Справа № 2-а-524/10

        ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2010 року                                                                                                                                                                                                  

Червоногвардійський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

Головуючого судді             Березнікова О.В.,

При секретарі                       Шуляк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Макіївці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ДАЇ ГУМВС України в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ДАЇ ГУМВС України в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого зазначає, що 05.06.2010 року о 07 години 48 хвилин на 181 км. а/д Донецьк – Маріуполь в м. Волноваха він керував автомобілем „ВАЗ-21099” державний номерний знак НОМЕР_1  в межах населеного пункту зі швидкістю 70 км/год. Після чого був зупинений інспектором ДПС, який вказав йому, що причиною зупинки стало порушення п. 12.4 ПДР України. та прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень та виніс постанову АН №276561 від 03.07.2010р. по справі про адміністративне правопорушення, тому на його думку, складання протоколу про адміністративне правопорушення є порушенням протиправними діями суб'єкта владних повноважень його прав та законних інтересів.

      Позивач у судовому засіданні підтримав свій позов і просив суд його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні не з’явився, хоча був повідомлений про місце та час судового розгляду справи належним чином, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надійшло, у  зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наданих по справі доказів.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

Постановою від 05 червня 2010 року серії АН1 №005521, винесеною ІДПС Волноваського взводу, водія транспортного засобу ОСОБА_1 визнано винним у порушенні пункту 12.4 Правил дорожнього руху, у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті  122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

У змісті постанови зазначено, що 05.06.2010 року о 07 години 48 хвилин на 181 км. а/д Донецьк – Маріуполь в м. Волноваха, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки „ВАЗ-21099” державний номерний знак НОМЕР_1  в межах населеного пункту зі швидкістю 98 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 38 км/год.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення відповідач встановив, що ОСОБА_1, 05.06.2010 року о 07 години 48 хвилин на 181 км. а/д Донецьк – Маріуполь в м. Волноваха, керуючи автомобілем „ВАЗ-21099” державний номерний знак НОМЕР_1, припустився порушення п. 12.4 ПДР (перевищив швидкість в межах міста на 38 км/год.), що було встановлено за допомогою приладу «Беркут» №0601162. Позивач вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою відповідно до ст. 258 КУпАП, посадові особи органів ДАІ мають право застосовувати без протокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення правопорушень у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. За інформацією ДП «Укрметртестандарт», вимірювач швидкості «Беркут» не відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматизації процесу вимірювань і не може працювати без часті оператора. Тобто, застосування цього технічного засобу як підстави для без протокольної форми фіксації адміністративних правопорушень, та розгляду справ у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суперечить вимогам ст.ст. 258, 254, 268 КУпАП і суттєво порушує конституційні права громадянина. Така позиція повністю узгоджується з висновками, викладеними у Припису Генеральної прокуратури України від 02.07.2009 року за № 07/1/2-165 вих. 09, про усунення порушень закону при притягненні осіб до адміністративної відповідальності.

Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року № 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.

Вивченням судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення та наданих сторонами доказів встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення за ознаками частини першої статті 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 винесена правомочною на те посадовою особою органу внутрішніх справ, в межах  їх компетенції та строку накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до вимог статті 10 КУпАП вина є обов'язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Управління ДАЇ ГУМВС України в Донецькій області не надано об'єктивних доказів на спростування доводів ОСОБА_1 про перевищення швидкості в межах міста на 38 км/год.

За таких обставин суд дійшов висновку, що всупереч вимогам статей 251, 255 КУпАП у справі не зібрано достатніх, беззаперечних доказів, на підставі яких можна було б зробити достовірний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова від 03 липня 2010 року скасуванню.

Тому відповідно до вимог ч. 1  статті  247 КУпАП  зазначена справа підлягає закриттю, оскільки в діях  ОСОБА_1 не вбачається складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На стягненні  судових витрати , пов'язаних зі зверненням до суду позивач не наполягає.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління ДАЇ ГУМВС України в Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління ДАЇ ГУМВС України в Донецькій області відносно ОСОБА_1.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03 липня 2010 року серії АН                     № 276561 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ознаками частини 1 статті 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя: