Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Колоса С.С., Міхасішина І. В.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою Вінницької міської ради на заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 червня 2009 року,
у с т а н о в и л а :
у серпні 2008 року ОСОБА_5 звернулась із зазначеним позовом в суд де зазначалаё що вона з відповідачкою є співвласниками будинку АДРЕСА_1. Їй належить 7/8 частки, а відповідачці 1/8 частки.
Зазначала, що вона не може дійти згоди з відповідачкою стосовно порядку користування земельною ділянкою, а тому звернулась до суду, оскільки її права, передбачені ст. 95 ЗК України, порушуються.
Просила встановити порядок користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до належних їм часток в спільному домоволодінні та стягнути з відповідачки судові витрати.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 червня 2009 року позов задоволено.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно до першого варіанту Додатку №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 21 травня 2009 року.
Ухвалою цього суду від 7 серпня 209 року виправлено описки в судовому рішенні, а резолютивну частину викладено в наступній редакції:
«Встановити порядок користування земельною ділянкою будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно першого варіанту Додатку №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи Подільського центру судових експертиз від 21.05.2009 року згідно з яким :
ОСОБА_5 користується земельною ділянкою площею 683,0 кв.м. (позначеною на плані зеленим кольором);
ОСОБА_6 користується земельною ділянкою площею 98,0 кв.м. (позначеною на плані жовтим кольором);
Додаток №1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи Подільського центру судових експертиз від 21.05.2009 року є невід’ємною частиною рішення суду.
Ухвала суду є невід’ємною частиною рішення суду.»
У апеляційній скарзі Вінницька міська рада, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Відповідно частинам 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Рішення суду таким визнати не можна оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги Вінницької міської рада колегія суддів знайшла обґрунтованими.
Ухвалюючи заочне рішення про задоволення позову та встановлюючи порядок користування земельною ділянкою між сторонами у справі суд першої інстанції виходив із правил ч. 2 ст. 358 , ч.2 ст.377 ЦК України та із доцільності встановлення цього порядку саме за першим варіантом Додатку №1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи Подільського центру судових експертиз від 21.05.2009 року.
До такого висновку суд дійшов внаслідок неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, оскільки неправильно витлумачив їх та не застосував норму матеріального права, яка підлягає застосуванню.
Як вбачається із першого варіанту Додатку №1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи Подільського центру судових експертиз від 21.05.2009 року (а.с. 69) земельна ділянка, яка виділена рішенням суду співвласнику 1/8 частки будинковолодіння ОСОБА_6, знаходиться відокремлено від житлового будинку право власності на який у зазначеній частці має остання.
Судом першої інстанції не правильно витрактувано положення ч.2 ст.377 ЦК України, оскільки за їх змістом ( в редакції станом на 25 червня 2009 року) право користування земельною ділянкою є похідним від права власності на житловий будинок і до набувача останнього переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені , та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Виходячи із цього власнику частки будинку може бути виділено (визначено порядок користування) частку земельної ділянки лише там де розміщений будинок чи його частка , з частиною земельної ділянки необхідної для їх обслуговування, а тому порядок користування земельною ділянкою встановлений судом суперечить цій нормі права.
Судом не враховано та не застосовано положень статей 88 та 120 ЗК України (в редакції на час розгляду справи, станом на 25 червня 2009 року) за змістом яких порядок користування земельною ділянкою може бути встановлений з урахуванням того, що на цій земельній ділянці розміщений будинок, чи його частка, оскільки користування земельною ділянкою пов’язано саме з наявністю права на будинок, чи його частку та права доступу власника до цього будинку, чи його частки та його обслуговування.
Вказаний судом варіант права користування земельною ділянкою не передбачає зв’язок виділеної ОСОБА_6 земельної ділянки з житловим будинком, право на 1/8 частку якого має остання. Весь житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, виділеній судом в користування ОСОБА_5 Можливість доступу ОСОБА_6 до будинку з виділеної їй земельної ділянки відсутня, а тому такий порядок користування відповідно буде породжувати і в подальшому спори між співвласниками.
З матеріалів справи вбачається, що частки будинку співвласникам в натурі не виділялись. Порядок користування житловим будинком між ними не встановлювався.
Із висновку №752 судової будівельно-технічної експертизи Подільського центру судових експертиз від 25.02.2009 року вбачається, що виділити в натурі частку будинку ОСОБА_6 неможливо (а.с.38).
Оскільки реальний розподіл будинку в натурі між співвласниками не проводився, а частка власності ОСОБА_6 в будинку є незначною (1/8), то виконати вимоги закону щодо умов при яких можливо встановити порядок користування земельною ділянкою є неможливим, а тому за таких встановлених обставин позов не може бути задоволеним.
Слід також погодитись і з доводами апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи належного та допустимого доказу про виділення земельної ділянки з відповідними її розмірами.
Отже суд першої інстанції дійшов до таких висновків внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а також допущено невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Вінницької міської ради задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 червня 2009 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про встановлення порядку користування земельною ділянкою – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ С.С. Колос
/підпис/ І.В. Міхасішин
З оригіналом вірно: