ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" вересня 2010 р. Справа № 2а-2672/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участю: представника позивача - Зеркевича А.В., представника відповідача - Фединяк Р.В., представник третьої особи, на стороні відповідача - Варшавського О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ЗАТ "Падана Кемікал Компаундс", Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422
до відповідача: Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області
про скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, скасування рішень про визначення митної вартості товарів та стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Падана Кемікал Компаундс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, скасування рішень про визначення митної вартості товарів Івано-Франківської митниці та стягнення з Державного бюджету України переплачених митних платежів та витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідачем безпідставно винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206040000/0/00013 від 03.02.10р., № 206040000/0/00017 від 05.02.10р., № 206040000/0/00022 від 12.02.10р., а також в порушення статті 266 Митного кодексу України визначено митну вартість смоли ПВХ S-5000 після митного оформлення з 1,0 дол. США на 1,11 дол. США за 1 кг. згідно рішень про визначення митної вартості товарів № 206000006/2010/000097/2 від 03.02.2010року, № 206000006/2010/000106/2 від 05.02.2010 року та № 206000006/2010/000143/2 від 12.02.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду пояснив, що відповідачем в порушення вимог ст.266 Митного кодексу України здійснено визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням шостого методу. Вказаний метод, відповідачем застосований з порушенням порядку черговості послідовного використання методів. Вважає, що Івано-Франківською митницею не було наведено належних підстав, які б перешкоджали визначенню митної вартості товару за ціною контракту № 44/2007 від 09.10.2007 року, згідно якого імпортований товар придбаний позивачем за ціною 1,0дол. США за 1 кг. Вважає, що митна вартість товару визначена у вантажно-митній декларації № 206040000/2010/00236 від 02.02.2010 року, за вказаною ціною є обґрунтованою. Зазначив, що всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного товару за ціною контракту позивачем були подані, подання інших підтверджуючих документів митницею не вимагалося, а тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206040000/0/00013 від 03.02.10р., № 206040000/0/00017 від 05.02.10р., № 206040000/0/00022 від 12.02.10р., відповідачем винесені безпідставно та є незаконними. Наголосив, що відповідачем на підставі вищевказаних карток відмови та в порушення статті 266 Митного кодексу України визначено митну вартість смоли ПВХ S-5000 після митного оформлення з 1,0 дол. США на 1,11 дол. США за 1 кг. (рішення про визначення митної вартості товарів № № 206000006/2010/000097/2 від 03.02.2010року, № 206000006/2010/000106/2 від 05.02.2010 року та № 206000006/2010/000143/2 від 12.02.2010 року), що призвело до безпідставної сплати позивачем 46532,69грн. митних платежів. Вважає дані рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив, суду пояснив, що визначення митної вартості товарів, що імпортуються на митну територію України, здійснюється відповідно до Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей про їх підтвердження» на підставі пакету документів, поданих до митного оформлення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень Митного кодексу України та визначена декларантом. Згідно із законодавством України, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, що імпортуються. На виконання ст. 265 Митного кодексу України та п.2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 339 від 09.04.2008 року Івано-Франківською митницею Державної митної служби України було здійснено порівняння заявленої позивачем митної вартості згідно декларацій митної вартості з митною вартістю подібних, ідентичних та аналогічних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, з ціновою базою даних Держмитслужби. Оскільки при проведенні порівняння було встановлено, що заявлена митна вартість товару значно занижена у порівнянні з вартістю подібних товарів, митне оформлення яких вже проведене, відповідачем було витребувано у позивача додаткові документи (експортну декларацію країни відправлення, прайс-листи, калькуляцію від фірми виробника), про що здійснено відповідну відмітку у деклараціях митної вартості, які останнім не були подані. А тому Івано-Франківською митницею Державної митної служби України були винесені вищевказані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та відповідно визначено митну вартість товару за резервним методом згідно рішень про визначення митної вартості товарів № 206000006/2010/000097/2 від 03.02.2010року, № 206000006/2010/000106/2 від 05.02.2010 року та № 206000006/2010/000143/2 від 12.02.2010 року. Зазначив, що інші методи (2, 3, 4, 5) визначення митної вартості не застосовувались у зв’язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості. Вважає, позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Просив в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи суду пояснила, що до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області не надходило висновку Івано-Франківської митниці про повернення з Державного бюджету України переплачених митних платежів, а тому й відсутні підстави для їх повернення.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що 07.06.1999 року Закрите акціонерне товариство "Падана Кемікал Компаундс" зареєстроване Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа.
Судом встановлено, що 09.10.2007 року позивачем укладено контракт за № 44/2007 з компанією «BORSODCHEM Ztr.» (Угорщина), згідно якого Закритим акціонерним товариством "Падана Кемікал Компаундс" придбано смолу ПВХ типу ONGROVIL S-5000. Згідно умов Контракту кількість та асортимент кожної партії товару, а також ціна товару визначається сторонами та фіксується в Додатках до Контракту (загальна кількість товару згідно даного контракту становить 90 тонн за ціною близько 160 000 дол. США), при цьому поставка товару (смоли ПВХ S-5000) здійснюється компанією на умовах СІР Ямниця у відповідності до Правил Інкотермс 2000.
Відповідно до додаткових угод № 6 від 30.12.2009 року до Контракту № 44/2007 від 09.10.2007 року останній продовжено до 31.01.2010 року та № 6 від 06.01.2010року до Контракту № 44/2007 від 09.10.2007 року останній продовжено до 31.12.2010 року та збільшено суму вартості товарів, які поставляються згідно цього Контракту на 8 000 0000 дол. США.
Згідно додатків, до вказаного Контракту, № 44 від 13.01.2010 року та № 45 від 13.01.2010 року позивачем придбано товар в кількості 240 тонн та 19,80 тонн за ціною 1,000 дол. США на суму 240 000,00 дол. США та 19 800,00 дол. США відповідно.
04.02.2010року було продовжено Контракт № 44/2007 від 09.10.2007 року шляхом підписання Кнтракту №7/2010.
Судом встановлено, що в лютому 2010 року Закритим акціонерним товариством "Падана Кемікал Компаундс" імпортовано на митну територію України товар (смола ПВХ S- 5070) згідно митних декларацій:
№ 206040000/2010/000236 від 02.02.2010року,
№ 206040000/2010/000246 від 03.02.2010року,
№206040000/2010/000289 від 05.02.2010 року,
№206040000/2010/000290 від 05.02.2010 року,
№206040000/2010/000291 від 05.02.2010 року,
№206040000/2010/000292 від 05.02.2010 року,
№206040000/2010/000293 від 05.02.2010 року,
№ 206040000/2010/000299 від 08.02.2010 року,
№ 206040000/2010/000366 від 12.02.2010 року,
№ 206040000/2010/000368 від 12.02.2010 року,
№ 206040000/2010/000385 від 15.02.2010 року,
№206040000/2010/000402 від 16.02.2010 року,
№ 206040000/2010/000410 від 17.02.2010 року,
№ 206040000/2010/000411 від 17.02.2010 року,
№206040000/2010/000412 від 17.02.2010 року,
№206040000/2010/000415 від 18.02.2010року,
№206040000/2010/000451 від 22.02.2010року,
№206040000/2010/000453 від 22.02.2010року,
№206040000/2010/000491 від 25.02.2010року,
№ 206040000/2010/000512 від 26.02.2010року.
Згідно вказаних вантажно-митних декларацій позивачем визначено митну вартість товару відповідно до Специфікації та товарно-супроводжуючих документів на рівні 1,00 дол. США за 1 кг.
Однак відповідачем видано картки відмови за № 206040000/0/00013 від 03.02.10р., № 206040000/0/00017 від 05.02.10р., № 206040000/0/00022 від 12.02.10р. в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, які перевозилися згідно контракту за №44/2007 від 09.10.2007.
На підставі вказаних карток відмови були винесені і оскаржувані рішення за № 206000006/2010/000097/2 від 03.02.2010року, № 206000006/2010/000106/2 від 05.02.2010 року та № 206000006/2010/000143/2 від 12.02.2010 року про визначення митної вартості товарів з 1,00 дол. США за 1 кг. на 1,11 дол. США за 1 кг.
Щодо правомірності видачі оскаржуваних карток відмови та винесенні відповідних рішень про визначення митної вартості товарів з 1,00 дол. США за 1 кг. на 1,11 дол. США за 1 кг., слід зазначити наступне.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.
Статтею 259 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 та ч.4 статті 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Згідно статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України, шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1766 від 20.12.2006 року для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов’язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Частиною 2 ст.264 Митного кодексу України встановлено, що у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 2 п.2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 339 від 09.04.2008 року встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Згідно ст.265 Митного кодексу України Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
В судовому засіданні встановлено, що на виконання ст. 265 Митного кодексу України та п.п.2 п.2 даного Порядку Івано-Франківською митницею Державної митної служби України було здійснено порівняння заявленої позивачем митної вартості згідно декларацій митної вартості з митною вартістю подібних, ідентичних та аналогічних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, з ціновою базою даних Держмитслужби. Оскільки при проведенні порівняння було встановлено, що заявлена митна вартість товару значно занижена у порівнянні з вартістю подібних товарів, митне оформлення яких вже проведене, відповідачем відповідно до абзацу 1 п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1766 від 20.12.2006 року, було витребувано у позивача додаткові документи, а саме експортну декларацію країни відправлення, прайс-листи, калькуляцію від фірми виробника, що підтверджується записом працівників митниці у графі «Для відміток митниці» декларацій митної вартості № 206040000/2010/000257 від 04.02.2010р., №206040000/2010/000348 від 12.02.2010р. та № 206040000/2010/000232 від 02.02.2010р.
Згідно ч.2 ст.264 Митного кодексу України у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження встановлено, що декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
Як було встановлено в судовому засіданні, і не заперечується сторонами, декларантом (позивачем) не було надано необхідних документів у встановлений строк. При цьому ним же на Декларації митної вартості № 206040000/2010/000257 від 04.02.2010р., вчинено запис: «Інформацію надати не можемо, так як це є комерційною таємницею фірми постачальника, що є виробником товару. Ознайомлена. Підпис.», на Декларації митної вартості №206040000/2010/000348 від 12.02.2010р. вчинено запис: «Інформацію надати не можемо, так як це є комерційною таємницею фірми постачальника, що є виробником товару. Ознайомлена. Підпис.», на Декларації митної вартості та № 206040000/2010/000232 від 02.02.2010р. вчинено запис: «Інформацію надати не можемо, так як це є комерційною таємницею фірми постачальника, що є виробником товару. Ознайомлена. Підпис.». Дана обставина підтверджується також копією листа-повідомлення фірми постачальника товару, а саме компанії «BORSODCHEM Ztr.» (Угорщина), зі змісту якого вбачається, що калькуляція фірми-виробника товару (смоли ПВХ S-5070) є конфіденційною, оригінали прайс-листів на вказаний товар відсутні, а вартість продукції обчислюється для кожного клієнта індивідуально.
Аналіз митних декларацій засвідчує той факт, що позивач не надав витребувані документи в підтвердження митної вартості товару.
З урахуванням наведеного інспектором Івано-Франківської митниці державної митної служби України Гуцуляк Ольгою Василівною 03.02.2010р., 05.02.2010р., 12.02.2010р. винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 206040000/0/00013, № 206040000/0/00017, № 206040000/0/00022 відповідно.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем запити до ВКМВ щодо визначення митної вартості товару, а саме смоли ПВХ ONGROVIL S-5070, були направлені 04.02.2010року (№ 206040000/2010/000257), 12.02.2010року (№206040000/2010/000348) та 02.02.2010року (№ 206040000/2010/000232 .).
Пунктом 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження встановлено, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Статтею 266 Митного кодексу України встановлює методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Частина 2 вказаної статті Митного кодексу України визначає, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Крім того, положення даної статті передбачають, що якщо митна вартість не може бути визначена за ціною договору, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. Частина 5 статті 266 Митного кодексу України передбачає, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Оскільки в судовому засіданні встановлено факт неподання Закритим акціонерним товариством "Падана Кемікал Компаундс" обґрунтованих та документально підтверджуючих документів щодо задекларованої митної вартості товару згідно з п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1766 від 20.12.2006 року, відповідачем не було застосовано метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Враховуючи те, що інформація щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та дані, на підставі яких можливе визначення митної вартості товару, зокрема, смоли ПВХ ONGROVIL S-5070, відсутня, підстав для застосування 2-5 методів (ст.ст. 268-272 Митного кодексу України) в Івано-Франківської митниці Державної митної служби України не було.
На виконання ч.7. ст. 266 Митного кодексу України Івано-Франківською митницею Державної митної служби України визначено митну вартість смоли ПВХ ONGROVIL S-5070 в розмірі 1,11дол. США за 1 кг за резервним методом згідно рішень про визначення митної вартості товарів № 206000006/2010/000097/2 від 03.02.2010року, № 206000006/2010/000106/2 від 05.02.2010 року та № 206000006/2010/000143/2 від 12.02.2010 року.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання незаконними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та визнання протиправними рішень є необґрунтованими та безпідставними.
Оскільки суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно винесено оскаржувані рішення, якими визначено митну вартість смоли ПВХ ONGROVIL S-5070 в розмірі 1,11 дол. США за 1 кг, немає підстав для повернення з Державного бюджету України переплачених на думку позивача митних платежів в сумі 46532,69 грн. та судових витрат в сумі 472,13грн., як і для задоволення зазначеної вимоги.
За таких обставин позовні вимоги в цілому не підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 27.09.2010 року.