ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     23 вересня 2010 року                                                       м. Сімферополь

Суддя  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Скляров В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чорноморського районного суду АР Крим від 17 вересня 2002 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

який мешкає : АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік,

В С Т А Н О В И В :

Постановою суду ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 13.08.2002 року о 18:30 в Красній Поляні керував транспортним засобом «МТ-10», д.н. НОМЕР_1,  у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.9 ПДР України.

         Постановою Апеляційного суду АР Крим від 05 серпня 2010року ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Чорноморського районного суду АР Крим від 17 вересня 2002 року.

ОСОБА_1 в апеляції, одночасно з клопотанням про відновлення йому строку на апеляційне оскарження, ставить аналогічні апеляційної скарги, по якій йому вже було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, питання про скасування постанови суду, з закриттям провадження по справі. Також мотивуючи свої вимоги тим, що посвідчення водія він ніколи не отримував, вину визнає, після закінчення курсів водіїв, при оформленні документів для отримання прав йому стало відомо, що його піддано стягненню, за постановою місцевого суду, у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1  було своєчасно повідомлено про час і місце апеляційного перегляду постанови суду  за його апеляцією, а саме: на 05 серпня 2010року, однак  ОСОБА_1 знов звернувся до Апеляційного суду с аналогічною апеляцією.

Вагомих причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови в апеляції не навів та доказів поважності не надав. Крім того, апеляційні вимоги ОСОБА_1, щодо підстав скасування постанови суду, аналогічні вимогам його апеляції, яку вже було розглянуто Апеляційним судом 05 серпня 2010року, постановою якого ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 17 вересня 2002 року, і діючим законодавством не передбачений повторний апеляційний перегляд справ про адміністративні правопорушення за апеляціями щодо тих же обставин справи.

Таким чином, підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Чорноморського районного суду АР Крим від 17 серпня 2002 року не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП,

                    П О С Т А Н О В И В :

    У поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Чорноморського районного суду  АР Крим від 17 серпня 2002 року ОСОБА_1 відмовити.

       Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

                Суддя                                                                                      В.М.Скляров