Справа № 2-355/2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня   2007 року             Первомайський міськрайонний суд Харківської області

в складі: судді - Донець Л.О.

при секретарі - Рекало Г.М.

з участю позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2., представника співвідповідача Волошиної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайський

цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик", Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Ржавської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай), виділення його в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить його задовольнити посилаючись на те, що з 02.07.1999 року й до реорганізації працював водієм в КСП імЛеніна. Був членом КСП на момент розпаювання, але не вказаний як такий, що має право у додатку до Державного акту на право колективної власності на землю КСП ім..Леніна, тому вважає ,що має право на земельну частку (пай), тому просить суд , визнати за ним право власності на земельну частку(пай), зобов"язати Первомайську районну державну адміністрацію Харківської області виділити земельну частку(пай) в натурі із резервних земель.

Представник позивача - ОСОБА_2. позовні вимоги підтримав, пояснил, що позивач був членом КСП на момент розпаювання землі, але не значиться у додатку до Державного акту на право колективної власності на землю КСП, тому має право на земельні частку (пай).

Представники співвідповідачів СТОВ "Ржавчик" , Ржавської сільської ради Первомайського району Харківської області до суду не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлений.

Представник співвідповідача Первомайської райдержадміністрації Харківської області позивні вимоги визнала, пояснив це тим, що позивач на момент розпаювання КСП ім. Леніна був його членом.

Суд, відповідно до ст.174 ч.5 ЦПК України, не прийняв визнання позову представником відповідача, т. я. його дії суперечать закону, інтересам особи, яку він представляє.

Суд , дослідивши інші матеріали справи, встановив слідуючи обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається додержавного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельні частку (пай) з дня видачі цього акту. Невнесення до зазначеного вище

2

списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Як вбачається із наданої до справи копії трудової книжки позивач з 2.07.1999 року був прийнятий у КСП ім. Леніна - трактористом по трудовому договору, що відповідає ст.19 ч.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" яка не виключає можливості використання праці найманих працівників.

Суд, вважає, необгрунтованими доводи представника позивача про те, що рішення про включення позивача в члени КСП до суду надати не можливо, т.я. воно не збереглось, а членство його доказується витягом із протоколу загальних зборів співвласників,майна колишнього КСП ім..Леніна від 10.03.2007року , які вирішили клопотати перед Первомайською райдержадміністрацією про виділення земельних часток (паїв) групі осіб, в тому числі позивачу. Інших доказів використання позивачем своїх прав як члена КСП або доказів членства позивача у КСП до суду надано не було.

Таким чином, суд, вважає, що позивач не надав до суду безперечних даних про те ,що на момент розпаювання він був членом КСП, а не працював за трудовим договором в КСП ім. Леніна, а на підставі ст.60 ч.4 ЩІК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.23ч.2 Закону України " Про колективне сільськогосподарське підприємство", положень п.п.4,6 Указу Президенту України " Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", п.5 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 20.02.1996року №11 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарськими підприємствами і організаціями", питання розпаювання землі, що знаходилась у колективній власності КСП, а саме: про затвердження складу комісії щодо проведення паювання земель колективної власності, затвердження розміру земельної частки (паю) ,списку членів КСП та їх уточнення тощо, відносяться виключно до компетенції загальних зборів членів КСП.

В ході судового розгляду було з'ясовано що такі збори були проведені 5.01.2000року.

Ані позивач, ані представник позивача не надали до суду обгрунтованого пояснення щодо причин відсутності позивача на вказаних зборах.

Відповідно до п.5 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 20.02.1996року №11 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарськими підприємствами і організаціями" кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), приймається за списком, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, який, у разі потреби, уточнюється і підписується головами відповідної Ради і підприємства.

Як було з'ясовано під час огляду списку членів КСП ім. Леніна претендентів на отримання земельних часток (паш), що додається до витягу із рішення загальних зборів КСП ім. Леніна Первомайського району, Харківської області від 28.01.2000року - позивач в ньому не значиться. Списку, який став додатком до державного акту на право колективної власності на землю до суду надано не було.

Відповідно до п.2 Указу Президента України " Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Таким чином, цим положенням Указу були закріплені дві обов'язкові обставини, які надають право позивачу претендувати на отримання земельної частки (паю): включення до списків членів господарства, що додався до державного акту на право колективної власності на землю; перебування у членах господарства на момент проведення в господарстві паювання земель.

2

Відповідно до ст.60ч.1,ч.2 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд, вважає, що позивач не надав безперечних доказів щодо вказаних вище обставин, а визнання позовних вимог представником Первомайської райдержадміністрації, суд, в порядку ст.174ч.4,ч.5  ЦПК України  не прийняв  про  що  постановив ухвалу,  т.я.  дії представника суперечать інтересам особи яку він представляє,  закону, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.71 ЦК України(1963р.редакції), загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється у три роки. А право на позов виникає з того дня, коли особа узнала або повина була узнати про своє порушене право(ст.79 ЦК України).

Дата проведення зборів членів КСП ім. Леніна - 5.01.2000року. Крім цього, на виконання ст.10 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості)земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) для забезпечення гласності щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі (на місцевості) сільська рада в межах своїх повноважень зобов'язана була оприлюднити списки осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), шляхом розміщення його в загальнодоступних місцях за 10 днів до початку проведення розподілу земельних ділянок.

Тому суд, вважає необгрунтованим доводи представника позивача про те , що про своє порушене право позивач узнав лише у грудні 2006року коли звернувся до Первомайської райдеражадміністрації за поновленням порушеного права.

Відповідно до ст.80 ЦК України, закінчення строку позовної давності до надання позову до суду є підставою для відмови у позові. Клопотань про його поновлення від позивача до суду не надходило.

Тому , суд, вважає, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до суду за поновленням свого порушеного права.

На  підставі п.п.2,4,6 Указу Президента України " Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", ст.ст.5,10 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Закону України "Про колективне сільськогосподарське товариство", ст.ст.71,76 ЦК України(1963 р. редакції),п.6 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України (2003р.редакції), наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 20 лютого 1996 року №11 " Про затвердження Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям",      керуючись ст. ст. 11,58-60,209,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В     задоволені     позовних     вимог     ОСОБА_1                                                                    до

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Ржавчик", Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, Ржавської сільської ради Первомайського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай), виділення його в натурі відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення, апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті.