Справа № 2-о-74/2010 р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  31 серпня 2010 року         смт. Ріпки  

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:  

головуючого - судді     Сташківа В.Б.,  

при секретарі     Коваль Т.С.,  

за участю заявниці ОСОБА_1  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду  справу за заявою ОСОБА_1, про встановлення факту, що має юридичне значення,  

заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області,  

  ВСТАНОВИВ:  

  В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити той факт, що у період з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року на Замглайському торфобрикетному заводі, який з 12.06.1989 року реорганізований у виробничу ділянку «Замглайторф», на посадах торфо-робітниці 3 розряду по розфасовці ТМАУ «Прогрес-1», машиніста-обходчика по котельному обладнанню, торфо-робітниці 3 розряду дільниці ТМАУ, пакувальниці готової продукції лінії торф’яних горбочків, заявниця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Залісся Городнянського району Чернігівської області, отримувала заробіток: у 1985 році – 1653,79 рублів, у 1986 році – 1805,75 рублів, у 1987 році – 2260,96 рублів, у 1988 році – 1970,89 рублів, у 1989 році – 2130,80 рублів, а всього – 9822,19 рублів.  

В обґрунтування заяви зазначає, що 18.08.2010 року вона набуває права на пенсійне забезпечення так як має стаж більше 20 років і є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передбачає зниження пенсійного віку для одержання державних пенсій. Відповідно до ч. 1 ст. 27, ст. 40 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», при нарахуванні пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. З приводу оформлення пенсії заявниця звернулась до спеціалістів управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі куди надала разом з іншими документами довідку про свою заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, а саме з січня 1985 року по грудень 1989 року. Під час перевірки в УПФУ було виявлено, що в довідці Замглайської селищної ради № 906 від 03.08.2010 року про її заробіток прізвище на російській мові помилково записано «ОСОБА_1» в той час, як в паспорті прізвище російською вказане «ОСОБА_1». В подальшому з’ясувалось, що в позасудовому порядку виправити дану помилку не можливо, оскільки у відомостях нарахування заробітної плати Замглайського торфобрикетного заводу і виробничої ділянки «Замглайторф» щодо роботи з 1985 року по 1989 рік під табельним номером 361 значиться російською «ОСОБА_1».  

Дана обставина перешкоджає заявниці в оформленні пенсійної виплати.  

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги та просила суд їх задовольнити.  

Представник заінтересованої особи, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.  

Вислухавши пояснення заявниці, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.  

  Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в окремому провадженні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.  

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.  

З паспорта заявниці НОМЕР_1 вбачається, що її прізвище на російській мові зазначено «ОСОБА_1».  

Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 виданої 24.07.1978 року прізвище заявниці було змінено на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 08.09.1979 року з прізвища «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1». Згодом прізвище «ОСОБА_1» було змінено на підставі паспорта НОМЕР_1 на прізвище «ОСОБА_1», що свідчить про те що «ОСОБА_1» та «ОСОБА_1» є однією і тією ж особою.  

Записами в трудовій книжці підтверджується, що заявниця дійсно працювала на Замглайському торфобрикетному заводі в період з 1985 року по 1989 рік.  

Як вбачається з матеріалів справи у період з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року на Замглайському торфобрикетному заводі, який з 12.06.1989 року реорганізований у виробничу ділянку «Замглайторф», на посадах торфо-робітниці 3 розряду по розфасовці ТМАУ «Прогрес-1», машиніста-обходчика по котельному обладнанню, торфо-робітниці 3 розряду дільниці ТМАУ, пакувальниці готової продукції лінії торф’яних горбочків, заявниця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Залісся Городнянського району Чернігівської області, отримувала заробіток: у 1985 році – 1653,79 рублів, у 1986 році – 1805,75 рублів, у 1987 році – 2260,96 рублів, у 1988 році – 1970,89 рублів, у 1989 році – 2130,80 рублів, а всього – 9822,19 рублів.  

Даний факт також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які в судовому засіданні пояснили, що дійсно знають ОСОБА_1 і вони разом з нею працювали на Замглайському торфобрикетному заводі, в тому числі і в період з 1985 року по 1989 рік.  

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що метою встановлення зазначеного факту є усунення перешкод ОСОБА_1 у оформленні пенсійного забезпечення, а тому в силу п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, заява підлягає задоволенню.  

Керуючись ст.ст. 57, 209, 212, 215, 218, 234, 256-259 ЦПК України, суд  

  В И Р І Ш И В:  

  Заяву ОСОБА_1, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити.  

З метою усунення перешкод ОСОБА_1 у оформленні права на пенсійне забезпечення, встановити, що у період з 01.01.1985 року по 31.12.1989 року на Замглайському торфобрикетному заводі, який з 12.06.1989 року реорганізований у виробничу ділянку «Замглайторф», на посадах торфо-робітниці 3 розряду по розфасовці ТМАУ «Прогрес-1», машиніста-обходчика по котельному обладнанню, торфо-робітниці 3 розряду дільниці ТМАУ, пакувальниці готової продукції лінії торф’яних горбочків, заявниця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Залісся Городнянського району Чернігівської області, отримувала заробіток: у 1985 році – 1653,79 рублів, у 1986 році – 1805,75 рублів, у 1987 році – 2260,96 рублів, у 1988 році – 1970,89 рублів, у 1989 році – 2130,80 рублів, а всього – 9822,19 рублів.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області. Апеляційна  скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

  Головуючий     В.Б. Сташків