ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

16 вересня 2010 року справа № 5020-5/129

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерфлот”

(99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 15)

до боржника: Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський рибоконсервний завод”

(99014, м. Севастополь, бухта Камишова)

про визнання боржника банкрутом

Представники сторін:

Ініціюючого кредитора: Смірнова

Боржника: не з’явився;

Розпорядник майна: Бондарь А.А., паспорт НОМЕР_1 виданий Гагарінським РВУМВС України в м. Севастополі   від 04.08.98;

Суть спору:

Заявник –ТОВ “Інтерфлот” звернувся 19.08.10 до господарського суду міста Севастополя з заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод”.

Заява про визнання боржника банкрутом подана в порядку, передбаченому статтями 7, 8, 11, 12, 47-48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та мотивована неможливістю боржника протягом  встановлених законом трьох місяців погасити суму заборгованості у розмірі 1180000грн.

Ухвалою суду від 19.08.2010 року порушено провадження по справі, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено підготовче судове засідання на 16.09.2010 року.

Відповідно до п. 4 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у підготовчому засіданні суддя оцінює надані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Крім того, у підготовчому засіданні суд дає кінцеву правову оцінку наданим документам у частині безспірності заявлених вимог.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що провадження по справі підлягає припиненню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у підтвердження безспірності вимог ТОВ “Інтерфлот” посилається на відповідь на претензію, у якої боржник визнав заборгованість у сумі 1180000грн. (а.с.27).

Інших доказів безспірності вимог суду не надано.

Безспірність вимог кредитора за грошовими зобов’язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати повинен бути підтверджений виконавчими документами, виключний перелік яких передбачений у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши надані ініціюючим кредитором документи, суд встановив що у ініціюючого кредитора відсутні, а тому не надані суду, належні докази наявності у боржника заборгованості у розмірі, встановленому частиною третьою статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім того, немає доказів наявності у боржника безспірного боргу в розмірі, який встановлений Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тому відсутні підстави для продовження справи про банкрутство, передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом”.

Відповідно до пункту 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 „Про судову практику в справах про банкрутство”, законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство.

У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі  в порядку пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 11, 47 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, пунктом 1-1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Провадження по справі № 5020-5/129 за заявою ТОВ “Інтерфлот” до ВАТ “Севастопольський рибоконсервний завод” припинити.

           Суддя                                                                                       І.В. Євдокімов