Справа № 2- 580/10/0442  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

10 вересня 2010   року                                                  смт. Томаківка Дніпропетровської області  

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді  Скрипченко Д.М., при секретарі – Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про стягнення недоотриманої 30 % надбавки до пенсії, як дитині війни,  

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління ПФУ в Томаківському районі, і просить відновити пропущений строк для звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати їй та виплатити у повному обсязі недоотриману, у відповідності до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, починаючи з 01 серпня 2007 року і по 31 липня 2010 року,  загальною сумою 3684 гривень 85 копійок.  

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.  

Відповідно ст.1 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Позивач зазначає, що відповідно до ст.6 вказаного закону з 01 січня 2006 року їй повинна була виплачуватися щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, про що він дізнався з публікації в газеті ?олос Україна за № 66 (4566) від 11.04.2009 року.  

Рішенням №6-рп2007 Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України ?ро державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема п.12 ст.71, яка призупиняє дію ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” по виплаті дітям війни 30% надбавки до пенсії. Так само з порушенням Конституції внесено зміни до ст.ст.5,6 Закону в результаті прийняття  Закону ?ро Державний бюджет України на 2008 рік” внаслідок чого відповідна надбавка також не виплачувалась протягом 2008 року, що підтверджено  рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, визнавши неконституційним п.41 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік”.  

При цьому позивач зазначає, що статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.  

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України ?ро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Відповідно до Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 01 січня – 380 гривень; з 01 квітня – 406 гривень; з 01 жовтня – 411 гривень.  

Відповідно до Закону України ?ро Державн6ий бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня-470 гривень; з 01 квітня – 481 гривня; з 01 липня – 482 гривні; з 01 жовтня – 498 гривень.  

Відповідно до ст.54 ЗУ «Про державний бюджет Украни на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили установлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 01 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до осіб, які втратили працездатність – 573 грн.  

Відповідно до Закону України ?ро Державн6ий бюджет України на 2010 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня- 695 гривень; з 01 квітня – 706 гривня; з 01 липня – 843 гривні.  

Таким чином, розмір невиплаченої відповідачем, позивачу , як дитині війни, державної соціальної допомоги починаючи з 2007-2010 р, становить на загальну суму 3684 грн.85 коп.  

Позивач підтримуючи свій позов в повному обсязі, прохала суд розглядати його без її участі.  

Представник управління ПФУ у Томаківському районі до суду не з»явився, надавши при цьому суду письмове заперечення, в якому зазначено, що він проти позову ОСОБА_1 заперечує, посилаючись на наступне.  

Позивач дійсно перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком з 04.07.1993 року, перераховану відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

    Підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу призначено з 01.01.2008 року в розмірі 47,00 грн. (в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни), з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн.  

Відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 28.12.07, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

При цьому, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону до 01.01.08 було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач звертає увагу суду на те, що в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни». Визначення мінімального розміру пенсій за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із  цим Законом.  

Сам механізм призначення пенсійних виплат, не можна призначати пенсію за відсутності чітко регламентованого законом механізму її визначення. Не було жодного нормативного акту, який би вніс корективи та визначив нарешті, чіткий порядок розрахунку надбавки та який саме мінімальний розмір пенсії за віком мається на увазі в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Пенсійний Фонд не має права самостійно обирати методику розрахунків пенсійних виплат.  

Крім того, при розгляді справи представник відповідача просить суд, врахувати те, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  Розпорядником бюджетних коштів є Державне казначейство України.  

Бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду України джерел, відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.  

Отже, у зобов’язанні виплатити підвищення, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до врегулювання цього питання на законодавчому рівні, органи Пенсійного фонду України, зокрема, Управління не є належним відповідачем.  

Також, представник відповідача просить звернути увагу суду на те, що відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.07 № 1261 органи Пенсійного фонду України є органами державної виконавчої влади, які у своїй діяльності керуються виключно нормами чинного законодавства, і внесення змін до будь-яких відповідних законодавчих актів не відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України.  

З 01.01.08 набув чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про статус дітей війни»,  відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. На виконання вказаного Закону всім пенсіонерам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» проведено перерахунок пенсій. Такий перерахунок, з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 47,00     грн. проведено й позивачеві.  

До того ж, представник відповідача у своєму письмовому запереченні прохає суд, взяти до уваги лист Міністерства юстиції України від 31.08.07 №21-46-561, отриманого на запит Пенсійного фонду України, у якому також висловлена позиція Міністерства юстиції України щодо можливості вирішити питання виплати підвищення передбаченого статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» шляхом внесення змін до даного Закону, які й були внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набув чинності з 01.01.08 року.  

Представник відповідача в своєму письмовому запереченні просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.  

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.  

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 04.07.1993 року та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни та  відповідно до ст.6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” позивач має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , потім з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року , а далі з 1 січня 2009 року і по день звернення до суду , виходячи із наступних правових підстав .  

  Згідно з пуктом 12 ч.1 ст.71 Закону України «Про  Державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік було призупинено  дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті  111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».  

Статтею  111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено,  що в 2007 році підвищення до пенсії , або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , яка виплачується замість пенсії ,  відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » виплачується особам , які є інвалідами / крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» / у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

  Разом з тим,  рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про призупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік визнано таким , що не відповідає  Конституції України .  

  В подальшому відповідно  до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було  викладено в наступній редакції: «Дітям війни / крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту»/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту » дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із Законів».  

  Але рішенням Конституційного суду України № 10-рп  від 22 травня 2008 року , положення Закону  України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»  від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни  » визнані такими ,  що не відповідають Конституції України .  

  Вказані  вище рішення Конституційного суду  № 6-рп від 9 липня 2007 року  та №10-рп від 22 травня 2008 року  є обов‘язковими  до виконання на території України , остаточними і не можуть бути оскарженими.  Крім того , ці рішення  мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції  при розгляді ними позовів у зв‘язку з правовідносинами , які виникли внаслідок  дії положень статей зазначених Законів , що визнані неконституційними .  

  Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України  , закони ,  інші правові акти , або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом  рішення про їх неконституційність. Тобто, з дня визнання Конституційним судом неконституційними норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , ці норми Закону втратили чинність , і саме з цього часу / з 9 липня 2007 року /  особам які  мають  статус дитини війни поновлено  право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .  

  Крім того, зважаючи на те, що відповідач не в повному розмірі виплачував надбавку до пенсії  в 2008, в 2009 та в поточному 2010 році, то за цей час він також повинен зробити перерахунок та виплатити заборгованість у вигляді різниці між надбавкою до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та фактично виплаченою за минулий час надбавкою. Відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих , хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення , визначається у розмірах , що діяли  у грудні 2008 року, тобто цей розмір складав 498 грн. Зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2009 році не вносились , а тому виплата надбавки до пенсії за 2009 та за 2010 рік / на час звернення з позовом до суду / має виплачуватись відповідачем  також  у розмірі , що складає 30 відсотків мінімальної пенсії за віком .  

  Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів  №430 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян »  щодо виплати надбавки до пенсії у розмірах , вказаних в названій постанові /з 22  травня  2008 року -48,10 грн.,з 1  липня  48,20 грн.  і з 1  жовтня 2008 року – 49,80 грн./ є необгрунтованими та такими , що не відповідають нормам діючого законодавства та Конституції України .  

Постанова Кабінету Міністрів є підзаконним актом і не відповідає ст.6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» , тобто видана в порушення ст.8 Конституції України , в якій зазначено принципи верховенства права . Відповідно до п.4 ст.8 ЦПК України , у разі невідповідності правового акта Закону України суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. Положення вказаної вище Постанови Кабінету Міністрів протирічать також рішенню Конституційного Суду від 22 травня 2008 року  № 10-рп.  

  Крім того, слід зазначити , що  статею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Кабінету Міністрів було надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Тобто, вказана вище норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат , вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати , тоді як розмір соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком , а тому розміри надбавки , встановлені постановою Кабінету Міністрів  №530 від 28 травня 2008 року , на які посилається відповідач у своїй відмові , не можуть застосовуватися до  дітей війни .  

  Необгрунтованою  є відмова відповідача і в частині виплати позивачу щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з посиланням на частину частину 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування » , яка передбачає , що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій і що для розрахунку розмірів пенсій або підвищень за іншими Законами  України цей мінімальний розмір не застосовується .  

  Вихідним критерієм обрахунку надбавки до пенсії має бути мінімальна пенсія за віком .Її мінімальний розмір згідно ст.78 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність .  

Тому при обчисленні розміру надбавки до пенсії , передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , встановлений у законі « Про Державний бюджет України» на відповідний рік і з якого і  визначається мінімальна пенсія за віком.  

Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов’язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  

Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення ?ро Пенсійний фонд України”  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення донарахування  перерахунку пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, що є підтвердженням того, що Управління Пенсійного фонду України.  

Вимоги позивача щодо виплати конкретної суми на вимогах закону не базуються, оскільки розрахунок та виплата певної суми є обов`язком відповідача, а не суду.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5,7,60,212-215 ЦПК  України,  ст.ст. 2,3,6 Закону України ?ро  соціальний захист  дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 28, 46 Закону України ?ро загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.ст.256,261 ЦК України, суд -  

В И Р І Ш И В :  

позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про стягнення недоотриманої 30 % надбавки до пенсії, як дитині війни – задовольнити частково.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області (53500, смт.Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, вул.Леніна, 10)  здійснити  нарахування та забезпечити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії щомісячну державну соціальну надбавку відповідно до статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 02 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року; за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, та за період з 01.01.2010 року по 02.09.2010, у розмірі 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у вказані  періоди.  

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через Томаківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

  Головуючий суддя: