Справа № 2-4606/10 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 червня 2010 р.                                                                               м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Білоусової О.М.,

при секретарі Кривцун О.А.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В: 

    03.06.2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 23.02.1991 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області,  актовий запис № 142, вказуючи, що від шлюбу вони мають двох синів – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Позивач вказує у позові на те, що на даний час вони з чоловіком разом не проживають, діти проживають з позивачем, спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на життя, подальше спільне проживання та збереження шлюбу не можливе, спору про поділ майна, що є їх спільною власністю не має.

    Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та суду пояснила, що вони з чоловіком не проживають разом вже три роки, чоловік живе та працює у м. Києві, а вона на теперішній час має фактичні шлюбні відносини з іншою людиною, вважає що шлюб з відповідачем не може бути збережено. Просить шлюб розірвати.  

Відповідач у судовому засідання не з`явився, 21.06.2010 р. до суду надійшла телеграма від відповідача ОСОБА_2 від 18.06.2010 р. в якій він зазначив, що просить слухати справу за його відсутності, на розірвання шлюбу з позивачем згодний.  

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні відповідачем позову ухвалюється судове рішення про задоволення позову в порядку, встановленому ч.4 ст. 174 ЦПК України, таким чином суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню. 

Судом встановлено, що сторони одружені з 23.02.1991 року, від шлюбу мають двох синів – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтва про укладення шлюбу та про народження дітей (а.с. 4,5,6), подружжя разом не проживають вже три роки, відповідач мешкає в м. Києві, позивач підтримує фактичні шлюбні відносини з іншою людиною, спору про поділ майна, що є спільною власністю подружжя та іншого спору, який випливає із сімейних правовідносин між сторонами  не має.

    Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам  їхніх дітей, що мають істотне значення. 

    На підставі зазначеного, враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач згодний на розірвання шлюбу, суд вважає необхідним шлюб розірвати.   

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 79,88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 88,105,109,110,112 СК України, ст. 51 Конституції України, суд,

В И Р І Ш И В: 

    Позов  ОСОБА_1 задовольнити. 

Розірвати  шлюб між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23.02.1991 року відділом реєстрації актів громадянського стану Бердянського міськвиконкому Запорізької області,  актовий запис № 142.

При оформленні розірвання шлюбу у відділі  РАЦС стягнути держмито в дохід держави з позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 в сумі 8 грн. 50 коп. з кожного.  

Рішення може бути оскаржено  до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом  20 днів апеляційної скарги. 

Суддя                                                                                             О.М. Білоусова