СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11 травня 2010 року С права № 5020-3/044
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Черткової І.В.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача, Повіланський Олександр Олександрович, довіреність № б/н від 16.10.08, товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс";
відповідача, Молчанов Антон Олександрович, довіреність № б/н від 18.08.08, приватне підприємство "Стройинвестград";
третьої особи, не з'явився, спільне підприємство у формі закритого акціонерного товариства "Софрахім";
третьої особи, не з'явився, закрите акціонерне товариство "Бурлюк";
третя особа, не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_4;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Стройинвестград" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 02 березня 2009 року у справі № 5020-3/044
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (вул. Космічна, 1, м. Синельникове, Дніпропетровська обл., 52500)
до приватного підприємства "Стройинвестград" (вул. Боцманська, 7-109, м. Севастополь, 99040)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) спільне підприємство у формі закритого акціонерного товариства "Софрахім" (вул. Заводська, 44, м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 51402)
2) фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 99002)
3) закрите акціонерне товариство "Бурлюк" (вул. Виноградна, 3, с. Каштани, Бахчисарайський р-н, 98413)
про стягнення боргу в розмірі 436013,36 грн.;
за зустрічним позовом приватного підприємства "Стройинвестград" до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс"
про зобов'язання відповідача підписати акти виконаних підрядних робіт від 22.08.2008
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, приватного підприємства "Стройинвестград" про стягнення боргу у сумі 236013,36грн. (т.1.а.с. 3-5).
Ухвалою господарського суду першої інстанції від 04 вересня 2008 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які і заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Спільне підприємство закрите акціонерне товариство "Софрахім", фізичну особу - підприємця ОСОБА_4.
22 жовтня 2008 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява від приватного підприємства "Стройинвестград" про зобов'язання відповідача підписати акти виконання підрядних робіт від 22 серпня 2008 року.
11 листопада 2008 року позивач за первісним позовом в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав суду заяву про збільшення суми позову на вартість зіпсованого виноматеріалу в розмірі 200000,00грн., разом просить стягнути з відповідача на свою користь 436013,36 грн. (т.1.а.с.101-102).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27 листопада 2008 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - закрите акціонерне товариство "Бурлюк".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням приватним підприємством "Стройинвестград" зобов'язань за договором підряду, що призвело до псування виноматеріалу та завдало матеріальної шкоди товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантіс".
Приватне підприємство "Стройинвестград" мотивує свої позовні вимоги неприйняттям відповідачем за зустрічним позовом робіт щодо виправлення приватним підприємством "Стройинвестград" недоліків, допущених ним під час виконання первісних робіт за спірним договором підряду.
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 02 березня 2009 року у справі № 5020-3/044 первісний позов задоволено повністю, а саме: стягнуто з приватного підприємства "Стройинвестград" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" заборгованість у розмірі 436013,36 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, в первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, приватне підприємство "Стройинвестград" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що місцевим господарським судом порушено його процесуальне право на участь у судовому засіданні, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує, що грошова сума в розмірі 65517,36грн. є не заборгованістю, а прямими збитками, отже господарським судом першої інстанції надана невірна правова оцінка спірних правовідносин.
До того ж, представник приватного підприємства "Стройинвестград" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом неправомірно було відмовлено в задоволенні зустрічного позову.
Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 червня 2009 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 01 липня 2009 року.
01 липня 2009 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від приватного підприємства "Стройинвестград" надійшло клопотання про призначення по справі судової хімічної експертизи, проведення якої сторона просить доручити Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 липня 2009 року у справі № 5020-3/044 призначено судову хімічну експертизу, проведення якої було доручено Севастопольській філії Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул.Хрюкіна, 18, місто Севастополь, 99000) та зупинено провадження по справі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 липня 2009 року матеріали справи для проведення судової хімічної експертизи, яка призначена ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 липня 2009 року у справі № 5020-3/044, було направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочевська, 8-а).
25 серпня 2009 року за вх. № 7659 на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Севастопольської філії Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а) надійшов лист, яким матеріали справи повернено без виконання у зв'язку з відсутністю у Харківському НДІСЕ фахівців у галузі встановлення якості зразка засобу R 101 - антикорозійний засіб "Софейзация" та органолептичних якостей виноградних столових вин.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2009 року у справі № 5020-3/044 провадження по справі поновлено та призначене на 23 вересня 2009 року.
За розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.09. 2009 року у зв'язку з відпусткою судді Гоголя Ю.М. головуючим у справі було призначено суддю Гонтаря В.І.
23 вересня 2009 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло клопотання, в якому представник приватного підприємства "Стройинвестград" просив призначити судову санітарно - епідеміологічну експертизу, проведення якої сторона просить доручити експертам Санітарно - епідеміологічної станції міста Севастополя.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2009 року по справі № 5020-3/044 призначено судову санітарно-епідеміологічну експертизу, проведення якої доручено Санітарно- епідеміологічній станції міста Севастополя.
05 лютого 2010 року на адресу суду надійшов лист Севастопольської міської санітарно-епідеміологічній станції за №723, яким матеріали справи повернено без виконання у зв'язку з тим, що гарантійний строк зберігання засобу R 101 - антикорозійний засіб "Софейзация", у відповідності з ТУ 00393703.002-95 закінчився в травні. Після закінчення гарантійного терміну зберігання використання даного засобу не допускається без перевірки на відповідність вимог ТУ спеціалізованою установою.
15 лютого 2010 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду провадження по справі поновлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2010 року призначено у справі № 5020-3/044 повторну судову санітарно - епідеміологічну експертизу та зупинено провадження у справі.
19 березня 2010 року за вх. № 2563 на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції надійшов лист, яким матеріали справи повернено без виконання у зв'язку з тим, що визначення якості комбінованих полімерних матеріалів, яким є антикорозійний засіб "Софейзация", не входить в компетенцію санітарно-гігієнічних лабораторій санітарно-епідеміологічних установ.
16 квітня 2010 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду поновлено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 26 квітня 2010 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2010 року було відкладено розгляд справи на 06 травня 2010 року.
У судовому засіданні призначеному на 11 травня 2010 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, та просив рішення суду першої інстанції скасувати, інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 квітня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (замовник) та приватним підприємством "Стройинвестград" (підрядник) укладено договір № 27 щодо виконання робіт з очищення та фарбування ємкостей кількістю 2 штуки, інвентарні номери 55 і 56, загальною площею 144 м2, що розташовані в цеху зберігання виноматеріалів заводу первинного виноробства, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1.а.с.9-10).
Пунктом 2.1. даного договору встановлена вартість матеріалів і робіт з очищення та фарбування 1 м2 ємкості становить 74,00грн. з ПДВ. Загальна вартість матеріалів та робіт за даним договором становить 10656,00 грн., в тому числі ПДВ - 1776,00грн.
Відповідно до пункту 2.2 договору розрахунок між сторонами здійснюється переведенням грошових коштів на рахунок виконавця.
Згідно з пунктом 2.3. договору, оплата робіт за договором здійснюється в два етапи:
1 етап - оплата вартості матеріалів, необхідних для виконання робіт в сумі 7460,00грн., в т.ч. ПДВ - протягом 3 банківських днів після підписання договору;
2 етап - оплата за виконані роботи в сумі 3196,00грн., в т.ч. ПДВ - протягом 3 банківських днів після підписання акта виконаних робіт та введення пофарбованих ємкостей в експлуатацію.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що сторони визначили, що за невиконання чи неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Замовник, в разі відсутності претензій, зобов'язаний підписати акт приймання виконаних робіт протягом 2 днів після їх завершення (пункт 3.3 договору).
Відповідно пункту 3.5. договору введення пофарбованих ємкостей в експлуатацію відбувається після 10 днів з моменту закінчення робіт за Договором. У випадку появлення тонів покриття у виноматеріалах, що зберігаються в цих ємкостях, Виконавець відшкодовує вартість зіпсованого виноматеріалу за ринковими (загальними) цінами.
Згідно пункту 3.6. договору виконавець гарантує експлуатацію ємкостей з нанесеною фарбою протягом трьох років. У випадку порушення пофарбованої поверхні, що може бути виявлено як візуально, так і підвищенням концентрації заліза у виноматеріалі, замовник пред'являє виконавцеві претензію, яка має бути підтверджена лабораторією. За наявності претензії виконавець повертає замовнику всі отримані ним кошти за даним договором протягом 10 банківських днів, або, за домовленістю із замовником, здійснює власними силами та за власний рахунок ремонтні роботи щодо усунення виявлених дефектів у строк 10 днів з моменту пред'явлення претензії.
Відповідно пункту 5.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до завершення розрахунків.
Роботи з очистки та фарбування двох ємкостей за договором № 27 від 18 квітня 2007 року були виконані приватним підприємством "Стройинвестград" та прийняті товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс", про що 08 червня 2007 року сторонами підписаний Акт № 27 приймання-передачі робіт (т.1.а.с.11).
02 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (замовник) та приватним підприємством "Стройинвестград" (підрядник) укладено аналогічний договір № 45 щодо виконання робіт з очистки та фарбування ємкостей кількістю 30 штук, інвентарні номери з 31 по 54 і з 57 по 62 включно, загальною площею 2160 м2, що розташовані в цеху зберігання виноматеріалів заводу первинного виноробства, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1.а.с.12-13).
Пунктом 2.1. даного договору встановлено вартість матеріалів і робіт з очищення та фарбування 1 м2 ємкості становить 74,00 грн. з ПДВ. Загальна вартість матеріалів та робіт за договором № 45 становить 159840,00грн., в тому числі ПДВ - 26640,00грн.
Відповідно пункту 3.4. договору встановлено, що замовник, в разі відсутності претензій, зобов'язаний підписати акт приймання виконаних робіт протягом 2 днів після їх завершення.
Згідно пункту 3.6 договору № 45 введення пофарбованих ємкостей в експлуатацію відбувається після 15 днів з моменту закінчення робіт за Договором. У випадку появлення тонів покриття у виноматеріалах, що зберігаються в цих ємкостях, виконавець відшкодовує вартість зіпсованого виноматеріалу за ринковими (загальними) цінами протягом 10 днів з моменту
пред'явлення претензії.
Виконавець гарантує експлуатацію ємкостей з нанесеною фарбою протягом трьох років. У випадку порушення пофарбованої поверхні, що може бути виявлено як візуально, так і підвищенням концентрації заліза у виноматеріалі, Замовник пред'являє Виконавцеві претензію, яка має бути підтверджена лабораторією. За наявності претензії Виконавець повертає Замовнику всі отримані ним кошти за даним Договором протягом 10 банківських днів, або, за домовленістю із Замовником, здійснює власними силами та за власний рахунок ремонтні роботи щодо усунення виявлених дефектів у строк 15 днів з моменту пред'явлення претензії (пункт 3.7. договору № 45).
Відповідно пункту 5.1. цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до завершення розрахунків.
Роботи з очистки та фарбування тридцятьох ємкостей за договором № 45 від 02 липня 2007 року були виконані приватним підприємством "Стройинвестград" та прийняті товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс", про що 01 вересня 2007 року сторонами підписаний акт № 45 приймання-передачі робіт (т.1.а.с.15).
Підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до господарського суду з даним позовом є той факт, що під час експлуатації очищених та пофарбованих виконавцем ємкостей з'ясувалось, що у виноматеріалі, який зберігався в зазначених ємкостях (інвентарні номери з 31 по 62 включно), з'явилися тони покриття, зокрема, аромат із керосиново-лакофарбовими відтінками та смак із тонами керосину, що підтверджується протоколом №19 засідання дегустаційної комісії Національного інституту винограду і вина "Магарач" Української академії аграрних наук від 19 грудня 2007 року (т.1.а.с.16), та актом від 11 червня 2008 року, складеним посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" та приватним підприємством "Стройинвестград" (т.1.а.с.31).
Також, 25 грудня 2007 року були проведені випробування зразків виноматеріалу столового сортового "Аліготе" врожаю 2007 року та встановлено, що вони не відповідають ДСТУ 202.001-96 "Виноматеріали оброблені. Загальні технічні умови" за показником "масова концентрація сірчистого окису" і органолептичною оцінкою, про що складено протокол №340 (т.1. а.с.17-19).
За твердженням товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”, з метою зменшення понесеної ним матеріальної шкоди та відновлення якості зіпсованого виноматеріалу, що дозволило б його подальше використання, Позивач за первісним позовом здійснив наступні технологічні дії:
–виноматеріал оброблено препаратом вибірково діючого гранульованого активованого вуглецю багатоцільового використання Грануколь ГЕ виробництва фірми Ербслє Гайзенхайм (Німеччина) для усунення лакофарбових та керосинових тонів;
–виноматеріал оброблено бентонітом "Оптібент" з метою створення компактного осадку, який дозволяє своєчасно відокремити освітлену частину;
– осад, що утворився в результаті обробки виноматеріалу, пройшов фільтрацію на ротаційному фільтрі. При цьому в якості фільтруючого елементу використано перліт;
– після вищезазначених обробок виноматеріал пройшов додаткову фільтрацію.
Загальна сума витрат на відновлення зіпсованого виноматеріалу, визначена товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" як заборгованість приватного підприємства "Стройинвестград", склала 65 517,36грн.
Крім того, до загальної суми заборгованості приватного підприємства "Стройинвестград" у розмірі 436013,36грн. позивачем за первісним позовом також включено вартість зіпсованого (невідновленого) виноматеріалу у кількості 5000 декалітрів (200000грн., заява про збільшення позовних вимог №06-11/08 від 06.11.2008) та грошові кошти, отримані приватним підприємством "Стройинвестград" в якості оплати виконаних ним підрядних робіт, у сумі 159840грн.
Приватне підприємство "Стройинвестград" у зустрічній позовній заяві та відповідних письмових та усних поясненнях зазначає, що на виконання отриманої претензії товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" №53 від 09 липня 2008 року виконавцем в період з 16 липня 2008 року по 22 серпня 2008 року було проведено повне очищення попередньо нанесеного на вказані ємкості покриття фарби та повторне фарбування даних 32 ємкостей з використанням матеріалів замовника; дані роботи було належним чином прийнято замовником, але від підписання актів приймання виконаних підрядних робіт від 22 серпня 2008 року замовник відмовився, що в свою чергу зумовило звернення приватного підприємства "Стройинвестград" до господарського суду міста Севастополя з відповідною зустрічною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга приватного підприємства ”Стройинвестград” підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи первісні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”, місцевий господарський суд повністю погодився з доводами позивача за первісним позовом щодо факту наявності заборгованості приватного підприємства „Стройинвестград” у сумі 436013,36грн., яка підлягає стягненню на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” та складається з: 65517,36грн. –витрати на відновлення зіпсованого виноматеріалу; 200000грн. –вартість зіпсованого (невідновленого) виноматеріалу у кількості 5000 декалітрів; 159840грн. –вартість неякісно виконаних приватним підприємством „Стройинвестград” підрядних робіт.
Зокрема, приймаючи заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” про збільшення позовних вимог від 06 листопада 2008 року (т.1. а.с.101-102) та вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд фактично об’єднав попередньо заявлені позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства „Стройинвестград” витрат на відновлення зіпсованого виноматеріалу у сумі 65517,36грн., стягнення вартості неякісно виконаних приватним підприємством „Стройинвестград” підрядних робіт у сумі 159840грн., та стягнення з приватного підприємства „Стройинвестград” вартості зіпсованого (невідновленого) виноматеріалу у кількості 5000 декалітрів у розмірі 200000грн., класифікуючи заявлені позовні вимоги у сукупності як загальну вимогу про стягнення заборгованості, визначену у резолютивній частині оскаржуваного рішення.
Проте, дані висновки місцевого господарського суду є помилковими та передчасними, не відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам даної справи.
Згідно з положеннями частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до пункту 3.7 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами, внесеними Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007 №04-5/103 „Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України” зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.
Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Відповідно пункту 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.
Судова колегія вважає за необхідне також зазначити, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, змістом статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.
Отже, під зміною предмета позову необхідно розуміти зміну матеріально-правової вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів суб’єкту господарювання.
Таким чином, під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися пред’явлення ще однієї чи кількох вимог додатково викладених у позовній заяві - така дія повинна кваліфікуватися судом як зміна предмета позову.
Зі змісту позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” №29/07 від 29 липня 2008 року вбачається, що предметом первісно заявлених до приватного підприємства „Стройинвестград” позовних вимог є стягнення витрат на відновлення зіпсованого виноматеріалу у сумі 65517,36грн. та стягнення вартості неякісно виконаних приватним підприємством „Стройинвестград” підрядних робіт у сумі 159840грн., отриманих останнім за договором №27 від 18 квітня 2007 року та договором №45 від 02 липня 2007 року відповідно.
Проте, заява товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” про збільшення позовних вимог від 06 листопада 2008 року не спрямована на збільшення кількісних показників первісних позовних вимог, а містить фактично нову позовну вимогу до приватного підприємства „Стройинвестград” про стягнення вартості зіпсованого виноматеріалу (виноградний, столовий, сортовий "Аліготе") у сумі 200000грн.
Викладене у сукупності свідчить про те, що заява товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” про збільшення позовних вимог від 06 листопада 2008 року за своєю природою є заявою про зміну предмету позову, а правовим наслідком подання такої заяви є неможливість судового розгляду у даному позовному провадженні раніше пред’явлених матеріально-правових вимог, оскільки саме нова позовна вимога, визначена у зазначеній заяві, є предметом судового розгляду та відповідного доказування у справі.
Проте, місцевий господарським суд у порушення вимог частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України погодився із твердженнями позивача за первісним позовом щодо процесуального статусу зазначеної заяви та правових наслідків її подання, внаслідок чого місцевим господарським судом було розглянуто по суті позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” про стягнення витрат на відновлення зіпсованого виноматеріалу у сумі 65517,36грн. та стягнення вартості неякісно виконаних приватним підприємством „Стройинвестград” підрядних робіт у сумі 159840грн., які фактично було змінено товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” відповідно до вказаної „заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” про збільшення позовних вимог”, а зазначені вимоги не можуть бути предметом розгляду у даній справі, зокрема, на стадії апеляційного розгляду, оскільки новий предмет позову –стягнення вартості зіпсованого виноматеріалу –є новою матеріально-правовою вимогою до приватного підприємства „Стройинвестград”, яка суттєво відрізняється від предмету попередніх вимог –стягнення витрат на відновлення виноматеріалу та стягнення вартості виконаних приватним підприємством „Стройинвестград” підрядних робіт.
При цьому, вказані дії місцевого господарського суду не можуть бути кваліфіковані як використання права господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правові підстави для реалізації даного права (захист прав і законних інтересів позивача, неможливий в межах заявлених вимог, відповідне клопотання заінтересованої сторони) відсутні.
Крім того, дії позивача за первісним позовом по зміну предмету заявленого позову носять усвідомлений характер, а їх правові наслідки, визначені процесуальним законом, не залежать від технічних або орфографічних особливостей оформлення зазначеної заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”, оскільки приоритетним у вирішенні даного питання є саме правовий зміст процесуальних дій, що здійснюються позивачем за первісним позовом.
Також, судова колегія зазначає, що поняття „борг” або „заборгованість”, опосередковано визначені, зокрема, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України, безпосередньо передбачають наявність простроченого грошового зобов’язання боржника, тобто об’єктивного існування зобов’язання боржника сплатити кредиторові певну грошову суму у строк та на умовах, визначених відповідним договором.
Проте, відповідно до вимог статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.
Розширений склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений змістом частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, відповідно до умов якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються в тому числі, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, та додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Як було визначено вище, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, змістом статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Підставою позову є обставини (юридичні факти) та норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
З матеріалів справи вбачається, що предметом заявленого товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” позову (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №06-11/08 від 06.11.2008) є стягнення вартості зіпсованого (невідновленого) виноматеріалу, що належить товариству з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”, у сумі 200000грн.
Підставами зазначених позовних вимог є неякісне виконання з боку приватного підприємства „Стройинвестград” вказаних підрядних робіт з очищення та пофарбування ємкостей для зберігання виноматеріалу, що належать товариству з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”, внаслідок чого органолептичні та хіміко-фізичні показники виноматеріалу, що зберігався товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” у даних ємкостях, було суттєво змінено, а загальна якість виноматеріалу не дозволяла його подальше використання або реалізацію.
Таким чином, порівняння предмету та підстав заявленого товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” позову зі змістом статей 224, 225 Господарського кодексу України свідчить про те, що вимога про стягнення 200000грн. (вартість зіпсованого (невідновленого) виноматеріалу, що належить товариству з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”) є за своєю правовою природою вимогою про стягнення збитків.
Проте, місцевим господарським судом у порушення вимог частини 1 статті 224, частини 1 статті 225 Господарського кодексу України було віднесено зазначену вимогу до категорії „стягнення заборгованості”, що в свою чергу призвело до неправильної оцінки обставин даної справи, наявних у справі доказів, та помилкових висновків, зроблених місцевим господарським судом при вирішенні даного спору по суті.
Зокрема, для застосування такої міри господарсько-правової відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу господарського правопорушення, тобто об’єктивної наявності наступних умов:
- наявність господарського правопорушення, тобто порушення норм закону, договору тощо;
- протиправність поведінки господарського правопорушника, тобто дія або бездіяльність, що порушує вимоги закону або умови договору;
- обсяг завданих потерпілій стороні збитків, підтверджений відповідними доказами;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками, коли протиправна поведінка є об'єктивною причиною такого наслідку, як збитки або інша шкода, завдані потерпілому. Наявність цього зв'язку доводиться відповідними доказами;
- вина господарського правопорушника.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” про збільшення позовних вимог від 06 листопада 2008 року, позивачем за первісним позовом у порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б кількість зіпсованого виноматеріалу, визначену товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” у заяві про збільшення позовних вимог (5000 декалітрів), або доказів, що дозволяли б визначити інший обсяг зіпсованого виноматеріалу товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”.
Зокрема, довідка Торгівельно-промислової палати Автономної Республіки Крим №607/08-17 від 06 листопада 2008 року містить лише визначення звичайної (регіональної) ціни 1 декалітру виноградного сортового виноматеріалу „Аліготе” врожаю 2007року станом на 01 листопада 2008 року, але жодним чином не підтверджує заявлену товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” кількість зіпсованого виноматеріалу.
Інші докази, надані позивачем за первісним позовом (зокрема, протокол №19 засідання дегустаційної комісії Національного інституту винограду і вина "Магарач" Української академії аграрних наук від 19.12.2007р. (т.1.а.с.16), протокол випробувань №340 від 25.12.2007р. (т.1. а.с.17-19), висновок Торгівельно-промислової палати Автономної Республіки Крим №О-595 від 18 червня 2008 року (т.1.а.с.32-37) відомостей щодо обсягу зіпсованого виноматеріалу товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”, який не було відновлено останнім, саме як щодо кількості фактично відновленого виноматеріалу, не містять, та доводи позивача за первісним позовом щодо кількості зазначеного виноматеріалу у розмірі 5000 декалітрів не підтверджують.
Таким чином, за відсутністю доказів, що дозволяли б визначити реальний обсяг зіпсованого (невідновленого) виноматеріалу, що належить товариству з обмеженою відповідальністю „Атлантіс”, відсутній й повний склад господарського правопорушення з боку приватного підприємства „Стройинвестград” у частині обсягу завданих товариству з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” збитків у вигляді знищення належного йому майна, внаслідок чого позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” про відшкодування вартості зіпсованого (невідновленого) виноматеріалу у розмірі 200000грн. задоволенню не підлягають; проте, місцевим господарським судом дані обставини було залишено поза увагою, а застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права було обмежено лише наведенням у мотивувальній частині оскаржуваного рішення загальних правових наслідків порушення зобов’язання.
Стосовно зустрічних позовних вимог приватного підприємства „Стройинвестград” судова колегія зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У пункті 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів" зазначається, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Дані правила відповідно до приписів статті 60 Господарського процесуального кодексу України розповсюджуються й на зустрічні позови, пред’явлені у встановленому законом порядку.
Доводи приватного підприємства „Стройинвестград”, викладені у зустрічній позовній заяві та апеляційній скарзі свідчать про те, фактичною метою пред’явлення даного зустрічного позову про спонукання до підписання акту від 22 серпня 2008 року є не захист прав та охоронюваних законом інтересів приватного підприємства „Стройинвестград”, а встановлення певних юридичних фактів, які мають значення для вирішення первісного позову та встановлюються в процесі розгляду справи незалежно від пред’явлення стороною зустрічного позову.
Отже, оскільки юридичну силу акту від 22 серпня 2008 року не спростовано у встановленому законом порядку, відмова товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” від підписання зазначеного акту не порушує прав або охоронюваних законом інтересів приватного підприємства „Стройинвестград”, внаслідок чого підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
Викладене у сукупності свідчить про те, що рішення господарського суду міста Севастополя від 02 березня 2009 року у даній справі не є законним та обґрунтованим, оскільки прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з порушення норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого зазначене рішення підлягає скасуванню.
Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції частковому скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статями 101, 103 (пункт 2), 104 ( частина 1 пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу приватного підприємства „Стройинвестград”и задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 02 березня 2009 року у справі №5020-3/044 скасувати частково, в частині задоволення первісного позову прийняти нове рішення.
3. В позові товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс” про стягнення з приватного підприємства „Стройинвестград” заборгованості в сумі 436013,36грн. відмовити повністю.
4. В іншій частині рішення господарського суду міста Севастополя від 02 березня 2009 року у справі №5020-3/044 залишити без змін.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді І.В. Черткова
Ю.В. Борисова