Справа №2-а-261/2010р.

                                                                 ПОСТАНОВА

                                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року                                                                                

    Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

             головуючої судді:     Гриценко І.Г.

             при секретарі:           Казьміревській Л.В.

    за участю адвоката  ОСОБА_1    

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС роти ГДПС Жовтневої роти ДПС України у Миколаївській області Олексієнко Віктора Олеговича про визнання дій інспектора ДАІ неправомірними, та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

                                                              ВСТАНОВИВ.

    ОСОБА_2 звернувся в Вінницький районний суд з адміністративним позовом до ІДПС роти ГДПС Жовтневої роти ДПС України у Миколаївській області Олексієнко В.О. про визнання дій інспектора ДАІ неправомірними, та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 14.07.2010 року ІДПС Жовтневої роти ДПС України у Миколаївській області Олексієнко В.О. відносно нього було винесено постанову серії ВЕ №168848 про накладення на нього, ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП, в даній постанові зазначено, що 14.07.2010 року о 10:55 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Ауді» д/н НОМЕР_1, на 143 км а/д М.14 не виконав вимогу д/з 2.2 “проїзд без зупинки заборонено”, проїхав Ж/Д переїзд не зупинившись біля знака.    

    Проте, з даною постановою позивач не згоден з підстав, зазначених в позовній заяві.

    Так, позивач ОСОБА_2 зазначив, що 14.07.2010 року він керував автомобілем «Ауді» д/н НОМЕР_1. На 143 кілометрі а/д М14, він побачив залізнодорожній  переїзд, за декілька метрів до якого стояв дорожній знак «Проїзд без зупинки заборонено». Позивач зупинився перед знаком, як це вимагають ПДР України, і після цього проїхав переїзд. В декількох метрах від переїзду стояв працівник ДПС, який виписував адміністративний протокол водію автомобіля, що проїхав переїзд перед позивачем на знак. Коли позивач переїжджав залізнодорожний переїзд, працівник ДАІ стояв до нього спиною,  та не бачив, що відбувалося на переїзді і перед ним. Побачивши автомобіль позивача, працівник ДАІ зупинив авто, та повідомив, що позивачем порушено правила дорожнього руху, так як не зупинився на вимогу дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено». Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено постанову був складений в порушення вимог ст..256 КУпАП, так як в ньому не зазначено свідків правопорушення. В протоколі позивач також зазначив, що ПДР він не порушував, зупинився на знак, і що інспектор ДАІ стояв спиною, перевіряючи інший автомобіль, що може підтвердити свідок ОСОБА_4, який їхав в машині разом з позивачем. Тому, позивач притягнутий до адмінвідповідальності неправомірно, так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позов підтримав просив його задоволити, дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви.  

    Відповідач ІДПС Жовтневої роти ДПС України у Миколаївській області Олексієнко В.О. в судове засідання не з'явився, по невідомій суду причині, про причини неявки суд не повідомив, тому суд відповідно до ч. 6 ст. 71, ч. 4 ст. 128 КАС України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

    Свідок ОСОБА_4 суду дав пояснення, якими стверджуються обставини викладені в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

    Судом встановлено, що постановою серії ВЕ №168848 від 14.07.2010 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., в постанові зазначено, що 14.07.2010 року о 10:55 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Ауді» д/н НОМЕР_1, на 143 км а/д М.14 не виконав вимогу д/з 2.2 “проїзд без зупинки заборонено”, проїхав Ж/Д переїзд не зупинившись біля знака, скоївши адміністративне правопорушення передбачене ст..122 ч.1 КУпАП.      

    Дану постанову було винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №048428 від 14.07.2010 року, що був складений ІДПС Олексієнко В.О., який являється єдиним доказом вини позивача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Складений інспектором протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.251, 256 КУпАП, і на основі даного протоколу інспектор ДПС  виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. Будь-яких фото- чи відеозапису в підтвердження вини позивача суду не надано; також відсутні пояснення свідків. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків взагалі.  

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки, відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини, тлумачаться на користь особи.

    Згідно з ст. 7, 280 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

    Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

    Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Отже саме на відповідачеві лежить  обов'язок доведення правомірності винесеної ним постанови.

    Суд, розглядаючи справу на підставі наявних у ній доказів, прийшов до висновку про необґрунтованість винесеної постанови.

    При розгляді ІДПС Олексієнко В.О. справи про адміністративне правопорушення і винесенні оскаржуваної постанови зазначених вимог закону виконано не було.

    Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

    Згідно з ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

    Відповідно до п. 1 ст. 162 КАС України, ст. 293 КпАП України перевіривши законність і обгрунтованість винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення суд може прийняти постанову про скасування постанови і закриття справи.

    Вищевикладене дає суду законні підстави для задоволення позову.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 122 ч. 1, 247 п. 1, 255, 256, 280, 287, 293 КпАП України, ст.ст. 2, 10, 11, 69, 71,128,162, 163 КАС України, суд, -

                                                               ПОСТАНОВИВ:

    Позов задоволити.

    Визнати дії інспектора ДПС роти ГДПС Жовтневої роти ДПС України у Миколаївській області Олексієнко Віктора Олеговича по складанню постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП неправомірними.

    Скасувати постанову інспектора ДПС роти ГДПС Жовтневої роти ДПС України у Миколаївській області Олексієнко Віктора Олеговича від 14.07.2010 року серії ВЕ №168848 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення – закрити.  

    Постанова може бути оскаржено до Київського адміністративного апеляційного суду через Вінницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.

Суддя: