Справа № 2а-4886-10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня2010 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді Анісімоваї Н.Д.
при секретарі Мінченковій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Дружківка Нетреба Ю.К. «про визнання дій неправомірними, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28.11.2009р. та протоколу про адміністративне правопорушення від 28.11.2009р., суд -
в с т а н о в и в :
12 квітня 2010 року до Кіровського районного суду м. донецька звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та скасування постанови та протоколу по справі про адміністративне правопорушення, яким просить суд поновити строк звернення з адміністративним позовом та скасувати постанову про адміністративне правопорушення складеного у відношенні нього та протокол про адміністративне правопорушення закрити.
В судовому засідання позивач підтвердив свої позовні вимоги, мотивовуя тим, що 28 листопада 2009 року він отримав копію постанови АН309273 по справі про адміністративне правопорушення від 28.11.2009 року та протоколу про адміністративне правопорушення АН159906 від 28.11.2009 року, складені ІДПС ВДАІ м. Дружківка старшим лейтенантом Нетребою Ю.К. згідно яких вбачається, що 28.11.2009 року в м. Дружківка на перехресті вулиць Московська з вулицею Інтернаціональна він керував автомобілем НОМЕР_1 порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 напрямок руху по смузі, здійснив рух ліворуч з правої смуги, чим порушив.8.1 Правил дорожнього руху України, а отже скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, у зв’язку з чим його визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розміру 340грн. з винесеною постановою від 28.11.2009р. та складеним протоколом він не згодний в повному обсязі, винним у скоєнні адміністративного правопорушення себе не визнає , оскільки вказані документи не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та дії відповідача є неправомірними у зв’язку з чим постанова про адміністративне правопорушення і накладення на нього адміністративного стягнення підлягає скасуванню та протокол про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
У відповідності до п.8.1 ПДР України (затверджені постановою КабМіну України від 10 жовтня 2001 року №1306) регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання , світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки поділяються на групи. Дорожній знак 5.16 (напрямок руху по смузі) відноситься до інформаційно – вказівних знаків.
У відповідності до п. 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-яка зміна напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Перед поворотом праворуч ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку (п.10.4ПДР).
Позивач їхав за автобусом по правій смузі, на виконання ПДР подавав показчик лівого повороту, перестроївся у крайньою ліву смугу та правомірно здійснив поворот ліворуч з крайньої
Лівої смуги, а не з правої смуги, яка зазначено у протоколі, що також підтверджується також поясненнями в протоколі про адміністративне правопорушення.
Необхідно зазначити що дорожня розмітка також була відсутня.
Відповідач до складання протоколу та постанови показав позивачеві фото автомобіля (зроблене за допомогою телефону відповідача), який рухався за автобусом у правому ряду, а не фото автомобіля позивача, яке б фіксувало би факт того, що позивач здійснив поворот ліворуч з правого ряду на перехресті. Крім того, фото фіксація на особистому телефоні також викликає сумніви правомірності та законності зазначених фото, оскільки фіксація адміністративного правопорушення за допомогою особистого телефону а з використанням спеціальних технічних засобів, що мають функції фото, відео кінозйомки.
У відповідності до п. 13.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо- патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої наказом МВС України 13.11.2006 р. № 111 спеціальні контрольно- вимірювані прилади для визначення швидкості руху фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про поряд використання цих технічних засобів. До роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники які вивчили інструкцію з їх експлуатації та склали відповідний залік правил їх застосування. Працівники, які не склали заліків до роботи з такими засобами не допускаються.
У відповідності до ст.. ст.. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» на вимірювання у сфері, у якій результат може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.
Так, при дослідженні матеріалів справи, вбачається, що яких – або даних про те, що правопорушення, яке було скоєне позивачем зафіксовано за допомогою технічних засобів, що мають функції фото -, відеозапису, в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, також не зазначено на підставі яких право установчих документів був застосований зазначений прилад, тому у суду виникає сумніви, щодо достовірності цих обставин та відповідності нормативним актам МВС при застосуванні фото чи відео зйомки, у зв’язку з чим не приймається до уваги
Відповідач інспектор ІДПС ВДАІ м. Дружківка Нетреба Ю.К. в судове засідання не з’явився, судом були вжиті заходи щодо повідомлення його про час та місце розгляду справи в установлений законом строк.
Таким чином, суд вважає розглянути адміністративний позов за наявними матеріалами в справі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідив матеріали справи, проаналізувавши обставини справи, суд вважає вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:
Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 122 КпАП України визначена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі, тощо.
Відповідно до статті 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до вимог статті 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
В судовому засіданні встановлено, що постановою № АН309273 від 28 листопада 2009 року притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн. та складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення з а ч.1 ст. 122 КпАП України.
За таких обставин, аналізуючи всі зібрані докази, суд вважає, що не має підстав зробити достовірний висновок о наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч. 1 КпАП України, тому визнає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадовою особою Державтоінспекції винесена постанова по адміністративній справі стосовно останнього, не обґрунтовано, тому мається підстави для її скасування.
Згідно зі ст.. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач у грудні 2009 року перебував у відрядженні у м. Дніпропетровську та не своєчасно подав скаргу на зазначену постанову та протокол. Таким чином суд визнає про наявність поважних причин у позивача для пропуску строку оскарження постанови та протоколу у зв’язку з чим вважає поновити строк для оскарження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_1 «про поновлення строку для оскарження постанови, визнання незаконними дії незаконними та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення» – задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № АН309273 від 28 листопада 2009року про накладання на нього адміністративного стягнення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № АН309273 від 28 листопада 2009року про накладення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. – скасувати та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: