Справа № 2-204/10

РІШЕННЯ  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 15 вересня 2010 року              Приморський районний суд м. Одеси у складі  

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі             Василенко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Одеської національної морської академії про скасування наказу, поновлення на займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -  

ВСТАНОВИВ:                  

Позивач звернулася до суду з даним позовом до Одеської національної морської академії, в якому просила скасувати наказ № 6-к від 13.01.2009 року Морехідного училища ім. О.І. Маринеска Одеської національної  морської академії в частині продовження строку випробування ОСОБА_1 на посаді коменданта екіпажу, зобов’язати відповідача видати наказ про поновлення її на посаді коменданта екіпажу з доплатою за суміщення посад – виконання обов’язків кастелянші з оплатою згідно з штатним розписом, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу  за період з 1 січня 2009 року по 1 квітня 2009 року, моральну шкоду – 100 000 грн., витрати на юридичну допомогу  - 2150 грн. Позивач обґрунтувала свої вимоги тим, що з 01.10.2008 року вона була прийнята на посаду коменданта екіпажу та на 0,5 ставки  на посаді кастелянші у морехідне училище імені ОСОБА_2І з випробуваним строком, який складав 3 місяці. 11.12.2008 року їй була оголошена  догана за невиконання обов’язків коменданта, згідно з наказом  № 103-к. Догана була мотивована тим, що позивач не виконувала свої обов’язки: не проводила обмін білизни відповідно до нормативної документації, що призвело до погіршення умов проживання курсантів в екіпажі та неможливості дотримання ними санітарних норм. 19.02.2009 року наказом № 18-к у зв’язку з протестом Чорноморського транспортного прокурора наказ № 103-к від 11.12.2008 року про накладення стягнення на коменданта ОСОБА_1 скасований. Перебуваючи на лікарняному з 17 грудня 2008 року позивач, 23 грудня 2008 року наказом № 105-к була звільнено з займаної посади на підставі ст. 28 КЗпП за невитримання випробувального строку. Після звернення до суду, наказом  № 6-к від 13.01.2009 року відповідач подовжив ОСОБА_1  випробувальний строк на посаді коменданта екіпажу з посадовим окладом згідно штатного розпису - 620 грн., але на посаді 0,5 ставки кастелянші випробувальний строк продовжений не був.  Позивач зазначала, що у зв’язку з тим, що її поновили на посаді  коменданта, але не поновили на 0,5 ставки кастелянші, її заробіток значно  зменшився. Крім того, з даним наказом вона була ознайомлена лише 25.02.2009 року, який отримала по пошті. Позивач вказувала, що відповідачем були порушені її права, оскільки вона була звільнена у період вагітності, а також в період знаходження на лікарняному, крім того, копію наказу про звільнення їй також не надали. Окрім того, у зв’язку з тим, що її поновили на посаді коменданта, але не поновили на посаді 0,5 ставки кастелянші її заробітна плата стала значно меншою. Позивач вважала, що відповідач поставив її у значно гірше матеріальне  становище, ніж те що існувало до вагітності.  Позивач також зазначала, що незаконним звільненням їй була причинена значна моральна шкода, оскільки це порушило її нормальний уклад життя, вона була позбавлена заробітку, що призвело до втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.  

В судовому засіданні позивач та її представники позов підтримали повністю та просили його задовольнити з наведених у позові підстав.

 Представник відповідача - Одеської національної морської академії,  в судовому засіданні позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що наказом від 13.01.2009 року позивачу було продовжено строк випробування з 13.01.2009 року по 11.02.2009 року. З наступного дня позивач мала вийти на роботу як постійний працівник, але ОСОБА_1 ні 13 січня ні наступного дня та до теперішнього часу на роботу не виходить, свої обов’язки не виконує. 3.02.2009 року позивачу  була направлена телеграма, якою їй повідомлено про продовження строку випробування, але позивач так на роботу і не вийшла. Таким чином, представник відповідача вважала, що позивач зловживає своїми правами і її вимоги є необґрунтованими.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази,  суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.09.08 року згідно наказу № 72-к ОСОБА_1  була прийнята на посаду коменданта екіпажу  морехідного училища ім.. ОСОБА_2І,  з 01.10.08 року з доплатою за суміщення посад – виконання обов’язків 0,5 ставки  кастелянші з випробуваним строком, який складав 3 місяці.  

11.12.2008 року ОСОБА_3 оголошена  догана за неналежне виконання обов’язків коменданта, згідно з наказом  № 103-к.  

19.02.2009 року відповідно наказу № 18-к, у зв’язку з протестом Чорноморського транспортного прокурора, наказ № 103-к від 11.12.2008 року про накладення стягнення на коменданта ОСОБА_1 скасований.  

23 грудня 2008 року наказом № 105-к ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади на підставі ст. 28 КЗпП, як така, що не витримала  випробування.  

Після звернення до суду, наказом  № 6-к від 13.01.2009 року відповідач подовжив ОСОБА_1  випробувальний строк на посаді коменданта екіпажу з посадовим окладом згідно штатного розпису - 620 грн.

З 1.04.2009 року ОСОБА_1 перебуває у декретній відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 на момент прийняття наказу № 105-к про звільнення  з займаної посади на підставі ст. 28 КЗпП, як така, що не витримала  випробування перебувала на лікарняному з 17.12.2008 року, що підтверджується  листом непрацездатності (а.с.53)  

Відповідно ч.3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з

ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Окрім того, на момент звільення, позивач перебувала у стані вагістності, що підтверджується довідкою лікаря від 23.12.2008 року.

Відповідач був повідовлений про стан вагітності позивача, що підтверджується  заявою ОСОБА_1 на адресу відповідача про надання матеріальної допомоги, зареєстрвоною за № 468 від 12.12.2008 року.  

Згідно ч.2 ст. 184 КЗпП  України  звільнення вагітних жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач, видавши наказ  № 6-к від 13.01.2009 року, згідно якого подовжив ОСОБА_1  випробувальний строк на посаді коменданта екіпажу з посадовим окладом згідно штатного розпису - 620 грн., але не поновивши на 0,5 ставки кастелянши, змінив істотні умови праці ОСОБА_1, оскільки оплата праці стала значно нижчою, порушивши вимоги ч.3  ст. 32 КЗпП України, згідно якої    про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.  

Окрім того, відповідно ч.1 ст. 178 КЗпП України вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою.

Таким чином, сукупність наведених доказів та встановлених судом обставин дозволяє зробити висновок про незаконність наказу № 6-к від 13.01.2009 року Морехідного училища ім. О.І. Маринеска Одеської національної  морської академії в частині продовження строку випробування ОСОБА_1 на посаді коменданта екіпажу та обґрунтованості вимог позивача в частині зобов’язання відповідача  видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді коменданта екіпажу з доплатою за суміщення посад – виконання обов’язків кастелянші з оплатою згідно з штатним розписом.

Відповідно до ст.. 235 КЗпП України, суд задовольняє частково вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 1 січня 2009 року по 22 лютого 2009 року та з 14 березня 2009 року по 31 березня 2009 року в сумі 2130 грн. 06 коп., виходячи з наданої суду довідки про середній заробіток позивача 1077,15 грн. (середньомісячна зарплата)/30 * 71день) – 419,20 грн.(заробітна плата сплачена відповідачем) = 2130,06 грн.  

. Суд вважає, що не підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.02.2009 року по 13.03.2009 року оскільки відповідно листка непрацездатності, позивач у даний період знаходилась на лікарняному. Який підлягає оплаті у встановленому законом порядку.  

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача, про необґрунтованість вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, так як позивач після видачі наказу про продовження їй строку випробування на роботу не вийшла,  оскільки копія вищевказаного наказу отримана позивачем лише 25.02.2009 року, крім того, на вирішенні суду знаходилася дана цивільна справа. У якій позивач не погоджувалася та оспорювала наказ № 6-к від 13.01.09 року, а тому даний період суд вважає саме вимушеним прогулом, який підлягає оплаті.

Також суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає частковому задоволенню вимогу про відшкодування моральної шкоди на підставі ст.237-1 КЗпП України, оскільки внаслідок порушення відповідачем трудових прав позивача, що встановлено в судовому засіданні, позивач зазнала моральних страждань, пов’язаних з допущеною відносно неї несправедливістю, було втрачено її нормальні життєві зв’язки, перебуваючи у стані вагітності, вона була позбавлена можливості заробляти гроші, і все це вимагало від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Керуючись принципами розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі 3000 грн.  

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати у вигляді витрат за оформлення довіреності у нотаріуса на представництво інтересів позивача у розмірі 150 грн..

Що стосується вимог позивача в частині стягнення витрат на юридичні послуги в розмірі 2000 грн., суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки,  у договорі № 10 про надання юридичних послуг не зазначено, по якій справі і які саме юридичні послуги надаються ОСОБА_1, крім того, представник ПП «Сенатор» у розгляді справи участі не приймав.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 367 ч.1 п.4  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:  

Позов ОСОБА_1 -  задовольнити частково.

Наказ № 6-к від 13.01.2009 року Морехідного училища ім. О.І. Маринеска Одеської національної  морської академії в частині продовження строку випробування ОСОБА_1 на посаді коменданта екіпажу – скасувати.

 Зобов’язати Одеську національну морську академію  видати наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді коменданта екіпажу з доплатою за суміщення посад – виконання обов’язків кастелянші з оплатою згідно з штатним розписом.

 Стягнути з Одеської національної морської академії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу  за період з 1 січня 2009 року по 22 лютого 2009 року та з 14 березня 2009 року по 31 березня 2009 року в сумі 2130 грн. 06 коп., моральну шкоду – 3000 грн., судові витрати – 150 грн., а всього стягнути  - 5280 (п’ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 06 коп.

 В іншій частині позову – відмовити.

 Стягнути з Одеської національної морської академії на користь держави судовий збір в сумі 52 (п’ятдесят дві) грн. 80 коп.

 Стягнути з Одеської національної морської академії на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу в сумі 120 (сто двадцяти) грн.

 Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання в цій частині.

 Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

                     Суддя:                                    -В.В.Андрухів-