АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    02 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді : Сіротюка В.Г.

Суддів   : Новікова Р.В.,

  Берещанської І.І.,

за участю секретаря

судового засідання  

: Сича М.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до військової частини А-1904, Міністерства оборони України про визнання права на отримання допомоги, стягнення моральної шкоди та спонукання до виконання певних дій, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Не погодившись з названою постановою суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивача ОСОБА_5 07 грудня 2006 року на підставі наказу № 230 командира військової частини А-1904 виключено зі списків особового складу військової частини А-1904 у зв’язку зі звільненням з лав Збройних Сил України за станом здоров’я на підставі наказу начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України № 384 від 21 листопада 2006 року (арк. справи 7).

Згідно довідки МСЕК № 009273 від 08 травня 2007 року, виданої на підставі акту № 4/2 позивача ОСОБА_5 визнано інвалідом ІІІ групи, причиною якої стало захворювання пов’язане з проходженням військової служби (арк. справи 9).

Наказом № 169 від 22 серпня 2008 року тимчасово виконуючого обов’язки командира військової частини А-1904 ОСОБА_5 виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 31 953 грн. 60 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 21 лютого 2007 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році» (арк. справи 44).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог правильно встановив, що розрахунок розміру одноразової грошової допомоги відповідачем проведений відповідно до порядку та умов, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 284, виходячи з окладу за військовим званням, посадового окладу, відсоткової надбавки за вислугу років, 100-відсоткової надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність праці.

Вимоги позивача про стягнення матеріальної допомоги в сумі 62 858 гривень, зобов’язання відповідача забезпечити перерахування стягненої суми до військової частини А 1904, покладення обов’язків на відповідачів по сплаті податків, зборів і коштів на перерахування стягнених грошових сум на його рахунок, стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції, стягнення моральної шкоди в сумі 20000 гривень судом першої інстанції залишені без задоволення.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

    На виконання пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою № 284 від 21 лютого 2007 року затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році.

Відповідно до пункту 2 частини другої постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 21 лютого 2007 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році» грошова допомога виплачується військовослужбовцям (у разі настання інвалідності в період проходження військової служби) та особам, звільненим з військової служби (у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби), у розмірі, зокрема, 36-місячного грошового забезпечення – інвалідам III групи.

Пунктом 3 частини другої цієї Постанови передбачено, що розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указами Президента України від 10 квітня 1996 року № 925 та від 23 лютого 2002 року № 173 і постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829) за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, щодо допущення відповідачем невиконання статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині визначення порядку та умов призначення і виплати  одноразової грошової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції  ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями  303, 304, 3041, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

В. Сіротюк Р. Новіков І. Берещанська