Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Колоса С.С., Міхасішина І.В.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про зобов’язання провести перерахунок призначеної пенсії та стягнення недоплаченої пенсії,
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2009 року,
у с т а н о в и л а :
Постановою Тиврівського району Вінницької області від 22 грудня 2009 року зазначені позови задоволені частково.
Дії Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі щодо невиплати ОСОБА_5 державної пенсії за період з 25.11.2008 р. по 30.11.2009 р. визнано неправомірними.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі на користь ОСОБА_5 недоотриману державну пенсію як особі віднесеної до категорії 1, інваліду ІІІ групи за період з 25.11.2008 р. по 30.11.2009 р. в сумі 27631,59 грн.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі здійснити перерахунок та призначити ОСОБА_5 державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, віднесеній до категорії 1, по ІІІ групі інвалідності, не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058 – ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі відмовлено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі щодо невиплати державної пенсії ОСОБА_6 за період з 04.12.2008 р. по 30.11.2009 р. неправомірними.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі на користь ОСОБА_6 недоотриману державну пенсію як особі віднесеної до категорії 1, інваліду ІІІ групи за період з 04.12.2008 р. по 30.11.2009 р. в сумі 24351,67 грн.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі здійснити перерахунок та призначити ОСОБА_6 державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, віднесеній до категорії 1, по ІІІ групі інвалідності, не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058 – ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі відмовлено.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України Тиврівському районі просить постанову суду скасувати в частині стягнення сум недоплачених державних пенсій та провадження у справі закрити. Посилається на те, що судом не було взято до уваги ті обставини, які мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Виходячи із Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, апеляційні скарги на постанови судів у адміністративних справах розглядаються загальними апеляційними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України з перевіркою дотриманням судом першої інстанції положень КАС України.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідами ІІІ групи, хвороба яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченнями та довідками МСЕК.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та правильно застосовані норми матеріального права до встановлених правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з положень ст. 49, ч. 4 ст. 54, 50, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та прийшов до правильного висновку про те, що позивачі відповідно до вказаних актів законодавства України мають право на одержання державної пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком.
Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами суд дійшов до правильного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Виходячи із цього суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії відповідача у справі неправомірними та зобов’язав його провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відповідності до визначених зазначеними Законами розмірів.
Разом із тим, суд безпідставно вдався до проведення розрахунків обчислення розмірів пенсій позивачам, оскільки такі обов’язки (повноваження), відповідно до положень ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» (далі - Закон), покладаються виключно на органи Пенсійного фонду України. Виходячи із цього суд також безпідставно стягнув обчислені ним розміри пенсій позивачам, оскільки ці суми обчислені судом безпідставно, усупереч встановленому Законом порядку.
Сума вказаної вище різниці пенсії позивачам має бути нарахована тим органом, на який покладено Законом обов’язок проводити відповідні нарахування пенсій.
В цій частині судове рішення не може залишатися в силі, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального права. Відповідно до правил п.4 ч.1, ч.2 ст. 309 ЦПК України зазначене є підставою для скасування або зміни судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті, в основній його частині, висновків суду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині щодо вирішеного судом питання про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському на користь ОСОБА_5 27631,59 грн., а на користь ОСОБА_6 24351,67 грн. недоотриманої державної пенсії.
У зв’язку із цим із резолютивної частини постанови суду слід виключити абзаци 3 (три) та 7 (сім). В решті постанова суду скасуванню чи зміні не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст.ст.15, 303, 304-1, 307 ч.1 п.3, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі – задовольнити частково.
Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2009 року - змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови суду абзаци 3 (три) та 7 (сім) про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському на користь ОСОБА_5 27631,59 грн., а на користь ОСОБА_6 24351,67 грн. недоотриманої державної пенсії.
В решті постанову суду залишити без змін.
Рішення є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ С.С. Колос
/підпис/ І.В. Міхасішин
З оригіналом вірно: