Судове рішення #1116435
17/283-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я


10.10.07                                                                                          Справа №  17/283-07




За позовом  Приватного підприємства "Торговельна компанія "Енергія"

до                  Районного відділу освіти Тетіївської районної державної адміністрації

про                стягнення 15 172,92 грн.

                                                                                                                 Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:          Редчиць О.В.;

відповідача:     Костюк В.С.


СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Приватне підприємство "Торговельна компанія "Енергія" (далі –Позивач) до Відділу освіти Тетіївської РДА (далі –Відповідач)  про стягнення 15 172,92 грн. заборгованості.

Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 179058 повне найменування відповідача - Районний відділ освіти Тетіївської районної державної адміністрації.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по Договору поставки № 01/02-1 від 01.02.2006р. щодо оплати отриманого вугілля марок Гр. (0-200) та АС (6-13) та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 15 172,92 грн, з яких 13 956,94 грн –основний борг, 1 030,14 грн –пеня та 185,84 грн –3% річні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2007р. порушено провадження у справі № 17/283-07 та призначено до розгляду на 10.10.2007р.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем подано відзив № 541 від 09.10.2007р., в якому він зазначив, що позов  Приватного підприємства "Торговельна компанія "Енергія" про стягнення 15 172,92 грн за поставлене вугілля визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд                 в с т а н о в и в:

1 лютого 2006р. між Приватним підприємством "Торговельна компанія "Енергія" та Відділом освіти Тетіївської РДА було укладено Договір поставки № 01/02-1 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору (п. 1.1) продавець (позивач) зобов’язується передати, а покупець (відповідач) прийняти її у власність і оплачувати  вугілля марок Гр. (0-200), Дгр. (0-200) та АС (6-13) (далі - товар) партіями на умовах, зазначених у даному Договорі.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору ціна за поставлений товар покупцю за одну тонну складає:

Гр. (0-200) –290 грн, в тому числі ПДВ;

ДГр. (0-200) –260 грн, в тому числі ПДВ;

АС (б-13) –430 грн в тому числі ПДВ

Орієнтовна кількість товару, яка має бути поставлена по даному Договору складає 1500 тонн на загальну суму 450 000 грн.   

Відповідно до п. 3.2.2, 4.2 Договору покупець зобов’язується оплатити вартість товару на підставі рахунка-фактури через 30 календарних днів з моменту отримання товару. Покупець зобов’язується своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість товару.  

Отже зазначений Договір є підставою для виникнення у його сторін зобов’язань.

На підставі Договору поставки 01/02-1 від 01.02.2006р. позивачем поставлено відповідачу товар - вугілля марок Гр. (0-200) та АС (6-13) на загальну суму 154 475,94 грн., що підтверджується видатковими накладними № 143 від 24.10.2006р., № 9 від 19.01.2007р., № 170 від 18.12.2006р. та № 160 від 27.11.2006р. які підписані сторонами Договору (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Проте, в порушення своїх договірних зобов’язань відповідач за отриманий товар розрахувався частково, про що позивач зазначив у позовній заяві.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлене по накладним  вугілля марок Гр. (0-200) та АС (6-13) станом на час подання позову становить 13 956,94 грн.

Відповідачем подано відзив № 541 від 09.10.2007р., в якому він зазначив, що позов  Приватного підприємства "Торговельна компанія "Енергія" про стягнення 15 172,92 грн за поставлене вугілля визнає повністю.

Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується Актом звіряння розрахунків за період з 01.01.2007р. по 31.03.2007р., який підписаний та скріплений сторонами Договору на суму 13 956,94 грн (основний борг).

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічна норма записана і в ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості за одержаний товар в сумі 13 956,94 грн є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 185,84 грн. за період з 19.02.2007р. по 30.07.2007р.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6.3 Договору № 01/02-1 від 01.02.2006 в разі несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення пені за період з 19.02.2007р. по 30.07.2007р. згідно поданого розрахунку у розмірі 1 030,14 грн., є обґрунтованими.

Водночас, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у  разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,  суд  має  право  зменшити розмір  санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги:  ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь  у  зобов’язанні;  не  лише  майнові,  але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо  порушення  зобов’язання  не  завдало  збитків  іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд приймає до уваги ступінь виконання зобов’язання боржником, що підтверджує сам позивач зазначивши у позовній заяві про часткову сплату боржником заборгованості у розмірі 120 518,93 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне застосувати у вирішенні даного спору п.3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України і зменшити суму пені до 50 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд


В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Районного відділу освіти Тетіївської районної державної адміністрації (код 02143689) на користь Приватного підприємства "Торговельна компанія "Енергія" (код 31244738) 13 956,94 грн - основного боргу, 50 грн –пені та 185,84 грн –3% річних,  а також судові витрати: держмито у розмірі 151,73 грн та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.



Суддя                                                                                          Суховий В. Г.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація