ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2010 р. Справа № 2a-2545/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.,
представника позивача: управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську -Ласійчука О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до відповідача: ТзОВ "Укрінтехбуд" про стягнення заборгованості в розмірі 48436,52 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
13.07.2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ТзОВ "Укрінтехбуд" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 48436,52 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що внаслідок систематичної несплати страхових внесків відповідач допустив заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
14 липня 2010 року ухвалою судді відкрито провадження у справ, яку призначено до розгляду на 04.08.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 04.08.2010 року не з’явився, подав на адресу суду клопотання про відкладення справи в зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні. В даному випадку слід зазначити, що позивач до вказаного клопотання та по даний час суду не надав жодного документального підтвердження про неможливість прибути в судове засідання з вказаних підстав. Таким чином, неяка представника відповідача 04.08.2010 року в судове засідання вважається без поважних причин.
17.08.2010 року представник відповідача повторно не прибув в судове засідання, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не подав. Також відповідач не скористався правом щодо надання заперечення на адміністративний позов.
З врахуванням неведеного, керуючись вимогами ч.4 ст. 128 КАС України справу розглянуто на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку представника позивача, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і належний до задоволення виходячи із наступних підстав.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов’язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов’язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.
Судом встановлено, що ТзОВ "Укрінтехбуд" зареєстроване як юридична особа (а.с.45) та відповідно до ч. 3, ст. 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
В судовому засіданні досліджено, що в результаті проведеного аналізу своєчасності сплати суб’єктами господарювання м.Івано-Франківська збору на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлено, що одним із боржників є ТзОВ «Укрінтехбуд», що допустило заборгованість за період з 01.01.2010 року по 25.06.2010 року в розмірі 48436,52 грн. (а.с. 48).
Так, відповідачем неналежно сплачувались страхові внески за період з 01.01.2010 року по 25.06.2010 року в розмірі 46178,06 грн., які самостійно задекларовані відповідачем, що підтверджується відповідними розрахунками нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2009 року, січень-травень 2010 року (а.с. 33-44) та картками особового рахунку відповідача (а.с. 6-17, 46-47).
Крім того, у зв’язку з несплатою (неперахуванням) або несвоєчасною сплатою (несвоєчасним перерахуванням) внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, несвоєчасне подання звіту та неправильності розрахунків у звіті позивачем відповідно до рішень №739 від 29.03.2010 року, №984 від 28.04.2010 р., №669 року від 19.03.2010 року застосовані фінансові санкції на загальну суму 914, 46 грн. та нараховано пеню в сумі 1344,00 грн. (а.с. 18-22).
Стаття 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до норм Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов’язком відповідача.
В передбачений законом термін рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалось і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.
Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено.
Доводи позивача про зобов’язання відповідача за страховими внесками у зазначеній сумі підтверджуються розрахунком страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та особовим рахунком страхувальника, з якого вбачається динаміка здійснених нарахувань та сплат відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з ТзОВ "Укрінтехбуд" заборгованості за період з 01.01.2010 року по 25.06.2010 року на загальну суму 48436,52 грн. щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, фінансової санкції та пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТзОВ "Укрінтехбуд" (76000, м.Івано-Франківськ, вулиця Д.Дудаєва, 1, код 31790296) на користь управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 01.01.2010 року по 25.06.2010 року в розмірі 48436 (сорок вісім тисяч чотириста тридцять шість) гривень 52 копійки.
Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 20.08.2010 року.