Справа № 2-8016-2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2010 р. Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дубановської І.Д.,
при секретарі Котляровій Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Слов’янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Управління пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області, третя особа Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, про визнання дій Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську протиправними, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Слов’янському районі Донецької області нарахувати на її користь та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 710,91 грн., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - 715,23 грн., з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року -996 грн., з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року – 244,22 грн., 01.01.2010 року по 31.03.2010 року – 476,10 грн. та 01.04.2010 по 30.04.2010 року - 162 грн., що становить разом 3304,24 грн., -
В С Т А Н О В И В:
08.09.2010 року у Слов’янський міськрайонний суд Донецької області звернувся ОСОБА_1 з зазначеним позовом до УПФУ у Слов’янському районі Донецької області за участю третьої особи ГУДК України в Донецькій області, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до Закону України № 2195-1У від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного закону йому з 01.01.2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але у 2006, 2007 роках йому така допомога не виплачувалась. Законом № 3235-1V від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію даної статті було зупинено, у зв’язку з чим питання про стягнення недоплачених сум за 2006 рік не ставить. Ст. 71 Закону України № 489-У від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена і на 2007 рік. Однак рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дійте війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.08.2008 року № 10-рп2008 р. було визнано неконституційними положення п.п.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», отже з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата йому соціальної допомоги, передбаченої ст. 3 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ,,Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, але розмір виплат був значно менший, недоплата складає: з 09.07.2007 по 31.12.2007 р. - 710, 91 грн., за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року – 715,23 грн., за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2009 р. – 996,00 грн.; за період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року - 244,20 грн.; за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року – 476,10 грн., а за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року – 162,00 грн., а загалом розмір недорахованої і недоотриманої нею надбавки до пенсії складає 3304,24 грн.
Просив визнати дії УПФУ в Слов’янському районі Донецької області протиправними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни, стягнути з відповідача 710,91 грн. на відшкодування завданої йому бездіяльністю шкоди за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 р., 715,23 грн. за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, 996,00 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, 244,28 грн. за період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року, 476,10 грн. за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, 162 грн. за період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, що становить разом 3304,24 грн. та повернути судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явився, надав заяву, в якій на задоволені позовних вимог наполягає та просив справу розглянути за його відсутністю (а.с. 4).
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області до суду не з’явився, але надав заперечення, в якому просили справу розглянути без участі їх представника та зазначили, що відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже відсутні підстави для їх не застування. Крім того, у 2006 році урядом впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п. 12 ст. 71 ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 111 Закону України ,,Про Державний бюджет на 2007 рік” передбачено підвищення до пенсії ,,дітям війни” в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09 липня 2007 року КСУ у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Однак, оскільки ст. 7 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно до п. 5 ст. 18 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” кошти ПФУ не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
У зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ ЗУ ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік…” внесені зміни до ЗУ ,,Про соціальний захист дітей війни”, а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: ,,Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.
Відповідно до ст. 14 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними ) положення, зокрема, п. 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” (пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), редакція зазначеної статті до 01 січня 2008 р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р., а ні іншим нормативно - правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01 січня 2008 р.
Для врегулювання ситуації, 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 ,,Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48, 10 грн., з 1 липня - 48, 20 грн. та з 1 жовтня – 49, 80 грн., з 1 січня 2009 року – 49,80 грн.
Статтею 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VІ від 26.12.2008 року встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особі та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних і соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються незалежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії за вказаний період 2009 року та за 2010 рік.
Таким чином, вважає, що підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Враховуючи вищевикладене, положення ст. 95 Конституції України, Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, ст. 6, 7 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, УПФУ в Слов’янському районі позов ОСОБА_1 до УПФУ в Слов’янському районі про визнання дій УПФУ у Слов’янському районі протиправними, зобов’язання УПФУ у Слов’янському районі Донецької області нарахувати на його користь та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни не визнає в повному обсязі і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа, Головне управління Державного Казначейства України, надали до суду заяву, в якій зазначено, що вони не порушували права або інтереси позивача, просили справу розглянути за відсутності їх представника.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в Слов’янському районі Донецької області, за участю третьої особи ГУ ДКУ підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. та згідно до статті 1 ЗУ ,,Про соціальний захист дітей війни” є дитиною, так, як йому на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Відповідач цього факту не заперечує.
Виходячи з того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.
Тобто положення статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком набрало чинності з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України). Таким чином, за період з 09 липня 2009 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги підлягають задоволенню.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік внесено зміни зо ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням КСУ № 10-рп2008 від 22.05.2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Про державний бюджет України на 2008 рік щодо внесення змін до ЗУ «про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача ОСОБА_1 щодо зобов’язання УПФУ в Слов’янському районі Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, щомісяця, підлягають задоволенню.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання УПФУ в Слов’янському районі Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року та з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року також підлягають задоволенню, оскільки дане підвищення передбачене ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, встановлення іншого розміру зазначених виплат п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р.”Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня — 48,1 гривні, з 1 липня — 48,2 та з 1 жовтня — 49,8 гривні, не відповідає вимогам законодавтсва за наступних причин:
Частина друга статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визначає, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Проте абзацом першим пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: з 22 травня — 48,1 грн., з 1 липня — 48,2 грн. та з 1 жовтня — 49,8 грн. Крім цього, пунктом 15 вищезазначеної постанови запроваджено набрання її чинності з 22.05.2008 року.
Згідно частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Крім цього, відповідно до вимог частини першої статті 55 Закону України від 16.05.2008 року № 279-VI “Про Кабінет Міністрів України” постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” була опублікована в газеті “Урядовий кур’єр” від 12.06.2008 року № 107. Тому її дія не може бути поширена на правовідносини, що існували або виникли до набрання чинності цієї постанови.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати зазначене підвищення, оскільки це спростовується їх функціями та повноваженнями, а також тим, що виплата підвищення здійснюється саме до пенсії позивача, а не є окремим видом виплат.
Розглядаючи позовні вимоги в частині нарахування сум до виплати судом та стягнення з відповідача конкретних грошових сум суд виходить з наступного:
Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Суд не приймає посилання відповідача на те, що на законодавчому рівні не визначено, яким чином обчислюється розмір 30 % виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише при визначенні розмірів пенсії, призначених Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 8 ЦПК України, відповідно до частини 7 якої, у разі відсутності закону, який регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.
Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень, у даній справі – відповідача, і не відноситься до компетенції судових органів. У зв’язку з цим, суд вважає, що в цій частині – визначення та стягнення конкретної суми допомоги - позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відносно позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними, суд приходить до висновку про те, що зазначені вимоги виходять за межи ст. 15 ЦПК України, якою визнана компетенція судів щодо розгляду цивільних справ, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10-15, 84, 88, 107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України , суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Слов’янському районі , третя особа головне управління державного казначейства України в Донецькій області, про визнання дій УПФУ в Слов’янському районі Донецької області протиправними, зобов’язати УПФУ в Слов’янському районі Донецької області нарахувати на її користь і виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни за періоди з 09.07.2007р по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року та 01.04.2010 по 30.04.2010 року на загальну суму 3304,24 грн. задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі здійснити ОСОБА_1 з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з 1 січня 2009 року по 31жовтня 2009 року включно, з 01 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 року та з 01 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року включно нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.
Повернути ОСОБА_1 з Місцевого бюджету м. Слов’янська витрати по сплаті судового збору у сумі 51 грн. 00 коп.
Повернути ОСОБА_1 сплачені ним 04.09.2010 р. на р/р 31212259700075 у банку ГУДКУ у Донецькій області, ОКПО 34686605, МФО 834016, код 22050001 одержувач платежу державний бюджет м. Слов’янська. Призначення платежу: „Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Слов’янського міськрайонного суду Донецької області» у сумі 120 грн. 00 коп
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Звільнити Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області від сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Слов’янського міськрайонного суду І.Д.Дубановська