Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Колоса С.С., Міхасішина І.В.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Могилів – Подільського міжрайпрокурора в інтересах ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів – Подільської райдержадміністрації, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня,
за апеляційною скаргою Міністерства фінансів України на постанову Могилів – Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 березня 2009 року,
у с т а н о в и л а :
Із зазначеним адміністративним позовом Могилів – Подільський міжрайпрокурор в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду 20 лютого 2009 року (а.с.1).
Постановою Могилів – Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 березня 2009 року зазначений позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії суб’єктів владних повноважень Міністерства фінансів України, Державного казначейства України по не виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2007 року ОСОБА_5
Стягнуто з Міністерства фінансів України шляхом списання Головним управління Державного казначейства України недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік на користь ОСОБА_5 в сумі 1175,18 грн.
В позові до Управління праці та соціального захисту населення Могилів – Подільської міської ради Вінницької області відмовлено.
Судові витрати по розгляду справи в суді в сумі 11 грн.75 коп. віднесено на рахунок держави.
У апеляційній скарзі Міністерство фінансів України, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Виходячи із Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, апеляційні скарги на постанови судів у адміністративних справах розглядаються загальними апеляційними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України з перевіркою дотриманням судом першої інстанції положень КАС України.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_5 є учасником бойових дій та відповідно до положень статей 14 та 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон) має право на отримання щорічно разової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Така разова допомога їй виплачена у 2007 році не з розрахунку трьох мінімальних пенсій за віком, а у меншому розмірі – 55 грн.
Задовольняючи позов частково суд виходив із вказаних вище положень статей 2, 14 та 17 Закону, з врахуванням встановлених обставин та враховуючи положення ст. 22 Конституції України, а також рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року.
Проте з висновком суду погодитись не можна, оскільки до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального права, оскільки не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню.
Так, згідно ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
На час виникнення правовідносин, які є предметом спору в цій справі, діяли нормативно-правові акти (Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закон України про Державний бюджет України на 2007 рік) які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розміри щорічної допомоги до 5 травня.
Відповідач здійснюючи відповідні нарахування разової грошової допомоги позивачу до 5 травня дотримувався тих актів законодавства, які діяли на той час, а тому не порушував прав позивача, що узгоджується з положеннями ст. 19 Конституції України.
Нарахування та виплата ОСОБА_5 разової грошової допомоги саме у розмірі 55 грн. у зазначеному періоді не викликана протиправними діями відповідачів.
Як вбачається із аналізу актів законодавства, що регулюють спірні правовідносини, порушення прав відповідача викликано неузгодженістю та суперечливістю актів законодавства законодавчої та виконавчої влади.
Така неузгодженість та суперечливість, зокрема постанов уряду та законів прийнятих Верховною Радою України щодо врегулювання спірних правовідносин, що потягло порушення прав позивача, може бути підставою для звернення із позовом про відшкодування шкоди в порядку визначеному частиною 3 статті 152 Конституції України.
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання та території України.
Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року, на яке посилається суд задовольняючи позов, ухвалено після того як грошова одноразова допомога до 5 травня вже була виплачена ОСОБА_5
Дія вказаного рішення Конституційного Суду України обмежена, оскільки набирає чинності в день його проголошення і на правовідносини, які діяли до цього часу, застосованою бути не може.
Отже, суд першої інстанції неправильно витлумачив та застосував норми матеріального права, що потягло неправильне вирішення справи. Зазначене, у відповідності до правил п.4 ч.1 , ч.2 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
За таких обставин постанову суду слід скасувати, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити через їх безпідставність.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст. 15, ст. 303, ст.304-1, п.3 ч.1 ст. 307, ст.313, ч.2 ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задоволити.
Постанову Могилів – Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 березня 2009 року у цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Могилів – Подільського міжрайпрокурора в інтересах ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів – Подільської райдержадміністрації, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання неправомірних дій та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня - відмовити.
Рішення остаточне і оскарженню не підлягає.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ С.С. Колос
/підпис/ І.В. Міхасішин
З оригіналом вірно: