Р і ш е н н я

І м е н е м    У к р а ї н и

Справа №2-247/2010

30 вересня 2010 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Судді              - Овчаренко Н.Г.

При секретареві    - Волошиній Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в особі філії Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» у м.Дніпропетровську, третя особа – Відкрите акціонерне товариство «Райффайзенбанк Аваль», про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, 3% річних з урахуванням індексу інфляції за період невиплати страхового відшкодування,-

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що він 29.11.2006 уклав з відповідачем договір страхування автомобіля Мерседес Бенц, держномер  НОМЕР_1, що належить позивачу.

26.10.2007 автомобіль позивача був пошкоджений в результаті наїзду на камінь, що впав з вантажного автомобіля, що рухався попереду.

В результаті ДТП автомобілю позивача завдано матеріальної шкоди, яка становить близько 50 000 грн. Більш точну суму позивач не може зазначити, оскільки всі документи ним були надані відповідачу, а той відмовляється їх надати, навіть на запит суду. Матеріальна шкода, яку відповідач повинен відшкодувати за договором страхування становить 50 000 грн.

При зверненні позивача до відповідача про виплату страхового відшкодування йому було відмовлено з тих підстав, що позивач подав неправдиві відомості щодо факту та обставин настання страхового випадку.

Вважає таку відмову неправомірною та просить суд стягнути на його користь матеріальну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Також внаслідок неправомірної відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у переживаннях, втраті нормального ритму життя, неможливості реалізації своїх прав за договором страхування. Моральну шкоду позивач оцінює у 10 000 грн, які також просить стягнути з відповідача на його користь.

Позивач вважає, що на підставі ст.625 ЦК України з відповідача також повинно бути стягнуто на його користь 3% річних з урахуванням індексу інфляції за прострочку виплати страхового відшкодування, починаючи з дня укладення договору страхування та до 31.03.2010. Ця сума згідно з розрахунком позивача становить 38 209 грн 60 коп, які він також просить стягнути з відповідача на його користь.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримала заявлені позовні вимоги та, посилаючися на ті самі підстави, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях, які відбувалися протягом розгляду справи, заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення щодо позовних вимог, з яких вбачається, що відповідач скористався правом, наданим йому ст..25 Закону України «Про страхування» та самостійно з»ясував Причини, умови та обставини ДТП. Згідно з висновком автотехнічного дослідження №168\07 від 14.12.2007 було з»ясовано, що пояснення, надані позивачем щодо обставин ДТП, не відповідали механізму ДТП, а тому відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Так як позивач не довів вини відповідача у завданні йому моральної шкоди, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому  з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком,  згідно  з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку  здійснити  страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником,  на користь якої  укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені  строки  та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 29.11.2006 було укладено договір страхування автомобіля Мерседес Бенц, держномер  НОМЕР_1, що належить позивачу (а.с.8-10).

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договоромстрахування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного   сертифіката), який складається  страховиком  або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається  страховиком.

Відповідно до п.1 Договору страхування страховим випадком вважається ДТП, в т.ч. попадання каміння. Будь-які інші застереження щодо умов ДТП або механізму отримання ушкоджень автомобілем в результаті ДТП у договорі відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.11, 83-86), позивач при ДТП, що сталося з його автомобілем, виконав всі необхідні дії, що передбачені розділом 7 Договору страхування для отримання страхового відшкодування.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про страхування» та п.11.1.3 підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування  або  про  факт настання страхового випадку.

Судом встановлено на підставі матеріалів ДАЇ, що витребувані з ДАЇ (а.с.107, матеріали ДТП), що факт ДТП з автомобілем позивача мав місце 26.10.2007. Як вже зазначалася вище, ані Закон, ані договір не пов»язують відмову у виплаті страхового відшкодування в результаті ДТП, із механізмом завдання ушкоджень автомобілю, а тому посилання відповідача у письмовій відмові у виплаті страхового відшкодування та пояснення представника відповідача у суді на неправдивість відомостей щодо механізму завдання ушкоджень автомобілю позивача не є передбаченими законом або договором підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість та незаконність відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування позивачу на умовах договору страхування, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди підлягає задоволенню. При вирішенні питання про розмір страхового відшкодування суд виходить із заявлених позовних вимог та заяви про виплату страхового відшкодування, подану позивачем (а.с.84), з якої вбачається, що розмір страхового відшкодування становить 51 502, 16 грн, але зважаючи на те, що суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 50 000 грн.

Стосовно ж вимоги про відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так як предметом спору є виплата страхового відшкодування, передбаченого договором страхування, всі інші правовідносини між страховиком та страхувальником мають розглядатися у межах укладеного договору страхування.

Договором страхування автомобіля від 29.11.2006 не передбачено відшкодування моральної шкоди у будь-якому випадку, а тому у задоволенні позовної вимоги про відшкодування позивачу моральної шкоди слід відмовити.

Стосовно виплат, що передбачені ст.625 ЦК України, що заявлені позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не брав грошового зобов»язання перед позивачем, а брав зобов»язання про виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, а тому положення ст.625 ЦК україни на ці правовідносини не розповсюджуються, як загальні норми права, а розповсюджуються спеціальні норми, які передбачені Законом України «Про страхування» та Договором страхування автомобіля, тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення 3 % річних з урахуванням індексу інфляції за затримку виплати страхового відшкодування задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.16,25,26 Закону України «Про страхування», ст.ст.625 ЦК України, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в особі філії Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» у м.Дніпропетровську, третя особа – Відкрите акціонерне товариство «Райффайзенбанк Аваль», про стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, 3% річних з урахуванням індексу інфляції за період невиплати страхового відшкодування – задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в особі філії Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» у м.Дніпропетровську на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн, у іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в особі філії Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» у м.Дніпропетровську на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 530 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                        Н.Г.Овчаренко