Справа № 289/865/21

Номер провадження 2/289/498/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2021 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000000,00 (один мільйон) грн. посилаючись на те, що працівники Радомишльського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - Радомишльського ВП) звинувачували позивача в тому, що 29.05.2020 о 02-40 годині в м. Радомишль по вул. Карпенка ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHRYSLER Stratus з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду в установленому законодавством порядку відмовився. По даному факту було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Однак згідно постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 01.10.2020 по справі №289/843/20 суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Позивач зазначає, що поліцією свідомо підроблялися результати перевірки, за короткий проміжок часу позивач та його родина зазнали психічних та моральних страждань втручанням поліції в приватне життя родини, тиску психологічному, протиправні дії відповідачів призвели до витрат часу позивача для захисту свого порушеного права, що завдало моральних і психічних страждань, тому просить сплатити відповідачів йому один мільйон гривень як компенсацію за втручання в приватне життя позивача та його родини. Також просить стягнути з Головного управління Національної поліції у Житомирській області витрати на правову допомогу адвокатом Бойком В.В. в розмірі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) грн. на користь представника позивача адвоката Бойка В.В. Судовий збір просить стягнути з відповідача.

Ухвалою від 21.05.2021 відкрито загальне провадження у даній справі, призначено підготовче засідання на 03.08.2021 (а.с.17).

18.06.2021 від відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області) надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні в повному обсязі за необґрунтованістю та безпідставністю, так як позивачем не надано доказів того, що при складанні відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським Радомишльського ВП було вчинено неправомірні дії. Згідно долученої позивачем постанови суду від 01.10.2020 у справі №289/843/20, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, вказана постанова не є доказом неправомірності дій працівника поліції, який складав протокол, та не є підставою для відшкодування моральної шкоди. Також у відзиві зазначено про необґрунтованість заявленої суми витрат на правничу допомогу (а.с.26-32).

22.06.2021 від представника позивача адвоката Бойка В.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якому останній просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві (а.с.35-37).

Ухвалою суду від 03.08.2021 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду на 31.08.2021 (а.с.45).

В судове засідання повідомлені належним чином сторони та їх представники не з`явилися, в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника (а.с.38).

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", заяву представника позивача про розгляд справи без його участі та те, що явка учасників справи в суд не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, враховуючи також факт продовження карантинних заходів з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступних висновків.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Судом було досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення №289/843/20 відносно ОСОБА_1 та встановлено, що 29.05.2020 о 03-30 годині начальником СРПП №4 Радомишльського ВП Таценком В.В. було складено протокол серії ОБ № 123645 за ст. 124 КУпАП та в цей же день і час поліцейським СРПП №2 Радомишльського ВП Василишиним В.В. складено протокол серії ОБ № 123588 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 та вилучено посвідчення водія.

Матеріали адміністративної справи надійшли на розгляд Радомишльського районного суду Житомирської області 03.06.2020 та перебувала в провадженні суддів вказаного суду близько 4 місяців в зв`язку із заявленням ОСОБА_1 відводів суддям, клопотаннями про відкладення, що призвело до затягування судового розгляду справи.

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 01.10.2020 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Вказана постанова не була оскаржена у визначений чинним законодавством строк та набрала законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №927/623/18, слідує, що з правового аналізу норми ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/18319/16.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, що відсилає до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1167, 1174 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначав, що відповідачі протиправно склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно нього, чим завдали йому моральних і психічних страждань, що призвело до порушення нормального режиму його роботи і відпочинку та змусило витрачати вільний час та кошти на захист свого порушеного права.

Суд не погоджується з доводами позивача ОСОБА_1 про наявність підстав для відшкодування йому моральної шкоди в зв`язку із складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції та перебування під судом, виходячи з наступного.

Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені основні повноваження поліції, яка відповідно до покладених на поліцію завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 255 КУпАП передбачено, що у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Суд виходить з того, що складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення не є актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин, або породжує права і обов`язки для позивача. Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі.

Так, склавши протокол про адміністративне правопорушення, працівники поліції лише здійснили процесуальну дію, а постанова, якою особа визнається винною у скоєнні адміністративного правопорушення та піддається стягненню виноситься судом. Тобто, само по собі складання протоколу про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а дії посадових осіб при складанні протоколу протиправними не визнавались.

Позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, підтверджуючих неправомірність дій працівника поліції при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Долучена до справи позивачем постанова Радомишльського районного суду Житомирської області від 01.10.2020, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, не є доказом неправомірності дій працівника поліції, яким складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та підставою для відшкодування позивачу шкоди.

При цьому, сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №312/262/18).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При складанні протоколу у відношенні позивача працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень відповідно до статей 255, 265-1 КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», а доказів про визнання їх дій неправомірними позивачем не надано, як і не доведено факту завдання йому цими діями моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку з протиправністю дій і завданням шкоди, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки у даному випадку відсутні усі обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суд від 27.06.2018 у справі № 640/17380/16-ц.

Аналіз наведених норм права та встановлених в судовому засіданні обставин справи дає можливість зробити висновок про те, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 являються безпідставними і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 259, 264-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Радомишльського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Мала Житомирська, буд. 13), Головного управління Національної поліції в Житомирській області (10008, Житомирська область, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, буд. 5/37, код ЄДРПОУ 40108625) про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. С. Сіренко