Справа №: 343/181/14-а

Провадження №: 2-а/0343/13/14

ПОСТАНОВА

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2014 року        м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого суддi – Керніцького І. І.,

секретаря – Оленюк Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії до перерахунку та виплати пенсії, -           

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить суд постановити рішення, яким  визнати протиправною  бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі з приводу неврахування їй ОСОБА_1 заробітної  плати за періоди з  вересня 1988 року по червень (включно) 1989 та з  січня 1991 року по лютий (включно) 1999 року при проведенні з 01.11.2012 року  перерахунку пенсії згідно довідки про розмір  заробітної  плати від 07.06.2012 року за № 410 –Г-27;  зобов`язати відповідача – управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити  їй – ОСОБА_1 з 01.11.2012 року перерахунок та виплату пенсії, із врахуванням заробітної  плати з  вересня 1988 року по червень (включно) 1989 та з  січня 1991 року по лютий (включно) 1999 року при проведенні з 01.11.2012 року  перерахунку пенсії згідно довідки про розмір  заробітної  плати від 07.06.2012 року за № 410 –Г-27.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримую пенсію по віку в управлінні Пенсійного фонду України в Долинському районі. В червні 2012 року за своєю заявою від 30.05.2012 р. адресованої до архівного відділу Долинського районного державного архіву вона отримала довідку від 07.06.2012 р. за № 41-Г-27 про розмір заробітної плати за період з серпня 1988р. по лютий 1992 р. Та коли звернулася до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі з метою проведення перерахунку пенсії згідно даної довідки, працівниками управління були встановлені розбіжності в її імені. Через це, вона змушена була звертатись до суду за встановленням факту належності даної довідки. 15.11.2012 року вона звернулась до управління із відповідною заявою про проведення її перерахунку пенсії від заробітної плати з серпня 1988 р. по лютий 1992 року. Не отримавши на свою заву відповіді, вона ще раз повторно 14.08.2013р. звернулась до управління та просила надати її всі документи, які свідчать про проведення перерахунку її пенсії. За своїм зверненням вона отримала від управління відповідь датовану 27.08.2013р. № 127/Г, а також саме повідомлення про проведення перерахунку пенсії, яке вона мала отримати, ще в листопаді 2012 році. Не врахування управлінням в односторонньому порядку та на свій розсуд її заробітної плати за періоди з вересня 1988 року по червень 1989 року та з січня 1991 року по лютий 1992 року підтверджується розрахунком заробітної плати № 1. З даним рішенням управління погодитися не може та вважає, що дії управління по відношенню до неї є протиправними та такими, що обмежують гарантовані її Конституцією та Законами України права. Відповідно до п.17 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"» затвердженого постановою Пенсійний фонд України N 22-1 від 25.11.2005 року передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. На даний час діє «Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату» затверджений Постановою КМУ від 5 липня 2006 р. № 919 який встановлює механізм визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії застрахованої особи, страховий стаж якої починаючи з 1 липня 2000 р. становить менш як 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. за умови відсутності заробітної плати (доходу) за будь-які інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу) у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або з інших незалежних від застрахованої особи обставин. Даний порядок надає можливість визначити заробітну плату застрахованим особам для призначення (перерахунку) пенсії у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату підприємствами, установами, організаціями заробітної плати (доходу). Мова йде саме про втрачені первинні документи про нарахування заробітної плати, які є осново для видачі довідок про розмір заробітної плати, а не квитанції чи будь яких інших підтверджень сплати соціальних внесків чи зборів які нараховувались на цю заробітну плату, і саме підтвердження яких вимагає управління Пенсійного фонду України в Долинському районі. Що стосується періоду діяльності Кооперативу «Символ» то на той час діяли ряд нормативно правових актів, які в обов`язковому прядку регулювали порядок сплати соціальних внесків підприємствами та організаціями у Пенсійний фонд СРСР. Це зокрема Закон СРСР « Про Державні пенсії » від 14.07.1956р , Закон СРСР « Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР » N 1480 -І, 15.05.1990р та Указ , президії Верховної Ради СРСР «Про затвердження положення про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів» N 3820 від 26.01.1981р. Так, ст. 6 Закону СРСР «Про державні пенсії» від 14.07.1956р, передбачалось, що виплата пенсій забезпечується державою за рахунок коштів, які щорічно асигнуються по державному бюджету СРСР, у тому числі коштів по бюджету державного соціального страхування, утворених з внесків підприємств, установ і організацій без будь-яких відрахувань із заробітної плати. Згідно норм ч. а) ст. 3 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» право на трудову пенсію мали особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності і господарювання, або на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків у Пенсійний фонд СРСР. Відповідно до пункті 1 та 5 Постанови Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС від 12 вересня 1983 року N 890 «Правила сплати внесків на державне соціальне страхування підприємства, установи, організації, в яких працюють робітники і службовці, а також інші категорії працівників, які підлягають державному соціальному страхуванню», визначався сам порядок сплати внесків на соціальне страхування (страхові внески) та передбачалось, що підприємства, установи, організації перераховують страхові внески (за вирахуванням вироблених ними витрат по соціальному страхуванню) на поточні рахунки із соціального страхування відповідних галузевих професійних спілок. Крім цього п 6. порядку передбачалось, що підприємства, установи, організації зобов`язані подавати до установи Держбанку СРСР платіжні доручення на перерахування страхових внесків одночасно з пред`явленням чеків на отримання коштів для виплати заробітної плати. Відповідно до п. д) ч.10 Постанови СРСР “Про міри по вдосконаленню організації бухгалтерського обліку та підвищенні його ролі в раціональному та економному використанню матеріальних, трудових та фінансових ресурсів” N 59, 24.01.1980р. на головного бухгалтера який займався організацією бухгалтерського обліку покладався обов`язок забезпечити нарахування і своєчасне перерахування платежів до державного бюджету, внесків на державне соціальне страхування, коштів на фінансування капітальних вкладень, погашення у встановлений термін заборгованості банкам по позиках, відрахування коштів у фонди економічного стимулювання та інші фонди та резерви. За невиконання даних зобов`язань відповідно до частин 22,24 даної постанови головний бухгалтер притягувався до дисциплінарної, матеріальної та кримінальної відповідальності. В рамках підвищення ефективності сплати страхових внесків Президією Верховної ради СРСР 26.01.1981р. було розроблено Указ під N 3820 «Про затвердження положення про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів». Згідно ч.2) п.1 даного указу в порядку, передбаченому цим Положенням, провадиться стягнення не внесених у встановлені терміни платежі по самооподаткуванню сільського населення, по державному обов`язковому страхуванню, внесків на державне соціальне страхування та відрахувань колгоспів і міжколгоспних підприємств і організацій в централізований союзний фонд соціального забезпечення колгоспників. Частиною 8 порядку було передбачено, що суми недоїмки по платежах державного обов`язкового і соціального страхування, належними з підприємств, установ та організацій, стягувалися у безспірному порядку за розпорядженням відповідних органів державного страхування, органів Пенсійного фонду СРСР, державних податкових інспекцій та професійних спілок, а суми недоїмки з податків і інших обов`язкових платежах до бюджету, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених законодавчими актами Союзу PCP і союзних республік, з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм їх власності (надалі іменуються підприємства, установи та організації), стягуються у безспірному порядку за розпорядженням державних податкових інспекцій. Зважаючи на це сплата внески на державне соціальне страхування була першочерговою і уникнути її було неможливо. Для підтвердження утримання внесків із заробітної плати мною надавались управлінню також платіжні доручення які збереглись у мене за № 8 від 29.12.1998р., № 1 від 20.09.1988р.,№3 від 20.09.1989р. № 6 від 31.01.1989р. № 3 від 30.03.1989р. № 6 від 07.08.1989р, № 10 від 18.09.1989р., № 12 від 16.10.1989р., № 14 від 16.10.1989р., №17 від 01.11.1989р., № 10 від 14.12.1989р., №1 від 19.04.1989р., № 2 від 30.05.1989р., № 4 від 01.08.1989р., № 8 від 07.09.1989р., № 13 від 16.10.1989р., № 5 від 29 12.1989р. Про сплату внесків свідчить і те, що в управління не має відомостей про притягнення мене як головного бухгалтера до відповідальності чи застосування до кооперативу символ будь яких штрафів та санкції за несплату внесків на соціальне страхування. Ще одним підтвердженням відсутності в кооператива заборгованості зі сплати внесків є його ліквідація (самоліквідація) за рішенням загальних зборів відповідно до ст.18 Закону України «Про споживчу кооперацію» від 10 квітня 1992 року N 2265-ХІІ. Така ліквідація була би не можливою без повного виконання грошових зобов`язань кооператива зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Так, як про порушення своїх прав вона дізналася тільки після отримання повідомлення про проведений перерахунку пенсії, яке надійшло від управління разом із листом від 27.08.2013р. за № 127/Г, то вважаю, що встановлений ст.99 КАС України строк пропущений мною з поважних причин та відповідно до ст.100 КАС України підлягає поновленню.

Позивач в судове засідання не прибула, від не ї поступила заява про розгляд справи у її відсутності, де зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання не прибув, скерував на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також вказав, що позов не визнає, просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Долинському районі та отримує пенсію по віку.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2012 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Управління пенсійного фонду в Долинському районі із заявою про проведення її перерахунку пенсії від заробітної плати з серпня 1988 року по лютий 1992 року, оскільки коли вона звернулась вперше, працівниками управління були встановлені розбіжності і її імені, вона була змушена звернутись до суду, про що свідчить рішення Долинського районного суду від 08.10.2012 року по справі № 0906/434/12.

Розраховуючи загальний розмір пенсії, при призначенні пенсії позивачу, відповідачем не були взяті до розрахунку довідки про заробітну плату з серпня 1988 року по лютий 1992 року.

Встановлено судом, в період часу з серпня 1988 року по лютий 1992 року ОСОБА_1 працювала в кооперативі «Символ».

Відповідно до довідки № 41-Г-27 від 07 червня 212 року, виданої архівним відділом Долинського районного державного архіву, згідно наказу № 1 від 25.06.1988 року ОСОБА_1 було призначено по сумісництву на посаду головного бухгалтера кооперативу «Символ» з місячним посадовим окладом 350 крб., де вона працювала по лютий 1998 року.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р., пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення», середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року – за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

14.08.2013 року ОСОБА_1 знову звернулась до управління Пенсійного фонду у Долинському районі, осільки не отримала відповіді на заяву від 15.11.2012 року.

27.08.2013 року відповідач надав позивачу повідомлення про проведення перерахунку пенсії.

Відповідно до листа-відповіді управління Пенсійного фонду України у Долинському районі Івано-Франківської області від 27 серпня 2013 року № 127/Г, управлінням була проведена зустрічна перевірка достовірності видачі довідки в результаті якої встановлено, що згідно відомостей про заробітну плату працівників кооперативу «Символ» утримання з її заробітної плати проводились в серпні 1988 та з липня 1989 рік по грудень 1989 року. Дані за інші періоди відсутні, тому для перерахунку пенсії були включені тільки ці періоди.

В той же час, суд не може погодитися з даними твердженнями відповідача, оскільки останнім не було з`ясовано всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р., визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Питання сплати пенсійного збору регулюється Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.

Статтею 3 даного Закону передбачено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем було неправомірно неврахувано позивачу заробітнї плати за періоди з вересня 1988 року по червень (включно) 1989 та з січня 1991 року по лютий (включно) 1992 року при проведенні з 01.11.2012 року перерахунку пенсії згідно довідки про розмір заробітної плати від 07.06.2012 року за № 410 –Г-27, оскільки відповідачем не було взято до уваги докази по справі.

Крім цього відповідно до ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення даного строку звернення до адміністративного суду відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивачем пропущено встановлений строк, але наведено поважні причин його пропуску, а саме: неодноразове звернення до відповідача із заявами про перерахунок пенсії, а також до суду про встановлення факту належності прововстановлюючого документу.

Оцінивши докази, які є у справі, враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з порушенням норм чинного законодавства, а тому дії управління з цього приводу є неправомірними, такими, що порушують права позивача, та підлягають поновленню, а позов слід задоволити.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову.

Враховуючи клопотання позивача про звернення постанови до негайного виконання, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію по віку, що є єдиним джерелом її доходів, приходить до переконання, що постанову слід допустити до негайного виконання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 41, 64, 65, 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 3 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 71, 165, 256, 267 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновти ОСОБА_1 строк звернення до суду з  позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі про визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії до перерахунку та виплати пенсії  задоволити.

Визнати протиправною  бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Долинському районі з приводу   неврахування   ОСОБА_1 заробітної  плати за періоди з  вересня 1988 року по червень (включно) 1989 та з  січня 1991 року по лютий (включно) 1999 року при проведенні з 01.11.2012 року  перерахунку пенсії згідно довідки про розмір  заробітної  плати від 07.06.2012 року за № 410 –Г-27.

Зобов`язати відповідача – управління Пенсійного фонду України в Долинському районі здійснити  їй – ОСОБА_1 з 01.11.2012 року перерахунок та виплату пенсії, із врахуванням заробітної  плати з  вересня 1988 року по червень (включно) 1989 та з  січня 1991 року по лютий (включно) 1999 року при проведенні з 01.11.2012 року  перерахунку пенсії згідно довідки про розмір  заробітної  плати від 07.06.2012 року за № 410 –Г-27.

На підставі п.1 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанову суду в частині стягнення платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена на протязі десяти днів з  часу її  проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд. Особи які брали участь в справі, однак не були присутні підчас проголошення постанови суду,  можуть оскаржити рішення суду до суду  апеляційної  інстанції в такий же термін з часу отримання копії  постанови суду.

Суддя:

Повний текст постанови виготовлено 20.02.2014 року.