СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
26 квітня 2010 року Справа № 2-5/2303-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Голика В.С.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Мєтєлєвої Світлани Федорівни, паспорт НОМЕР_1 від 06.08.99, ліквідатор, колективне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма-колгосп ім. Крупської";
відповідача: Юрченка Дмитра Юрійовича, паспорт НОМЕР_2 від 29.12.00, ліквідатор, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Крупської";
третьої особи: Ющенко Тетяни Анатоліївни, довіреність № 003-Д від 05.01.10, відкрите акціонерне товариство "Крименерго";
третьої особи: Черфасова Ігоря Валентиновича, довіреність № 2 від 22.04.10, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Н.К. Крупської";
прокурора: Горної Катерини Володимирівни, посвідчення № 09194 , старший прокурор відділу прокуратури Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Н.К. Крупської" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 16 березня 2010 року у справі № 2-5/2303-2009
за позовом колективного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма-колгосп ім. Крупської" (пр. Черфаса, 30, с. Михайлівка, Нижньогірський район, Автономна Республіка Крим, 97115)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Крупської" (пр. Черфаса, 30, с. Михайлівка, Нижньогірський р-н, 97115)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034)
товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Н.К. Крупської" (пр. Черфаса, 10-11, с. Михайлівка, Нижньогірський р-н, 97115)
за участю прокурора Автономної Республіки Крим (95015, місто Сімферополь, вул. Севастопольська,21)
про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач, колективне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма-колгосп імені Крупської»звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Крупської» про визнання права на об’єкти нерухомого майна та обладнання, перелік якого наведений у позовній заяві, а також витребування цього майна з володіння відповідача. Третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- відкрите акціонерне товариство «Крименерго».
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.02.2010 року до часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Н.К. Крупської».
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2010 року (суддя М.П.Гаврилюк) у справі № 2-5/2303-2009 завтерджено мирову угоду від 16 березня 2010 року, укладену між КСП "Агрофірма-колгосп імені Крупської" в особі ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. та ТОВ "Агрофірма імені Крупської" в особі ліквідатора Юрченка Д.Ю., провадження у справі припинено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма імені Н.К. Крупської” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу суду першої інстанції від 16 березня 2010 року у справі № 2-5/2303-2009 скасувати та постановити рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі її заявник вказує, що прийнятий судовий акт не заснований на об’єктивному та всебічному дослідженні судом усіх обставин у справі та прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник також зазначає, що при винесені оскарженої ухвали судом першої інстанції не приділено уваги тим обставинам, що на даний час більша частина спірного майна не належить жодній із сторін, а є власністю пайовиків колишнього колгоспу. Крім того, судом не досліджено, чи є будь-які обмеження щодо визнання права власності на майно, яке перелічене у позовній заяві, чи мають відповідні повноваження особи, які підписали мирову угоду від імені сторін.
Також скаржник звертав увагу на порушення місцевим судом норм процесуального права, що виразилось у розгляді заяви про затвердження мирової угоди у його відсутність за наявності своєчасно відправленого ним клопотання про відкладення розгляду справи.
Заявою від 26.04.2010 прокурор Автономної Республіки Крим повідомив про вступ до участі у справі. Також прокурором надано копії витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке є предметом спору, за особами, що не беруть участь у справі.
В судовому засіданні 26.04.2010 прокурор також і усно повідомив про свою участь у справі на підставі статті 29 Господарського процесуального кодексу України. Представники сторін підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі.
Представником ВАТ «Крименерго»надано заперечення на апеляційну скаргу.
Розглянувши справу в порядку і на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні господарського суду Автономної Республіки Крим 16.03.2010 сторонами у дійсній справі надано заяву про затвердження мирової угоди, до якої прикладений екземпляр мирової угоди, підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
За умовами мирової угоди відповідачем визнавались вимоги позову про передачу у власність позивача об’єктів нерухомого майна та обладнання, розташованого в с. Михайлівна, Утне, Кунцево Нижньогірського району Автономної Республіки Крим усього на суму 10378206,00 грн., а саме: Склад запчастин (будівля) с.Михайлівка; 3/дтупік, платформа; Бройлерна: будівля, ветеринарний блок; Зерноток: зерносховище 3000т, кукурудзосховище, кукурудзосушилка, млин робочий, млин неробочий, склад дерті, зерновий склад, зерновий склад 2000т, ЗАВ-25,склад комбікормовий, огорожа току, асфальтова площадка для збереження зерна;обладнання на складі: установка гречана б/у 2шт., установка рисова б/у 1шт.,бетономішалка-4шт.; Будмайстерня: будівля Будсервіс, склад під цемент, склад будматериалів, контора, пилорама, столярний цех; Маслоцех: будівля; обладнання - прес-віджим, рушковійка, ємкість 75м3 - 2шт.,жаровні - 3 шт.;Нафтобаза: склад ГСМ (будівля); обладнання: бензоколонка - 2шт.,паливна колонка - Зшт.., насос "Андіжанець", ємкість 73м. куб. - 14шт; ємкість 50м. куб. - 13 , шт., ємкість 28м. куб. - 4 шт., ємкість 10м. куб. - 7шт.; Адміністративна будівля с обладнання в с.Михайлівка; -Будівля сирцеху з обладнанням: ванна сироділ - 2шт., сепаратор ОСМС-10,. пастеризатор СМЗ, насос молочний ОПБ - 7 шт., насос молочний ОПД - 3 шт., змішувач, ємкість н/ж - 3 шт., насос центробіжний, маслобойка Л50МП, заквасочник Л50340, електроталь, заквасочник ОЗУ-350 - 3 шт., пастеризатор, молокоочисник, резервуар ОСВ-1, холод, установка МКТ-28 - 3 шт., котельна уст.ГКУ-07 - 2шт., труби димоходні -2 шт., заквасочник ОЗУ-063, ємкість, повітряний компресор з ел.двиг., насос Т-2-ОПБ, щит електричний, насос, станок точн. Шліфувальн., установка для охолодження води - З шт., розпридільний щит; Винзавод: будівля, цех розливу, прохідна на винзавод; Обладнання: ел.двигун 15/30000 - Зшт., Суслозбір - 4шт., редуктор мотор - 6шт., м'ясорубка "Волчок", кутермашина, водонагрівач, бензопила "Урал", котел Д-900, точильно-шліфув.станок, станок СОС-100., установка термозакупор., автомат розливу, еектротельфер, прес з електрообладнанням - 2 шт. , блок розливу, бункер харчування, електродвигун - 2шт., автомат УТ-10-16А , машина БН 2шт, електроталь, закуп.машина Л-5, шприц ковбасний, машина Н-334, стікатель ВСШ, насос Ван-20 - 2шт., етікеровочний апарат, конвеєр кат. Брак., прес ПВ-5 - 2шт., Лебідка-автомат, насос К 30/50, насос ДН 20/19, насос К 80-60-16 -2шт., насос, Стікатель, дробилка - 2 шт., Барабан мойка , прес ПНДЯ-4, компресор У-45, ел. насос 36-37 - 2шт., станок обр. шліф, електроталь, елеватор Н-9 К-27, транспортер -4шт., насос, насос НГ 20/20 - 4шт., насос ЕЦ-6 ВИЛ-10102 - 2шт., діжка, прицеп 2ПТС-45, насос Г КОПБ, котел МЕС-2-91, хлібопіч, норія, змішувач с12 - 2шт., транспортер, ємкість 75м'', ємкість 50м3 - 2 шт., норія НЦС 20, фільтр "Прогрес" 40/40, фільтр "Прогрес" 60/60, автомат - 2шт., ємкість н/ж вер. 20м - 13 шт., ємкість н/ж вер. 13м3 - 5 шт., ємкість н/ж вер. 1,5м3 - 2шт., ємкість н/ж вер. З м3 - Зшт., Ємкість емалір 15м3-1шт., ємкість емалір. 12м3 -4 шт., ємкість емалір. 8м'3 - 3 шт., ємкість чер.вер.20м3 - 40 шт., ємкість чер.вер.15м3 - 8 шт., ємкість чер.вер. 9м^- 8 шт., крупорушка; ОКЦ (будівля), кормоцех ДКУ (будівля); обладнання: Норія 1977, Норія 1985, кукурузний молот МКП-У1983, насос ВУВ-20 - 2шт., СБ-агрегат, дробилка КДЦ-2, дробилка БД, дробилка КДЦ-2 ;Венгерський холодильник: будівля; обладнання: випарювач конденсату, вентилятор - Зшт., калорифер; Автопарк: будівля, адмінбудівля автопарку, гараж на 80 автомобілів, дорога асфальтна; Магазин «Світлана»: будівля; Холодильник ОСОБА_20 с. Михайлівка: будівля -2 шт з обладнаням, електронавантажувач.
Також зазначеною угодою визначений перелік та умови повернення майна та порядок її дії.
Затверджуючи мирову угоду, укладену сторонами, господарський суд першої інстанції виходив з того, що її умови не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, прокурора, Севастопольський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом спору є визнання права власності на об'єкти колгоспного господарства.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Стаття 78 Господарського процесуального кодексу України визначає порядок укладання мирової угоди та умови її затвердження судом.
Так, згідно ч.ч. 1-3 наведеної норми відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету позову.
З матеріалів справи вбачається, що протягом розгляду справи третьою особою, товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Н.К. Крупської», неодноразово акцентувалось увагу суду першої інстанції на той факт, що деякі з спірних об’єктів вибули з володіння сторін у зв’язку з набуттям на них права власності пайовиками –фізичними особами.
Втім, такі доводи місцевим судом перевірено не було, доказів права власності сторін на спірні об’єкти, або прав інших осіб, не витребувано.
Між тим, згідно з довідкою № 119 від 12.03.2010, виданою Кримським республіканським підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Джанкой»та наданої до апеляційної скарги, будівля сирцеху в с. Михайлівка, зазначена у мировій угоді, з 2007 року зареєстрована на праві приватної власності за гр. ОСОБА_2 (а.с. 136 том 4)
Довідкою Кримського республіканського підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Джанкой»№ 118 підтверджено право власності на магазин «Світлана»за гр. ОСОБА_1 (а.с.135 том 4).
Також, відповідною довідкою підтверджено право власності гр. ОСОБА_3. на «Холодильник ОСОБА_20».
При цьому, згідно з довідками Кримського республіканського підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Джанкой»від 12.03.2010 решта об’єктів, щодо яких затверджено мирову угоду, у власності будь-кого із сторін дійсної справи не перебуває.
Крім того, згідно з витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, наданими на запит прокурора у березні 2010 року, право власності на качину ферму-інкубатор, розташованій у АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3.
Комплекс будівель та споруд № 2 у с. Михайлівка зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4
Ангар для зберігання техніки в АДРЕСА_2 перебуває у загальній частковій власності громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18
Комплекс будівель та споруд у с. Михайлівка зареєстрований на праві власності з гр. ОСОБА_19
Отже, судом затверджена мирова угода, умови якої стосуються прав і обов’язків осіб, яких не було залучено до участі у справі.
При цьому, затверджуючи зазначену угоду, судом визнано право власності позивача на об’єкти, які фактично у власності чи розпорядженні відповідача не перебувають та є об’єктом права власності фізичних осіб-пайовиків колгоспу.
За принципами, закріпленими статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, суд, затверджуючи мирову угоду сторін, повинен виходити по-перше з того, що мирова угода може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету спору, по-друге: чи не суперечать законодавству або чи не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб дії сторін з укладення мирової угоди, й по-третє: чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Перевіряючи правомірність дій осіб - сторін у справі, суд повинен виходити з вимог статті 13 Цивільного кодексу України, якою визначені межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Проте, зазначені приписи господарським судом першої інстанції дотримані не були, наслідком чого з’явилось затвердження мирової угоди, яка за своїми умовами фактично призводить до порушення майнових прав інших осіб, а також є укладеною за відсутністю відповідних повноважень, наданих сторонам чинним законодавством.
Такий висновок суду підтверджується й поясненнями прокурора, що брав участь у справі, стосовно неодноразового звернення громадян –у минулому пайовиків КСП «Агрофірма-колгосп імені Крупської», до органів прокуратури із заявами про захист порушеного права.
Колегія суддів також звертає увагу й на те, що мирова угода за своєю суттю –це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань для вирішення яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.
Позивач звернувся до суду з вимогою про захист права власності на об'єкти нерухомого майна шляхом визнання права власності, що за своїм характером є вимогою про встановлення юридичного факту.
Таким чином, суд не врахував обставин, пов'язаних з відповідністю дій сторін при укладенні мирової угоди вимогам законодавства, а саме щодо визначеного законодавством спеціального порядку визнання права власності, коли спірні відносини врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Позов про визнання права власності є позадоговірним, його вимога не може бути задоволена відповідачем в договірному порядку, а є по суті вимогою до суду, а тому спір не може вирішуватися угодою сторін.
Крім того, виходячи з приписів 78 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода - це засіб сторін завершити розгляд господарської справи шляхом взаємних поступок
Разом з тим, умови затвердженої судом мирової угоди не передбачають жодних таких поступок з боку позивача, та фактично є визнанням відповідачем позовних вимог.
При цьому, матеріалами справи не доводиться, що такі вимоги раніше відповідачем оспорювались.
Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з’ясування місцевим судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На думку колегії суддів, є також підставними й твердження заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, виходячи з наступного.
Норми Господарського процесуального кодексу України не встановлюють особливого порядку розгляду господарським судом питання про затвердження мирової угоди. Питання про затвердження мирової угоди має розглядатися в судовому засіданні. Розгляд питання відбувається за участі сторін. У судовому засіданні з питання затвердження мирової угоди мають право брати участь не лише сторони мирової угоди, а й інші особи, які беруть участь у справі.
Судове засідання, в якому розглядається питання про затвердження мирової угоди, проводиться за загальними правилами, встановленими нормами Господарського процесуального кодексу України. Особи, які беруть участь у справі, під час розгляду в судовому засіданні мирової угоди користуються всіма процесуальними правами, наданими їм відповідними нормами Господарського процесуального кодексу України.
В матеріалах справи наявна телеграмма, надіслана заявником скарги 16.03.2010 про відкладення розгляду справи (а.с.101).
Проте, зазначене клопотання місцевим судом вирішено не було, справу розглянуто за відсутності представника товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Н.К. Крупської», чим порушено право зазначеної особи надати свої пояснення та заперечення стосовно запропонованої сторонами мирової угоди.
Таким чином, вбачаючи безпідставність прийнятого місцевим господарським судом рішення щодо затвердження мирової угоди сторін, суд апеляційної інстанції визнав обгрунтованими вимоги апеляційної скарги щодо скасування відповідної ухвали суду.
Разом з тим, зважаючи на вимоги скарги щодо прийняття апеляційною інстанцією рішення у справі, судова колегія визнає можливим апеляційну скаргу задовольнити частково, адже за приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 1 частина 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені Н.К. Крупської" задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 березня 2010 року у справі 2-5/2303-2009 скасувати.
3. У затвердженні мирової угоди сторін від 16 березня 2010 року відмовити
4. Справу передати на розгляд господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді В.С. Голик
В.М. Плут