КОПІЯ справа № 3-530/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 року суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Павлов В.Г., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов із Варвинського РВ УМВС України Чернігівської області про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 приватного підприємця,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
31 серпня 2010 року до Варвинського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 3 липня 2010 року о 9 год. 15 хв. на ринку в смт. Варва Чернігівської області здійснювала торгівлю продуктами харчування, не маючи свідоцтва про реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності та торгового патенту на здійснення даного виду діяльності, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно з даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовилася від дачі письмових пояснень в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, не визнала та пояснила, що вона має патент на здійснення роздрібної торгівлі з лотків на ринках України, який дійсний до 31 січня 2010 року, щомісячно продовжуючи дію патенту. Про це вона повідомляла і працівників міліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Своїх письмових пояснень з цього приводу не зазначила у протоколі через юридичну необізнаність.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі слід закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Фізичні особи України мають законодавчо встановлене право на здійснення самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, якщо дана фізична особа не обмежена у правоздатності або дієздатності та зареєстрована належним чином в органах державної влади.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Закон № 755-IV) державна реєстрація фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється шляхом видачі органом державної реєстрації Свідоцтва про державну реєстрацію. Після того, як фізична особа - підприємець зареєструвалась у державного реєстратора, державний реєстратор у п'ятиденний термін з дати реєстрації направляє примірник реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію відповідному державному податковому органу і органу державної статистики та подає відомості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб забороняються, а органи державної влади та посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права та законні інтереси суб'єктів господарювання, згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 6 та ч. 5, 6 ст. 19 Господарського кодексу України.
Міліція, реалізує свої права, надані ст. 11 Закону України "Про міліцію", виключно з метою виконання покладених на неї завдань при наявності фактів порушення законодавства, контроль за додержанням якого, віднесений до її компетенції.
У відповідності до п. 24 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про міліцію", органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.
Право проводити перевірки за фактами порушення законодавства, контроль за додержанням якого, віднесений до компетенції міліції, передбачено п. 24 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про міліцію". Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про міліцію" при здійсненні заходів із запобігання, виявлення та розкриття злочинів у сфері податкового законодавства права, передбачені пунктами 2,3, абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 5, пунктами 6-19, 23-31 частини першої цієї статті - надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції. Аналогічне положення міститься у ст. 22 Закону України від 04.12.90 р. № 509 "Про державну податкову службу в Україні".
У відповідності до ст. 8, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", в межах компетенції та у порядку встановлених законами України, державна податкова адміністрація здійснює зокрема і контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів. З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що направлень на перевірку суб'єкта підприємницької діяльності в працівника Варвинського РВ УМВС не було, як і не здійснювались жодні заходи працівниками податкової служби щодо контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Крім того, право контролювати наявність свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, надано органам державної податкової служби і згідно п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
У відповідності до диспозиції ч.1 ст. 164 КУпАП, складом правопорушення є провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. З наведеної норми випливає, що відповідальність за даною статтею наступає провадження господарської діяльності саме без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу.
З матеріалів адміністративної справи, наданих на розгляд суду, не можливо однозначно встановити факт провадження господарської діяльності громадянкою ОСОБА_1 без державної реєстрації її, як суб'єкта господарювання. Тобто, доказів, щодо відсутності відповідних записів в Єдиному державному реєстрі стосовно громадянки ОСОБА_1 взагалі та не отримання нею свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, не надано, що і становить об'єктивну сторону вказаного адмінправопорушення. Також, з матеріалів адміністративної справи, наданих на розгляд суду, не можливо однозначно встановити і факт здійснення нею торгівлі без одержання нею дозволу (патенту) на здійснення такої діяльності. Доказів, що такий дозвіл (патент) на здійснення такої діяльності, що і становить об'єктивну сторону вказаного адмінправопорушення, громадянкою ОСОБА_1 не отримувався, також не надано.
В судовому засіданні особою, що притягується до адміністративної відповідальності, було надано державний патент серії ПАГ № НОМЕР_1, виданий суб'єкту підприємницької діяльності без створення юридичної особи ОСОБА_1 /термін дії з 01.01.2010 року по 31.01.2010 рік/. Варвинської міжрайонною податковою інспекцією /а.с. 5/. Причиною ненадання письмових пояснень під час оформлення протоколу ОСОБА_1 пояснює юридичною необізнаністю та відсутністю пропозиції зі сторони працівників міліції. Як вбачається з патенту серії ПАГ № НОМЕР_1, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року мала право здійснювати підприємницьку діяльність на території ринків України /роздрібна торгівля з лотків на ринках/.
Суд критично відноситься до письмових пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 /а.с. 3, 4 /, оскільки обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, суду не надано доказів щодо підтвердження наявності в діях громадянки ОСОБА_1 об'єктивної сторони адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно ст. 62 Конституції України.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення. За таких обставин ОСОБА_1 не може вважатися такою, що вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно неї слід закрити у зв’язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 164 ч. 1, 221, 247, 283-285 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП України закрити у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Варвинського районного суду
Чернігівської області підпис В.Г. Павлов
Копія вірна: Суддя Варвинського районного суду
Чернігівської області В.Г. Павлов