справа № 2-3030/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 вересня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Оладько С.І.,
при секретарі Подолян Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання незаконною відмови відповідача та стягнення одноразової компенсації, -
в с т а н о в и в:
До Ірпінського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання незаконною відмови відповідача та стягнення одноразової компенсації. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи в зв'язку з професійним захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника. Позивач вказує, що інвалідність йому було встановлено 17.10.2007р., що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК НОМЕР_1 від 24.10.2007р. 08.06.2010р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової компенсації в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, однак отримав відмову листом № 2829-Г від 21.06.2010р. На підставі наведеного позивач просить визнати незаконною відмову відповідача щодо виплати йому одноразової компенсації, як інваліду ІІ групи, в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, стягнути з відповідача на його користь одноразову компенсацію, як інваліду ІІ групи, в розмірі 20 700 грн., а також стягнути з відповідача на його користь 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Позивач в судове засідання не з’явився, до суду надійшла заява із проханням слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надав суду заяву та заперечення на позовні вимоги, в яких просили розглянути справу у відсутність їх представника, позов не визнали повністю.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України “Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів”.
В судовому засіданні судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області як ліквідатор аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 2 групи з 17.10.2007р., що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК НОМЕР_1 від 24.10.2007р. (а. с. 2, 7).
Встановлено, що позивачу відповідачем нарахована одноразова компенсація учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 284,40 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. № 836.
Також, в судовому засіданні встановлено, що 08.06.2010р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової компенсації, як інваліду 2 групи, в розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач своїм листом від 21.06.2010р. № 2829-Г відмовив позивачу (а.с.8, 9).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам ІІ групи виплачується у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, позивач має право на отримання одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, а тому нарахування відповідачем зазначеної компенсації у фіксованому розмірі 284,40 грн., тобто меншому, ніж встановлено законом, порушує права позивача і такі дії слід визнати незаконними, як такі, що суперечать вимогам ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Враховуючи, що така виплата вираховується, керуючись розміром мінімальної заробітної плати на момент виплати такої допомоги, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд вважає, що доводи відповідача про необхідність застосування постанов Кабінету Міністрів України для визначення розміру виплати позивачу одноразової компенсації не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи із засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами, а також враховуючи, що згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п. 1) та основи соціального захисту (п. 60), при вирішенні даного спору має застосовуватися ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 19, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 213-218 ЦПК України суд, -
В и р і ш и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації, як інваліду ІІ групи, в розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію, як інваліду ІІ групи, в розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Копію рішення направити сторонам для відома.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.І. Оладько