Справа № 2-3528/10 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    27 травня 2010 р.                                                                             м. Бердянськ

    Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Білоусової О.М.,

при секретарі Кривцун О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2010 року ОСОБА_1  звернувся  до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на його користь  в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно з моменту подачі позову і до закінчення навчання в якому зазначив, що його мати та батько, який є відповідачем по справі 09.09.1998 року зареєстрували шлюб, в 2008 році батьки розірвали шлюб. З 01.09.2007 року позивач навчається в Бердянському машинобудівному коледжі, термін навчання триває до 30.06.2011 року. У зв’язку з навчанням позивач потребує допомоги, на харчування, придбання речей першої необхідності, одягу, на окремі витрати, які пов’язані з процесом навчання. Мати, отримуючи мінімальну зарплатню, не в змозі надавати йому матеріальну допомогу, тому на підставі ст. 199 СК України позивач просить стягнути з відповідача, аліменти в розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку щомісячно до закінчення навчання.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши, що відповідач, має постійне місце роботи, отримує приблизно мінімальну зарплатню та повинен надавати йому матеріальну допомогу у зв’язку з тим, що він навчається. Суду пояснив, що він навчається на третьому курсі в Бердянському машинобудівному коледжі на денному відділені, форма навчання бюджетна, на теперішній час стипендію він не отримує, через те, що надання стипендії та її розмір залежить від оцінок, а обов’язок щодо його утримання покладений на обох  батьків. Позивач вказує, що ним витрачаються кошти на харчування, на проїзд до коледжу, потрібні кошти на написання курсової роботи та проходженням  учбової практики.

Відповідач матеріальну допомогу не надає.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі, та суду пояснив, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу сину у зв’язку з його навчанням, бо він має мінливий та невеликий заробіток, що підтверджується його довідкою про доходи, перебуває на «Д» обліку у лікаря ендокринолога та має діагноз «сахарный диабет, тип второй, средней степени тяжести». За можливості він допомагає сину, відвідує навчальний заклад де він навчається, допомагав йому, коли в нього були проблеми з навчанням, коли син звертався за допомогою він також надавав йому допомогу. Відповідач вказує, що син навчається на бюджетній формі навчання, тобто за процес навчання кошти не сплачуються, посилаючись на те, що сином пропущено досить велика кількість навчальних годин без поважної причин та він має задовільні оцінки, що підтверджується довідкою з навчального закладу та ставить під сумнів потребу сина в матеріальній допомозі для навчання. Харчуванням сина  займаються обидві його бабусі, мати позивача, має необхідні кошти, на утримання сина.

Відповідач не заперечує проти надання матеріальної допомоги в добровільному порядку, вказуючи, якщо його матеріальне становище покращиться, то і розмір допомоги сину відповідно збільшиться.  

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,  суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження, відповідач є батьком позивача ОСОБА_1 (а.с.3).

Згідно довідки Бердянського машинобудівного коледжу № 2561 від 08.12.2009 року позивач  є студентом Бердянського машинобудівного коледжу, денного відділення, бюджетної форми навчання. Термін навчання до 30.06.2011 року (а.с.7).

Позивач не надав суду пояснень в якій сумі ним витрачаються кошти на харчування та на проїзд до навчального закладу, беручи до уваги, що навчальний заклад знаходиться за місцем проживання позивача, та які кошти ним витрачаються на складання курсової роботи на яку він посилався в обґрунтування своїх вимог.

Статтею 199 Сімейного Кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач працює в АТ «СК «Оранта-Життя» за договором та надає агентські послуги та його дохід за 2010 рік становив 679  грн. 45 коп., а саме: лютий 2010 р. – 74 грн. 59 коп., березень 2010 р. – 35 грн. 97 коп., квітень 2010 р. – 568 грн. 89 коп., що підтверджується копією довідкою про доходи АТ «СК «Оранта-Життя»  № 124 від 17.05.2010 р., оригінал, якої оглянуто у судовому засіданні (а.с. 38).  

Відповідач  перебуває на «Д» обліку у лікаря ендокринолога та має діагноз «сахарный диабет, тип второй, средней степени тяжести», що підтверджується копією довідки від 28.04.2010 року (а.с.21).

Позивач проживає з матір`ю, як вбачається з пояснень позивача та відповідачем не оспорюється.  Мати позивача, з якою він проживає, має постійний дохід, не нижчий мінімальної заробітної плати.  

Аналізуючи пояснення позивача про необхідність матеріальної допомоги, які ґрунтуються в більшій мірі на твердженні, що його повинні утримувати обидва батьки, суд приходить до висновку що факт потреби матеріальної допомоги саме у зв`язку з навчанням позивача, який є повнолітнім, не є доведеним та підтвердженим належними доказами.      

Враховуючи конкретні обставини справи, матеріальний стан та стан здоров`я сторін, суд приходить до висновку, що відповідач за даних обставин не має можливості надавати матеріальну допомогу на навчання свого повнолітнього сина, та суд вважає недоведеною ту обставину, що позивач потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 198-200 СК України, ст. ст.10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання  відмовити в позовом у обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Суддя                                                                                        О.М. Білоусова