КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-124/06 Головуючий у 1-й інстанції: Стрижеус А.М.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"21" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Попович.О.В., Шведа Е.Ю.,
при секретарі Коробій І.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу БратищенкоТЮрія Олександровича, що діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 02 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації, за участю третьої особи –Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, Товариства з обмеженою відповідальністю «Деснянка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-Сервіс»про визнання недійсним розпорядження, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2006 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації у якому просила розпорядження №902 від 11.07.2005р. «Про укладання договору оренди між ТОВ «Деснянка»та ТОВ «Україна Житло-Сервіс»на нежиле приміщення за адресою м.Київ, бул. Праці, буд.7. визнати недійсним.
Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 02 червня 2006 року відмовлено у задоволенні вказаного позову.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 02 червня 2006 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2005 року Дніпровською районною у м.Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження №902 «Про укладання договору оренди на нежиле приміщення», яким приписано видати ордер ТОВ «Деснянка»на право зайняття частини підвального приміщення по бул. Праці, 7 в м.Києві загальною площею 220,67кв.м. під фірмовий магазин художніх виробів «Український сувенір»та склад та надання дозволу на укладення договору оренди на нежиле приміщення між ТОВ «Україна Житло-Сервіс»та ТОВ «Деснянка»терміном на три роки з дати реєстрації цього розпорядження.
На виконання вказаного розпорядження 12.07.2005р. ТОВ «Деснянка»видано ордер №242 на право зайняття об’єкту нерухомого майна районної комунальної власності по бул. Праці, 7 в м.Києві загальною площею 220,67кв.м.; а 11.07.2005р. між ТОВ «Деснянка»та ТОВ «Україна Житло-Сервіс»укладено Договір оренди вказаного нежилого приміщення.
Відповідно до умов Договору оренди вказане нежитлове приміщення належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м.Києва та знаходиться в оперативному управлінні ТОВ «Україна Житло-Сервіс»та на балансі Дніпровської районної у м.Києві ради депутатів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що нежилі підвальні приміщення загальною площею 220,67кв.м не призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку і не відносяться до допоміжних приміщень, які безоплатно передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними кварти багатоквартирних будинків. Ці нежилі приміщення – це приміщення спецпризначення: колишнє бомбосховище та вивільнені службові приміщення колишньої спортивної школи.
Об’єкти бойлерної, газопроводу, електрощитової, вхідних вузлів водопостачання знаходяться за межами орендованих приміщень.
Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. №4-РП/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що, оскільки підвальне приміщення площею 220,67 кв.м. за адресою м.Київ, бул.Праці,7, згідно технічного паспорту будинку є службовим, питання використання його на умовах оренди не потребує узгодження з мешканцями будинку №7 по бул.Праці.
В своїй позовній заяві позивач посилається на порушення відповідачем та третіми особами Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»щодо використання нежилих приміщень. Однак, дія цього Закону не розповсюджується на дані правовідносини, а збори мешканців будинку не є об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку в розумінні вказаного Закону.
Окрім того, до позовної заяви не додано доказів того, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій проживає.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів у правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Дніпровський районний суд м.Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду –без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м.Києва від 02 червня 2006 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: О.В. Попович
Е.Ю. Швед
Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2010р.