ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

22 вересня 2010 р.                                                                                    № 19/82-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого – Ткаченко Н.Г.,

суддів – Білошкап О.В.,

Катеринчук Л.Й.,

за участю представників сторін:

ПАТ "УкрСиббанк" –Ніколаєнка В.С., Колток М.М.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 р. по справі № 19/82-07 за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_6 до Ліквідаційної комісії Закритого акціонерного товариства "Смак" про зобов’язання укласти договір купівлі-продажу, –

  в с т а н о в и в:

  Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 р. задоволено позов СПД фізичної особи підприємця ОСОБА_6 до Ліквідаційної комісії ЗАТ "Смак" про зобов’язання укласти договір купівлі-продажу, визнано укладеним договір купівлі-продажу від 12 березня 2007 р. нежитлового приміщення кафе "Хвилинка" площею 177 м. кв., розташованого в м. Дніпропетровську по АДРЕСА_1 між ЗАТ "Смак" та СПД фізичною особою підприємцем ОСОБА_6, визнано за позивачем право власності на вказане у договорі нежитлове приміщення.

ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представників ПАТ "УкрСиббанк", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, з гідно договору оренди нежитлового приміщення від 26 грудня 2006 р. та протоколу розбіжностей до договору, ЗАТ „Смак" (орендодавцем) передано в оренду СПД фізичній особі підприємцю ОСОБА_6 (орендарю) приміщення кафе "Хвилинка", яке розташовано в АДРЕСА_1.

Згідно п. 13 вищевказаного договору вказане приміщення передається орендарю, як акціонеру ЗАТ „Смак" з правом подальшого викупу.

30 жовтня 2003 р. на зборах акціонерів ЗАТ „Смак" прийнято рішення про ліквідацію підприємства та продаж майна підприємства, в тому числі кафе „Хвилинка".

В подальшому приміщення кафе продано акціонеру ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17 лютого 2006 р., однак рішенням Красногвардійського суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2006 р. по справі № 2-1196-2006 вказаний договір визнаний недійсним, також визнано недійсним рішення зборів акціонерів ЗАТ „Смак" від 18 травня 2006 р. в частині підтвердження угоди купівлі-продажу кафе „Хвилинка" від 17 лютого 2006 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2006 р. по справі № 18/79 визнано недійсним рішення зборів правління ЗАТ "Смак" від 22 грудня 2005 р. "Про продаж кафе Минутка по АДРЕСА_1 акціонеру ОСОБА_7 (протокол № 6 від 22.12.2005 р.).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2006 р. по справі № 18/40 визнано договір № 3 оренди нежитлових приміщень від 26 грудня 2005 р. укладеним з протоколом розбіжностей від 4 січня 2006 р.

Рішенням зборів акціонерів ЗАТ „Смак" від 18 травня 2006р. була погоджена вартість кафе „Хвилинка", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, яка складає 85 000 грн.

30 січня 2007 р. позивач звернувся до ліквідаційної комісії ЗАТ „Смак" з заявою про укладення договору купівлі-продажу кафе „Хвилинка" за ціною, яка погоджена зборами акціонерів від 18 травня 2006 р.

12 березня 2007 р. позивачем на адресу ліквідаційної комісії ЗАТ „Смак" направлено договір купівлі-продажу кафе „Хвилинка" з пропозицією оформити договір належним чином, а 30 травня 2007 р. позивач оплатив відповідачеві вартість нежитлового приміщення в сумі 85 000 грн.

Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог про зобов’язання укласти договір купівлі-продажу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має переважне право перед іншими особами на придбання товару, що продається боржником, ціна якого узгоджена зборами акціонерів товариства.

Однак, з висновками господарського суду Дніпропетровської області повністю погодитись не можна, оскільки вони зроблені без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи.

Відповідно до ст. 107 ГПК України, в редакції 2001 р., сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили та постанову  апеляційного суду;  касаційну скаргу мають право подати  також особи, яких не було  залучено до участі у справі, якщо суд прийняв  рішення чи постанову, що стосується їх прав чи обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 лютого 2006 р. між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 1352ГИ022К, за умовами якого банк надав позичальнику, а позичальник прийняв кредит у порядку і на умовах зазначених у даному договорі, в забезпечення виконання якого, 17 лютого 2006 р. між ПАТ "УкрСиббанк" (іпотекодержателем) та ОСОБА_7 (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки № 1352ГИ0223. Предметом іпотеки є нерухоме майно – нежитлова будівля      літ. А-1, літ. Б по вул. Більшовицька, 37 в м. Дніпропетровську,   загальною площею 177 м. кв.

Відповідно до умов договору іпотеки у випадку невиконання ОСОБА_7  кредитного договору ПАТ "УкрСиббанк" має право на  задоволення своїх вимог за рахунок  предмету іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17 лютого 2006 р. укладеного з ЗАТ "Смак".

Таким чином, ПАТ "УкрСиббанк" є заставодержателем нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" вказує на те, що в процесі примусового виконання рішення Індустріального суду м. Дніпропетровська щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 1352ГИ022К з боржника ОСОБА_7 з’ясовано факт відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Вказані обставини суд не перевірив та  не надав їм ніякої оцінки.

При таких обставинах, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 р. підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, вирішили питання про необхідність залучення до участі у справі  ПАТ "УкрСиббанк"    і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

  ПОСТАНОВИВ:

  Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"  задовольнити.

 Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 р. по справі № 19/82-07 скасувати.

 Справу № 19/82-07 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий: Ткаченко Н.Г.

Судді: Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.