Справа №2-3203/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2010 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Остапенко Н.Г.
при секретарі Шевцовій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа – Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин, визначення часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, ?
ВСТАНОВИВ:
Позивачі 25 листопада 2009 року звернулись до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про встановлення факту родинних відносин, визначення часток в праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказали, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 1998 року ОСОБА_1, її чоловіку ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3. Відповідно після її смерті відкрилась спадщина у вигляді частини зазначеної квартири.
Позивач ОСОБА_1, як рідна донька померлої, є єдиною спадкоємицею вказаного спадкового майна після смерті матері. У встановлений законодавством шестимісячний строк вона до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не зверталась, однак прийняла її фактично, тому як постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем в спірній квартирі, як на час відкриття спадщини, так і після, та фактично вступила в управління спадковим майном.
Однак, на теперішній час, нотаріально оформити спадщину вона позбавлена можливості, оскільки по-перше не визначені частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, а по-друге при оформленні свідоцтва про її народження була допущена помилка в написанні прізвища та по батькові матері і замість «ОСОБА_1» російською мовою невірно зазначено «ОСОБА_2», зазначена невідповідність спростовує факт родинних відносин між позивачем та її померлою матір’ю.
Таким чином, вони змушені були звернутися до суду та просять встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3; з підстав статті 372 ЦК України визначити, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, є рівними, і кожному з них належить по 1/3 частині квартири; а також визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, в їх обґрунтування посилалась на обставини викладені в позовній заяві. Просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні співпозивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, в їх обґрунтування посилався на обставини викладені в позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання відповідач, Територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради, в особі свого представника, не з’явився. Про день, місце та час проведення судового засідання сповіщені належним чином. Заяв про розгляд справи за відсутності їх представника до суду не надходило.
В судове засідання третя особа, Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, в особі свого представника, не з’явилась. Про день, місце та час проведення судового засідання сповіщена належним чином. До суду надіслали письмову заяву, в якій просили розгляд справи провести за відсутності їх представника.
Суд, вислухавши пояснення позивачів, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 1998 року, виданого АТ «Дніпротяжмаш» згідно з розпорядженням від 10 грудня 1998 року за №667, квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8).
Право власності на зазначену квартиру зареєстроване за ними в МБТІ м. Дніпропетровська за реєстровим №49 11-20-38 (а.с.8).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, про що в Книзі реєстрації актів про смерть ОСОБА_4 реєстрації смерті в м. Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції 22 січня 2002 року зроблено запис за №761 (а.с.7).
Відповідно після її смерті відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1.
В свою чергу, відповідно до статті 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно частини 1 статті 529 ЦК України (в редакції 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.
Таким чином, як слідує з матеріалів справи, спадкоємцем першої черги за законом вищевказаного спадкового майна після смерті ОСОБА_3 є донька померлої – позивач по справі ОСОБА_1 (а.с.9).
Проте, на теперішній час маються розбіжності в написанні прізвища та по батькові спадкодавця, оскільки при оформленні свідоцтва про народження ОСОБА_1 було допущено помилку внаслідок якої прізвище та по батькові її матері було невірно вказано російською мовою як «ОСОБА_1» і, відповідно, «ОСОБА_1», що фактично призводить до відсутності підтвердження того, що ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3.
Між тим, доказами того факту, що ОСОБА_3 дійсно є матір’ю ОСОБА_1 є наступне: згідно довідки Управління житлово-комунального господарства акціонерного товариства «Дніпротяжмаш» за №624/09 від 10 листопада 2009 року, ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_3, була зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.18); довідкою КП ДМБТІ від 06 листопада 2009 року за №13395 встановлено, що станом на 05 листопада 2009 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за «ОСОБА_5, ОСОБА_6 и ОСОБА_2» (рос.) на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 грудня 1998 року, виданого АТ «Дніпротяжмаш» згідно з розпорядженням від 10 грудня 1998 року за №667 (а.с.19); згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 15 листопада Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, остання зареєстрована за адресою м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_2 з 02 липня 1958 року (а.с.28); згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу 08 травня 1974 року Красногвардійським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції було розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючою за адресою АДРЕСА_5, про що було зроблено актовий запис за №577 (а.с.16-17); відповідно до довідки Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори, за вих. №1428 від 20 серпня 2009 року, ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_3 є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10); згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1, серії НОМЕР_2 в якому прізвище, ім’я та по батькові в графі «Мати» зазначені російською мовою як «ОСОБА_2», що співпадає з правильним перекладом на українську мову (крім декількох літер) прізвища, ім’я та по батькові ОСОБА_3, які вказані свідоцтві про смерть останньої (а.с.9).
Допитані в якості свідків по справі – ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в судовому засіданні підтвердили факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
В той самий час, суд, вирішуючи позовні вимоги в частині визначення часток в п раві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, виходить з того, що згідно частини 1 статті 368 ЦК України спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. А відповідно до положень статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Тому, з підстав статті 372 ЦК України, суд вважає, що частки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на вказану квартиру є рівними, і частка кожного з них становить по 1/3 частині квартири, а тому відповідно після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частину квартиру в порядку спадкування за законом, суд виходить з наступного.
Вбачається відсутність підстави для визнання за позивачкою права власності на 1/3 частину вищезазначеної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки, відповідно до діючого законодавства, позивач, як спадкоємиця, яка прийняла спадщину, має звернутися до нотаріальної контори за видачею їй свідоцтва про право на спадщину. Однак, вбачається, що ОСОБА_1 до нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину не зверталась (а.с.26), в цьому їй не було відмовлено, а отже її право на нотаріальне оформлення спадщини не порушувалось та ніким не оспорюється, внаслідок чого не потребує захисту.
На підставі зазначеного відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання права власності на 1/3 частину квартиру в порядку спадкування за законом.
Таким чином, аналізуючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 та визначення часток в праві спільної сумісної власності є законними, цілком обґрунтованими, та в повному обсязі доведеними з їх боку, внаслідок чого підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог в іншій частині належить відмовити.
Оскільки відкриття спадщини відбулось до 01 січня 2004 року, суд при вирішенні позовних вимог керувався цивільним законодавством в редакції 1963 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.524, 529 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.368, 372 ЦК України, ст.ст. 15, 57-60, 213-215, 256-259 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 – задовольнити частково .
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3.
Встановити факт належності ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_3, частки в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка дорівнює 1/3 її частини.
Визначити частку ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 яка дорівнює 1/3 її частини.
Визначити частку ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 яка дорівнює 1/3 її частини.
В задоволенні позову в іншій частині – відмовити .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.Г. Остапенко