Справа № 430/700/21

Провадження № 22-ц/810/617/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м.Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Кострицького В.В.

суддів: Назарової М.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря Сінько А.І.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Луганського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 26 травня 2021 року, ухвалену у складі судді Попової О.М. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування втраченого заробітку та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

Короткий виклад обставин, щодо руху провадження у справі

22 квітня 2021 року до Станично-Луганського районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування втраченого заробітку та стягнення моральної шкоди.

29 квітня 2021 року ухвалою Станично-Луганського районного суду позов ОСОБА_1 залишено без руху за таких підстав, що з поданої заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України, а саме: позивачем була зазначена фактична адреса відповідача, однак не було вказано місце реєстрації або адресу місця проживання відповідача; не надано розрахунку заявленої суми моральної шкоди; позивач за текстом позову посилається що його було звільнено на підставі наказу командиру військової частини А2120 від 10.07.2020 року № 84-РС, проте даного наказу до позову додано не було; на підтвердження викладених у позові обставин позивач надає копію вироку Біловодського районного суду Луганської області від 13.05.2020 року у справі № 408/815/20-к, проте з даної копії не можливо ідентифікувати особу щодо якої було винесено даний вирок та особу щодо якої вчинено кримінальне правопорушення; за текстом позову позивачем було вказано щодо обрахунку попередніх судових витрат позивачем які складають 2000 гривень за правову допомогу, проте жодного документального підтвердження щодо вказаної суми до позову додано не було; відсутні відомості щодо можливості досудового врегулювання спору; позивачем наводяться розрахунки щодо розміру втраченого заробітку, однак дані щодо періоду потребують уточнення; не було вказано відомостей щодо отриманих виплат позивачем під час лікування та чи були такі виплати здійснені, не вказано чи перебував позивач під час лікування на лікарняному, також не надано з цього приводу жодних документальних підтверджень.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, що оскаржується

Ухвалою Станично-Луганького районного суду Луганської області від 26 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування втраченого заробітку та стягнення моральної шкоди прийнтяно вважати неподаною та повернути позивачеві.

Мотивуючи таку ухвалу тим, що недоліки позивної заяви, які зазначені в ухвалі від 29.04.2021 року, на думку суду, не усунуті, зміст наданих представником позивача пояснень полягають в тому, що, на його думку, недоліки в позовній заяві відсутні і ухвала від 29.04.2021 року судом була висунута безпідставно. Заявником у встановлений строк вимоги суду не виконано, недоліки заяви зазначені в ухвалі суду від 29 квітня 2021 року не усунуто.

Доводи апеляційної скарги

Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 26 травня 2021 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вказує на те що не усунуті всі недоліки, проте, не називає їх та не зазначає в чому цей недолік полягає та чому він не був усунений. Разом з тим, з ухвали від 29.04.2021 року вбачається, що суд не визначився з обставинами справи та підставами позову; суд, наперед, надає оцінку доказам (щодо розміру втраченого заробітку, щодо періоду виплат) та визнає їх неналежними (щодо обрахунку моральної шкоди), або такими, що не підтверджують певний факт; суд, на стадії відкриття провадження у справі вимагає надати йому певний доказ (наказ про звільнення) і отримавши такі накази не видаються, а видаються лише витяги з наказу, вказує на не усунення недоліків; суд не читає позовну заяву тому не звертає уваги на визначені в позові обставини та відомості (щодо досудового врегулювання, щодо періодів та обрахунків, щодо зазначення відомостей, обов`язку повідомляти про які визначено нормами ЦПКУ) а також, не звертає уваги на заявлені позивачем клопотання (щодо витребування справи з іншого суду) та вказує, що це недолік, тощо. В своїх пояснення від 14.05.2021 року адвокат Лой О.М. надав пояснення та доповнення по кожному висунутому судом недоліку. Між тим, все це призвело до прийняття судом оскаржуваної ухвали від 26 травня 2021 року, що є невмотивованою та постановленою всупереч норм ЦПК України. Відповідно до п.3, ч. 1 ст.260 ЦПК України, ухвала, що викладається окремим документом, складається з: мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Оскаржувана ухвала таким вимогам не відповідає. На думку скаржника суд першої інстанції створив штучні та свідомі перешкоди позивачу ОСОБА_1 у доступі до правосуддя забувши про ключові принципи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про верховенство права та належне здійснення правосуддя.

Відзив на апеляційну скаргу

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений ст. 360 ЦПК України строк не надходило, що не заважає розгляду справи.

Щодо явки сторін

Сторони були повідомлені про час і місце судового засідання шляхом надсилання судових повісток повідомлень на поштові адреси сторін та телефонограм. Від преставника апелянта надішла заява про розгляд справи за відсутності апелянта та його представника.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було усунуто недоліків зазначених в ухвалі Станично-Луганського районного суду від 29 квітня 2021 року у встановлений судом строк.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає вимогам ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

За правилом ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи 14 травня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 були надані пояснення суду, щодо усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частинами 5, 6, 7 ст.185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Суд першої інстанції через помилково не звернув уваги на доводи позивача в заяві про усунення недоліків чим створив перешкоди позивачу на доступ до правосуддя, на думку колегії суддів, не повинно створювати такому учасникові перешкод у доступі до правосуддя на подальших стадіях провадження у справі. Такий підхід до вирішення даного питання узгоджується із засадою (принципом) верховенства права, закріпленим у пункті 1 частини третьої статті 3 та частині першій ст.2 ЦПК України, є за даних обставин справедливим та таким, що виправдовує правомірні сподівання особи на розгляд її справи судом у розумний строк.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд не дотримався вимог ст.294ЦПК України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів заявника та передчасно залишив заяву без розгляду, чим порушив вищенаведені норми процесуального права та викладені в рішеннях ЄСПЛ загальні засади судочинства стосовно права особи на доступ до суду.

Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.259, 367, 374, 376, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Станично-Луганського районного суду Луганської області від 26 травня 2021 року скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений - 31 серпня 2021 року.

Головуючий В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Н.В. Стахова