Справа №2- 1197/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 березня  2007 року Нижньогірський районний суд АР Крим   у складі:

головуючої судді                              Кустової І.В..

при секретарі                                    Коваленко Т.І.

за участю адвоката                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нижньогірському справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Нижньогірський" та Управління Пенсійного Фонду України у Нижньогірському районі АР Крим про встановлення факту праці на шкідливих умовах та стягнення шкоди,

встановив:

Позивач просить встановити факт його праці у термін з 02.10.1986 року по

13.09.2006 року акумуляторщиком у радгоспі «Нижньогірський» і ВАТ

«Нижньогірський» на роботі з шкідливими і важкими умовами праці, що дає йому

право на отримання пільгової пенсії, зарахувати цей період у пільговий стаж

роботи, стягнути з відповідача матеріальний збиток у розмірі неодержаної пенсії

починаючи з 23.08.2004 року по теперішній час, стягнути з відповідача моральну

шкоду в сумі 2 000 гривень і всі судові витрати, зобов'язати Управління Пенсійного

Фонду провести розрахунок суми матеріальної шкоди за період з 23.08.2004 року по

теперішній час. Позов мотивовано тим, що 22.11.1975 року позивача було прийнято

на роботу у радгосп - завод „Нижньогірський" водієм. Згідно наказу № 101 від

02.10.1986 року його перевели акумуляторщиком 4 розряду та за сумісництвом

мідником, 03.05.1988 року йому привласнено 5 розряд акумуляторщика. На цій

посаді він працював до дня звільнення у зв'язку з виходом на пільгову пенсію, тобто

до 13.09.2006 року. 08.12.2000 року радгосп - завод «Нижньогірський» було

перетворено на ВАТ «Нижньогірський». У трудовій книжці позивача є запис від

04.10.2002 року, який підтверджує за результатами атестації його право на пільгову

пенсію за Списком № 2. Його загальний трудовий стаж складає 37 років 2 місяці 8

днів, пільговий стаж - 19 років 11 місяців 11 днів. На підставі ст. 13 п. „б" Закону

України „Про пенсійне забезпечення", враховуючи, що він працював

акумуляторщиком на посаді за Списком № 2 повний робочий день, результати

атестації робочого місця, він досяг 55-річного віку, має стаж праці 25 років, з яких

12 років 6 місяців на важких та шкідливих роботах, він має право на пенсію на

пільгових умовах. Але йому було відмовлено у призначенні такої пенсії з

посиланням на відсутність належного стажу роботи на пільгових умовах. У

пільговий стаж йому зарахували тільки 2 року 7 місяців, тобто період з 01.01.1989 по

31.12.1989 та з 01.01.1991 по 31.07.1992. Управління Пенсійного Фонду пояснило,

що у відомостях на виплату заробітної платні він числиться як слюсар, робочий

механічної майстерні, сантехнік, а з 1995 року взагалі ніким не числиться. Але

помилка працівників бухгалтерії господарства не його провина. Він з 1986 року по

день звільнення - 13.09.2006 року працював акумуляторщиком повний робочий день,

іноді і приходилося виходити в ніч. У його трудовій книжці є запис про перевід на

роботу   акумуляторщика     з   жовтня   1986   року.   Цей   факт   підтверджується

робітниками господарства, з якими він разом працював та довідками господарства.

2

Оскільки відповідач не оформив документи на отримання ним пенсії з 55 років, а також вносив недостовірні дані у відомості на отримання ним заробітної платні, вважає, що йому спричинено збиток у вигляді неотримання пенсії з 23.08.2004 року по теперішній час, який повинно стягнути з відповідача, також з вини відповідача він не має можливості на протязі двох років находиться на законному відпочинку, не працювати, мати гарантоване матеріальне забезпечення у вигляді пенсії. Відмова у призначенні пенсії нанесла йому сильну нервову травму та моральні страждання, що негативно відбулося на його здоров'ї. Тому він вважає, що 2000 гривень відшкодування компенсують його моральні страждання.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав з мотивів, які наведено у позові, пояснив, що уточнює вимоги. Просить стягнути з ВАТ „Нижньогірський" матеріальну шкоду згідно розрахунку Управління Пенсійного Фонду   у сумі  2 913,85 гривень та моральну шкоду у розмірі 2 000 гривень.

Представники відповідача ВАТ „Нижньогірський" вимоги визнали обґрунтованими частково, пояснили, що дійсно позивач працював увесь час акумуляторщиком, тому рішенням суду можливо встановити цей факт. У підрозділі механічної майстерні постійно працювало п' ять фахівців на прізвище ОСОБА_1, тому вони припускають, що при складанні платіжних відомостей бухгалтера робили помилки у посадах робітників. Більш того у відомостях з 1995 року взагалі посади не писали. Табеля обліку робочого часу не збереглися. Тому, за якою посадою облікувалася праця позивача контролери Пенсійного фонду не встановили. Вимоги позивача у частині стягнення матеріальної та моральної шкоди не визнають, тому що незважаючи на помилку працівників бухгалтерії при заповненні посади позивача у платіжних відомостях, вони додали належних зусиль для своєчасного оформлення позивачем пільгової пенсії, тому їх вина у спричинення позивачеві шкоди відсутня.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду проти задоволення позову заперечує. Пояснила, що перевіркою розпорядження про підсумки атестації робочих місць та розрахунково - платіжні відомості за 1986-2002 роки, згідно яких позивач числиться у 1986 році робочим механічної майстерні, у 1987-1988 роках - слюсарем, у 1990 році - сантехніком, у 1989,1991-1994 роках -акумуляторщиком. Починаючи з 1995 року у відомостях посада акумуляторщика взагалі відсутня. Атестацію робочого місця було проведено 06.09.2002 року, тому заліку підлягає п'ятирічний термін до цього, тобто до 06.09.1997 року, що встановлено пунктом 4.4 Порядка застосування Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах. Позивачу до пільгового стажу праці обгрунтовано включено роботу акумуляторщиком у термін з 01.01.1989 по 31.12.1989, з 01.01.1991 по 31.07.1992, що складає два роки сім місяців. Цього стажу не вистачає для призначення пільгової пенсії. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що позивач у весь термін праці в радгоспі «Нижньогірський» і ВАТ «Нижньогірський» працював акумуляторщиком та мідником. Обсяги праці були великі тому, що господарство мало великий машино - тракторний парк. Заробітну платню він отримував як акумуляторщик. Роботу мідника, електрика він виконував у часи, коли акумулятори находилися на зарядці та він примусово мав час відпочинку.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов частково обгрунтованим, частково доведеним з наступних підстав.

3

Судом безперечно встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_1 прийнято на роботу у Радгосп «Нижньогірський» 22.11.1975 року на підставі наказу № 279 від 24.11.1975 року

На підставі Розпорядження по Радгоспу -заводу «Нижньогірский» № 101 К від 02.10.1986 року ОСОБА_1 переведено акумуляторщиком четвертого розряду та за сумісництвом мідником у механічний цех з оплатою 30 % на підставі особистої заяви.

Довідкою ВАТ «Нижньогірський» № 549 від 15.11.2006 року підтверджується, що ОСОБА_1 звільнено з посади з 13.09.2006 на підставі Розпорядження № 103 -К від 13.09.2006 року.

Ці факти підтверджуються також даними Трудової книжки ОСОБА_1, яку видано 01 квітня 1968 року, зокрема записами в ній за №№ 11,14, 18. Крім цього, записом за № 15 Трудовій книжці позивача підтверджується, що за наказом № 98 від 03.05.1988 року йому привласнено п' ятий розряд акумуляторщика.

Даними Особистої картки ОСОБА_1 підтверджується, що він з 02.10.1986 року працює акумуляторщиком четвертого розряду, 03.05.1988 року йому привласнено п'ятий розряд, 04.10.2002 року підтверджено, що за наслідками атестації у нього є право на пільгову пенсію за списком № 2.

ОСОБА_1 належить посвідчення № 3, видане на посаду слюсаря -акумуляторщика, з якого видно, що він знає правила техніки безпеки та отримав допуск  на проведення ремонту та заправки акумуляторів.

Згідно вказаних документів загальний трудовий стаж позивача складає 37 років 2 місяця 8днів, пільговий стаж у відповідності до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію по віку на пільгових умовах, розділ XXXI11 Загальні професії (у всіх галузях) складає 19 років 11 місяців 11 днів.

Довідкою Управління Пенсійного Фонду України у Нижньогірському районі АР Крим № 1236 /08-5 від 26.03.2007 підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся з приводу призначення пенсії 14 серпня 2006 року.

Листом за № 4267 /08-5 від 07.11.2006 Управління Пенсійного Фонду України у Нижньогірському районі АР Крим відмовило позивачеві у призначенні пільгової пенсіі, мотивуючи тим, що при перевірці обґрунтованості надання довідки про право на пільги встановлено, що період праці позивача на посаді акумуляторщика складає п'ять років, тобто за 1989, 1991-1994 роки, позивачеві можливо провести залік періодов праці з 01.01.1989 по 31.12.1989, з 01.01.1991 по 31.07.1992, що складає два роки сім місяців. Тому він не має права на пільгову пенсію.

Суд знаходить, що при відмові в призначенні позивачеві пенсії Управління Пенсійного Фонду України у Нижньогірському районі АР Крим не врахувало вимоги пунктів 1,2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1993 року № 637 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM № 497 від 11.04.2002 року. Вказана правова норма регулює порядок підтвердження стажу роботи працівників. Згідно пункту 1 вказаного Порядку ... «основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи». Це положення також підтверджено пунктом 3    вказаного Порядку ..., де вказано, що «за відсутністі

4

трудової книжки для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати та інші документи, яки містять відомості про періоди роботи».

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач має належно оформлену Трудову книжку, в якій вказані всі періоди його праці на посаді акумуляторщика. Дані Трудової книжки збігають з даними Розпоряджень керівництва господарства та Особистої картки позивача. Тому суд знаходить, що Управління Пенсійного Фонду повинно виконати вимоги вказаних пунктів Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та визнати Трудову книжку ОСОБА_1 основним документом, що підтверджує стаж його роботи, зокрема на посаді акумуляторщика.

Крім цього, пунктом 2 вказаного Порядку ... регулюється, що «у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків». Судом вислухані показання представників ВАТ „Нижньогірський", свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідчення яких збігаються з даними Трудової книжки позивача.

Суд також враховує, що розрахунково-платіжні відомості, на зміст яких посилається представник Управління Пенсійного Фонду, з 1995 року взагалі не мають інформації про посаду, за якою позивач отримував заробітну платню. Тому не має жодної підстави вважати, що всупереч кадровим Розпорядженням керівництва він виконував іншу роботу, ніж праця акумуляторщика, на яку він складав трудову угоду з адміністрацією підприємства.

На підставі ст.. 256 ч.2 ЦПК України можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи, що винні дії працівників бухгалтерії ВАТ „Нижньогірський", які з власної недбалості допустили помилки у заповненні розрахунково-платіжних відомостей про отримання позивачем заробітної платні, привели до того, що позивач, досягнувши 55 - річного віку та набувши права на пільгову пенсію, не отримує ії до теперішнього часу та не має постійних джерел існування, суд знаходить, що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню на підставі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» шляхом стягнення суми пенсії у розмірі 2 913 гривень 85 коп з ВАТ „Нижньогірський".

Суд знаходить недоведеними вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди тому, що позивач яких-небудь доказів, які б свідчили про спричинення йому моральної шкоди, наявність будь - яких наслідків моральних страждань, наявність причинного зв'язку між діями відповідачів та шкідливими наслідками їх дій, суду не надав.

Таким чином, суд знаходить, що позивач має право на пільгову пенсію на підставі ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення», для чого встановлює факт роботи позивача у термін з 02.10.1986 року по 13.09.2006 року акумуляторщиком у радгоспі «Нижньогірський» і ВАТ «Нижньогірський» на роботі з шкідливими і важкими умовами праці, що дає йому право на отримання пільгової пенсії.

5

На підставі ст. 88 ЦПК України з ВАТ „Нижньогірський" стягується судовий сбір на користь держави у розмірі 51 гривні, на користь позивача у розмірі 08 гривень 50 коп.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ВАТ „Нижньогірський" на користь позивача стягується оплата інформаційно-технічних послуг у розмірі 07 гривень 50 коп.

На підставі викладеного, ст. 256 ч.2 ЦПК України, ст. 13 п. «б», ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218, 223,256-258 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у термін з 02.10.1986 року по 13.09.2006 року працював акумуляторщиком у радгоспі «Нижньогірський» і ВАТ «Нижньогірський».

Забов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Нижньогірському районі АР Крим зарахувати період з 02.10.1986 року по 13.09.2006 року у пільговий стаж роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у радгоспі «Нижньогірський» і ВАТ «Нижньогірський» на посаді акумуляторщика.

Стягнути з ВАТ „Нижньогірський" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі дві тисячі дев'ятьсот тринадцять гривень 85 коп.

Стягнути з ВАТ „Нижньогірський" на користь держави судовий сбір у розмірі п'ятдесят однієї гривні.

Стягнути з ВАТ „Нижньогірський" на користь ОСОБА_1 судовий сбір у розмірі 08 гривень 50 коп, інформаційно-технічні послуги у розмірі 07 гривень 50 коп, разом шістнадцять гривень.

У задоволенні решти вимог позивача відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії через Нижньогірський райсуд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.