ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без розгляду

"29" вересня 2010 р. Справа № 11/88-10

Згідно з розпорядженням голови суду № 304 від 06.09.2010 р. прийняття апеляційних скарг до провадження та здійснення інших процесуальних дій, передбачених ГПК України здійснюється суддями у складі головуючий суддя Сидоренко М.В.,  судді Мишкіна М.А., Воронюк О.Л.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  М.В. Сидоренко                   

суддів:  О.Л. Воронюка    

М.А. Мишкіної

За апеляційною скаргою  товариства з обмеженою відповідальністю „Серафим С”   

на рішення  господарського суду Херсонської області від 08.06.2010 р.

у справі  № 11/88-10

за позовом відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Хрещатик” в особі Херсонського регіонального відділення

до  товариства з обмеженою відповідальністю „Серафим С”

треті особи  без самостійних вимог на стороні відповідача:

фізична особа - підприємець  ОСОБА_2

фізична особа –підприємець ОСОБА_3

про  стягнення 172588, 34 грн.  

  В с т а н о в и л а:

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Серафим С” про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду від 08.06.2010 р., головуючий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Конкретна сфера відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативно-правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Зазвичай наступний акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього, але, якщо з прийняттям нового акта, інше не передбачене самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Вказана позиція знайшла своє відображення у рішеннях Конституційного Суду України № 1-зп від 13.05.1997 р. „Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 ЦПК України” та № 4-зп від 03.10.1997 р. щодо офіційного тлумачення ч. 5 ст. 94 та ст. 160 Конституції України.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою та громадянами, судом та учасниками судового процесу, породжуючи впевненість, що існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту. В теорії всі галузі права прийнято поділяти на матеріальні (регулятивні) та процесуальні. Наведені вище положення більшою мірою відносяться до матеріальних галузей права. В процесуальних галузях права застосовується дещо інший підхід, а саме, новий процесуальних закон не має зворотної сили, якщо про це безпосередньо в ньому не зазначено спеціальною оговіркою.  Враховуючи, що саме до останніх відноситься господарське процесуальне право, як галузь права, яка включає в себе сукупність розташованих у визначеній системі процесуальних норм, котрі регулюють громадські відносини, що виникають між судом та учасниками справи в процесі відправлення правосуддя по господарським справам. Так, для кожного учасника процесу по господарській справі нормами господарського процесуального правом встановлені відповідні процесуальні права та обов’язки. Також відповідні процесуальні права і обов’язки зазначеними нормами встановлені і для самого суду, який наділений державою правом розглядати і вирішувати, віднесені до його компетенції справи, тобто, суд, на відміну від інших учасників процесу, наділений власними повноваженнями.

Підводячи підсумок слід дійти висновку, що норми господарського процесуального права визначають весь хід судового процесу та встановлюють для кожного суб’єкту господарських процесуальних відносин міру обов’язкової і можливої поведінки.       

Оцінюючи заяву скаржника про відновлення процесуального строку суд враховує наведені вище положення та звертає увагу на таке.

Оскільки рішення господарського суду Херсонської області прийняте 08.06.2010 р. та саме набрало законної сили до набрання чинності Законом України № 2453-VI від 07.07.2010 р. „Про судоустрій і статус суддів”, яким одночасно внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо обмеження строків на апеляційне оскарження, але зазначений Закон не містить ніякої оговорки про зворотність його дії в часі, то під час вирішення питання про відновлення строку подання апеляційної скарги слід керуватись положеннями ст. 93 ГПК України, які діяли до 30.07.2010 р., згідно яких можливість відновлення строку на апеляційне оскарження була можлива лише протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

За таких обставин, суд відмовляє у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду від 08.06.2010 р.

Керуючись ст. ст. 53, 86, ч. 2 ст. 93 ГПК України, суд, -

 У х в а л и в:          

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Серафим С” у поновленні строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 08.06.2010 р.

Залишити апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Серафим С” вх. № 2506 від 27.09.2010 р. на рішення господарського суду Херсонської області від 08.06.2010 р. без розгляду.

Справу повернути до господарського суду Херсонської області.

 Головуючий суддя:                                                               Сидоренко М.В.

                     Суддя:                                                                                     Воронюк О.Л.

                     Суддя:                                                                                   Мишкіна М.А.