Справа № 2-415/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Савіна О.І.
при секретарі - Прокопенко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 10.11.2006 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією – Южноукраїнське відділення № 8664 Буряк М.М. та відповідачем був укладений кредитний договір № 404 про надання кредиту у розмірі 33 000 гривень строком на 60 місяців із сплатою 17 % річних на придбання автомобіля марки «ВАЗ» модель НОМЕР_4, шасі (кузов) № НОМЕР_3. Того ж дня в забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу. На виконання умов договору застави 10.11.2006 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «Страхова група «ТАС» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ-21-0093361901, з наступним щорічним його поновленням. Протягом терміну дії вказаних договорів відповідач неодноразово допускав порушення умов їх виконання.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з?явився, причину неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повістка-повідомлення (а. с. № 102).
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.
Під час розгляду справи по суті встановлено, що 10 листопада 2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого філією – Южноукраїнське відділення № 8664 Буряк М.М. та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 404 про надання кредиту у розмірі 33 000 гривень строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 09 листопада 2011 року та сплатою 17 % річних на придбання автомобіля.
За умовами цього договору банк зобов’язався надати ОСОБА_1 кредит, а ОСОБА_1 зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (п. 1.1, п. 1.2 Кредитного договору № 404 від 10.11.206 р.).
Згідно п. 1.3 цього договору кредит надавався шляхом перерахування коштів в національній валюті з кредитного рахунку позичальника на поточний рахунок продавця товару, на підставі платіжного доручення позичальника для здійснення оплати за автомобіль марки «ВАЗ», модель НОМЕР_4, шасі (кузов) № НОМЕР_3, об'єм двигуна 1499 см. куб., тип ТЗ легковий седан – В, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір чорний, 2006 року випуску за договором купівлі-продажу № 1755 від 06.11.2007 р., укладеним між позичальником та продавцем транспортного засобу.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 умов даного кредитного договору, 10 листопада 2006 року ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі керуючого філією – Южноукраїнське відділення № 8664 Буряк Марини Миколаївни та ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу, предметом якого є вищевказаний автомобіль (п. 1.1, 1.2 Договору застави транспортного засобу від 10.11.2006 р.).
На виконання умов зазначеного договору застави транспортного засобу 10 листопада 2006 року ОСОБА_1 та ЗАТ «Страхова група «ТАС» укладено договір № ДСНТ-21 – 0093361901 добровільного страхування наземного транспорту, тобто предмету застави. 17.11.2007 р. між ЗАТ «Страхова група «ТАС», ОСОБА_1 та ВАТ «Державний ощадний банк України» уклали додаткову угоду № 1 до даного договору страхування, яким внесли зміни до п. 6.1, п. 6.2, п. 7.1.2, п. 7.2.2. (а. с. № 20-24, 26).
Протягом терміну дії вказаних договорів відповідачем неодноразово допускалися порушення умов їх виконання, у зв?язку з чим банк вів з відповідачем листування (а. с. № 25, 27, 28, 29, 30, 31, 32).
В листі вих. № 03-355/921 від 20.11.2008 р. адресованому ОСОБА_1 банк вимагав від нього сплати страхових платежів, укладення договору добровільного страхування наземного транспорту на наступний рік, надання банку предмету застави для проведення його візуального огляду, оцінки, встановлення якісних та кількісних показників, та попереджував, що у разі невиконання цих вимог він має право на дострокове витребування повернення суми кредиту, процентів за його використання, інших платежів відповідно до п. 3.2.3, п. 3.2.6, п. 3.2.7 Кредитного договору, а також звернення стягнення на предмет застави (а. с. № 32).
Відповіді на цей лист банк не отримав, у зв'язку з чим 08 січня 2009 року позивачем було зареєстровано внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна у вигляді звернення стягнення на предмет застави. За проведення цієї дії Державним реєстратором банк зазнав витрат в розмірі 156 гривень згідно діючих тарифів ВАТ «Державний ощадний банк України» (а. с. № 40). Згідно п. 3.3.6, п. 4.3 «д» договору застави транспортного засобу такі витрати погашаються за рахунок відповідача.
23.03.2009 р. кредитним комітетом позивача було розглянуте питання про застосування до ОСОБА_1 за невиконання вимог п. 1.4.2, п. 4.1. Кредитного договору, п. 3.3.4 договору застави транспортного засобу фінансової санкції - штрафу в розмірі 5 % від вартості предмету застави, передбаченої п. 7.2. даного договору застави. Сума накладеного штрафу складає 1 947, 50 гривень і згідно п. 4.3 договору застави підлягає стягненню з відповідача. Як зазначив представник позивача банк листом вих. № 12-32/423 від 18.05.2009 р. повідомляв ОСОБА_1 про це, однак лист залишився без відповіді. До сьогоднішнього часу сума штрафу залишається не сплаченою відповідачем.
19 травня 2008 року ОСОБА_1 повідомив ЗАТ «Страхова група «ТАС» (страховик) про настання страхового випадку – пошкодження предмету застави внаслідок стихійного лиха. Цей факт був зафіксований ЗАТ «Страхова група «ТАС» в протоколі огляду транспортного засобу від 17.05.2008 р. Страховик повідомив позивача про реєстрацію страхового випадку та про те, що вигодонабувачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ-21-0093361901 призначається позивач. Однак, отримати відшкодування по вказаному факту ВАТ «Державний ощадний банк України» не має можливості у зв?язку з ненаданням ОСОБА_1 страховику документів, передбачених зазначеним договором страхування. Неодноразові звернення ЗАТ «Страхова група «ТАС» та позивача до відповідача з цього приводу залишились не виконаними останнім.
Відповідно п. 1.5.1.4 Кредитного договору № 404 від 10.11.2006 р. ВАТ «Державний ощадний банк України» листом вих. № 03-137/801 від. 12.11.2008 р. повідомив ОСОБА_1, що у зв?язку із збільшенням облікової ставки Національного банку України за період з грудня 2007 року по 30.04.2008 р. з 8% до 12 % річних та змінами ринкових процентних ставок на кредитному ринку України виникла необхідність встановлення процентної ставки за кредитним договором з 27.11.2008 р. у розмірі 21 % річних, та пропонував відповідачу у 10-денний строк з дня одержання цього листа укласти додатковий договір до кредитного договору про зміну процентної ставки за користування кредитом одночасно з підписанням додаткового договору до договору застави транспортного засобу, попередивши, що у разі відмови від укладання вказаних додаткових договорів або у випадку якщо ця пропозиція залишиться без розгляду та відповіді протягом 10 календарних днів з моменту отримання, відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов?язаний протягом наступних 20 календарних днів з моменту закінчення 10-денного строку, що визначений сторонами, як строк для розгляду пропозиції банку, повністю погасити заборгованість за кредитом та сплатити усі нараховані відсотки за період фактичного користування кредитом та інші платежі, визначені договором. Лист був направлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручений 17.11.2008 р. особисто ОСОБА_1, про що свідчить особистий підпис в повідомленні (а. с. 100).
Згідно зі ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів ( ч.2 ст. 1050 ЦК України).
Виходячи з ч. 2 ст. 1054 ЦК України положення ст. 1048, ст. 1050 ЦК України застосовуються до відносин за кредитним договором.
За порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, комісійних винагород позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0, 05 % від суми платежу за кожний день прострочення (п. 4.1.1 кредитного договору № 404 від 10.11.2010 р.).
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на 13.10.2009 р. складається з наступного:
- залишок непогашеної основної суми кредиту – 16 500 гривень;
- заборгованість по відсоткам –1 045, 15 гривень;
- пеня – 82, 71 гривень;
- витрати на листування - 12, 50 гривень;
- штраф – 1 947, 50 гривень;
- витрати на внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна – 156, 00 гривень.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 були порушені умови вищевказаних договорів та норми цивільного законодавства України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 197, 43 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 315 гривень.
А тому, керуючись ст.ст. 526, 527, 625, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88,179, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01032, м. Київ, вул. Госпітальна, 12) заборгованість за кредитним договором № 404 від 10.11.2006 р. в сумі 19 743, 86 гривень (дев?ятнадцять тисяч сімсот сорок три гривні вісімдесят шість копійок), судовий збір в розмірі 197, 43 гривень (сто дев?яносто сім гривень сорок три копійки) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 315 (триста п?ятнадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Южноукраїнського міського
суду Миколаївської області О.І. Савін