Справа № 2-3429/10
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року м. Білгород – Дністровський
Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого одноосібно – судді Толкаченко О.О.,
при секретарі Ткаченко О.М.,
за участю представника третьої особи – ОСОБА_1,
за участю прокурора – Скорик Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Служба у справах дітей адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа – Служба у справах дітей адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, а саме просить суд позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав у відношенні неповнолітньої доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач у судовому засіданні не з’явилася надала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі .
Відповідач у судовому засіданні не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, заперечень немає.
Представник третьої особи – Служби у справах дітей адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Прокурор позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 являється батьком неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.01.1995 року, актовий запис за № 05.
16 грудня 1998 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданим 03 листопада 1999 року м. Миколаїв, Центральним відділом реєстрації актів громадянського стану.
Згідно рішення Центрального районного суду м. Миколаєва № 1-1895 від 11 травня 2007 року було вирішено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.01.2007 року і до досягнення дитиною повноліття. Проте ОСОБА_3 не виконував зазначеного рішення, за що вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.04.2009 року був засуджений до 2 років позбавлення волі умовно за ухилення від сплати аліментів.
Відповідач ОСОБА_3 з 2000 року не приймає жодної участі у вихованні своєї дитини, не виконує своїх батьківських обов’язків, що підтверджується письмовими свідченнями близьких осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Відповідно до характеристики виданої Миколаївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 34, ОСОБА_4 виховує лише мати, яка приділяє належної уваги до її виховання.
Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов’язаний піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов’язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати дитину.
Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27.02.1991 року держави-учасниці зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Служба у справах неповнолітніх Центральної районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 155,164, 165,166 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60,74, 209, 212, ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Служба у справах дітей адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав – задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до його неповнолітньої доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набрало сили 20 серпня 2010 року.
Суддя: О.О. Толкаченко
З оригіналом вірно:
Голова суду М.В.Смаглій