спір і позов до задоволення не підлягає, судом оцінюється критично. Проживання дитини із позивачем саме по собі не є підставою для визнання позову таким, що до задоволення не підлягає, оскільки такий факт не позбавляє права позивача вимагати визначення місця проживання дитини в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визначити місце проживання малолітньої дитини  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Крім того, суд зауважує, що батько дитини, у разі визначення місця проживання дитини з матір`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, турботі відносно дитини та участі у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір`ю дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

В силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 82, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 7, 19, 141, 153, 155, 160, 161 СК України суд, -

У Х В АЛ И В :

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Бучацький районний суд Тернопільської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: с. Пишківці Бучацького району Тернопільської області.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: орган опіки і піклування Трибухівської сільської ради, місцезнаходження: с. Трибухівці, вул. Горішня,26 Чортківського району Тернопільської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 вересня 2021 року.

Суддя: Л. І. Созанська