справа 2-71/2009р   .  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  09.12.2009 року   ,     Кам’янобрідський районний суд м. Луганська, у складі:  

головуючого:       судді Котлярової І.Ю.  

при секретарях:                             Уставицькій Н.М., Кущовій (Васюхіній) І.В.,  

П’ятак О.Л., Акуловій А.В.,  

за участю:  

представника позивача                  ОСОБА_3,  

представника відповідача             ОСОБА_4,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх позовних вимог вказавши, що 03.06.2007 року, приблизно о 13.30 годині він рухався на своєму автомобілі “ДЕО –СЕНС” державний номер НОМЕР_1, по вул. Комінтерна в м.Луганську у напрямку до м.Щастя. У цей же час відповідач ОСОБА_7, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, керуючи мотоциклом “YAMAHA FZR400”, державний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_6, рухаючись зі швидкістю 150 км/год. скоїв зіткнення з правою заднєю     частиною його автомобіля. При розгляді даної дорожньої пригоди слідчим СВ з ДТП при УМВС України в Луганській області Зновенко А.А. були встановленні порушення правил дорожнього руху з боку ОСОБА_7  

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу було завдано матеріальної шкоди у розмірі 11 583 гривні, які було визначено згідно із висновком автотоварознавчого дослідження, які відповідачами у добровільному порядку відшкодовані не були. Також позивач просив стягнути з відповідачей на його користь, у відшкодування спричиненої моральної шкоди, суму у розмірі 2 000 гривень, обґрунтовуючи це тим, що у наслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав сильне психологічне потрясіння, йому та його сім’ї було спричинено моральні страждання та незручності, пов’язанні із проведенням ремонтно-відновлювальних робіт автомобілю, неможливістю його використання тривалий час, тобто було порушено звичайний уклад його життя та його сім’ї.  

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь понесені ним судові витрати, яки складаються з витрат на інформаційно-технологічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень,  витрат на правову допомогу у розмірі 1500 гривень, та витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 400 гривень.  

У судовому засіданні позивач та його представник надали аналогічні пояснення викладеним у позовній заяві та під час судового засідання, враховуючи висновки повторного автотоварознавчого дослідження уточнили позовні вимоги, просили з відповідачей у солідарному порядку стягнути на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 18780 гривень, понесені позивачем витрати на проведення автотоварознавчих досліджень у розмірі 800 гривень, у відшкодування моральної шкоди -  2000 гривень, у відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 2000 гривень, судових витрат у розмірі 30 гривень, а загалом 23 610 гривень.  

Відповідач ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі пояснивши, що дійсно йому належав мотоцикл “YAMAHA FZR400”, державний номер НОМЕР_2, який він 02.06.2007 року продав ОСОБА_7 на підставі розписки, але належним чином дану угоду не оформив, для переоформлення документів до МРЕО м.Луганська не звертався, з обліку даний транспортний засіб не знімав.  

Відповідач ОСОБА_7 та його представник також у судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі. Відповідач ОСОБА_7 пояснив, що дійсно 03.06.2007 року за його участі відбулася дорожньо-транспортна пригода, але не вважає, що він винен у наслідках даного ДТП.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.  

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє об’єктом, використання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до частини 1 тієї ж статті, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів.  

Судом встановлено, що 03.06.2007 року, приблизно о 13.30 годині позивач ОСОБА_5 здійснюючи керування автомобілем “ДЕО –СЕНС” державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.Комінтерна у м.Луганську зі сторони вул.Артема у напрямку автомобільної дороги “Луганськ – Щастя”,  на перехресті вул. Комінтерна та 10-ої Продольної, при розширені дороги на дві смуги для руху в його напрямку зайняв ліву смугу та здійснював випереджання автобусу який рухався в правому ряду. В цей же час водій ОСОБА_7, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння та не маючи при собі документів підтверджуючих його право на керування транспортним засобом мотоциклом “YAMAHA FZR400”, державний номер НОМЕР_2, рухався по осьовій смузі вул.Комінтерна м.Луганська зі сторони вул.Артема у напрямку до автодороги “Луганськ-Щастя”, зі швидкістю не менш 150 км. на годину, для здійснення обгону автомобіля “ДЕО –СЕНС” державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5, відповідач ОСОБА_7 виїхав на смугу зустрічного руху, та несподівано побачив автомобіль марки “ВАЗ-2104” який рухався по своїй смузі, номерний знак НОМЕР_3, у наслідок чого з метою уникнення зіткнення здійснив відхилення мотоцикла вправо, де повернувшись на смугу руху автомобіля “ДЕО –СЕНС” державний номер НОМЕР_1, здійснив зіткнення з правою заднею частиною даного автомобіля, після чого сталося перевертання мотоцикла який виїхав за межи проїзної частини. Дані обставини вбачаються із відмовного матеріалу №185/07 порушеного за фактом даної ДТП та проголошеного у судовому засіданні.  

За даним фактом дорожньо-транспортної пригоди слідчим СВ з ДТП при УМВС України в Луганській області Зновенко А.А. 13.06.2007 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_7 за відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ст.286 КК України, у якій було зазначено, що у розглянутій дорожній пригоді, у діях водія автомобіля “ДЕО –СЕНС” державний номер НОМЕР_1, не вбачається не відповідності технічним вимогам ПДР України, які б могли спровокувати дану дорожньо-транспортну пригоду. У той же час у діях водія ОСОБА_7, який здійснював керування мотоциклом “YAMAHA FZR400”, державний номер НОМЕР_2, під час виникнення небезпеки, необхідно було керуватися технічними вимогами пунктів 2.1, 12.1, 12.3 ПДР України (а.с.3-4).  

Згідно із довідкою наданою Луганською міською лікарнею №2 ОСОБА_7, у наслідок даної дорожньої пригоди були завдані тілесні ушкодження, а також було зазначено, що під час його звернення у лікарню – 03.06.2007 року він знаходився у стані алкогольного сп’яніння. Данна довідка знаходиться у відмовному матеріалі аркуш справи №19.  

Постановою судді Кам’янобрідського районного суду м.Луганська Вишняка М.В. від 22.08.2007 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_7 за ст.ст. 130 ч.1, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.104).  

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, адміністративній справі, що набрало законної сили, доказуванню не підлягає при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини. Тому суд вважає доведеним той факт, що скоєне ДТП сталося з вини відповідача ОСОБА_7.  

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що 03.06.2007 року приблизно о 13.30 годині вони рухались на автомобілі Toyota у напрямку автомобільної дороги “Луганськ-Щастя”. За 4-5 машин від них на початку рухався автомобіль “ДЕО –СЕНС”. У подальшому на великій швидкість, приблизно 180-190 км/год., їх обігнав мотоцикл “YAMAHA FZR400”, при цьому це сталося на повороті. У подальшому вони побачили, як автомобіль “ДЕО –СЕНС” почав здійснювати маневри, а саме перестроївся з правого ряду у лівий та почав здійснювати випередження автомобілю. На думку свідків позивач міг бачити мотоцикл, якій рухався на великій швидкості, у зв’язку із чим він не повинен був здійснювати вищевказані маневри.  

Суд критично ставиться до пояснень свідків, щодо можливості позивача уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вони не є спеціалістами які мають повноваження щодо надання оцінки діям інших осіб з приводу дорожньо-транспортної пригоди, крім того, свідок ОСОБА_9 здійснював керування автомобілем Toyota, і не міг у повній мірі бачити усі маневри які здійснював позивач. Крім того, висновки свідків щодо даної дорожньо-транспортної пригоди, протирічуть іншим доказам по справі, а саме документам, які містяться у відмовному матеріалі №185/07 порушеного за фактом даної ДТП, матеріалам адміністративної справи 3-4987/2007р. у відношенні ОСОБА_7 за ст.ст.130 ч.1, 124 КпАП України.  

Відповідно до висновку № 2/140 – 07 від 07.06.2007 року експертного автотоварознавчого дослідження за фактом спричиненої матеріальної шкоди власнику автомобіля “ДЕО –СЕНС” державний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП від 03.06.2007 року, вартість ремонтно – відновлювальних робіт автомобіля склала 10804 гривні, втрата товарної вартості від ремонтних робіт – 1467 гривень, а всього 11583 гривні (а.с.8-10). У подальшому позивачем та його представником до суду було надано висновок №2/169-09 автотоварознавчого дослідження за фактом спричиненої матеріальної шкоди власнику автомобіля “ДЕО –СЕНС” державний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП від 03.06.2007 року, згідно якого, станом на 15.10.2009 року вартість ремонтно – відновлювальних робіт автомобіля складає 17076 гривень, втрата товарної вартості від ремонтних робіт – 1704 гривні, а всього 18780 гривень (а.с.86-99).  

Також згідно наданих квитанцій до прибуткового ордену від 06.06.2007 року та 12.10.2009 року, позивач ОСОБА_5 сплатив по 400 гривень, а загалом 800 гривень, у рахунок сплати витрат по проведенню автотоварознавчих досліджень № 2/140-07 та №2/169-09 відповідно (а.с.7, 85).  

На підставі п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди” №6 від 27.03.1992 року, зі змінами, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав.  

Відповідач ОСОБА_6 є володільцем джерела підвищеної небезпеки, а саме мотоциклу “YAMAHA FZR400”, державний номер НОМЕР_2, оскільки згідно із даними МРЕО м.Луганська даний траспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_6  

Суд критично ставиться до пояснень відповідачів з приводу того, що даний мотоцикл ОСОБА_6 продав ОСОБА_7 02.06.2007 року про, що ними було надано розписки  (а.с.23, 24) оскільки, у відмовному матеріалі на аркуші справи №39 є пояснення ОСОБА_7 від 07.06.2007 року, які було оголошено під час судового засідання,  згідно яких він пояснив, що він керував під час ДТП мотоциклом “YAMAHA FZR400”, державний номер НОМЕР_2, на підставі генеральної довіреності. Дану довіреність їм не було надано як слідчому  Зновенко А.А., так і не представлено суду під час судового засідання. Крім того, під час судового засідання відповідачем ОСОБА_7 та його представником було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи постанови про адміністративне правопорушення від 10.06.2007 року, яке було задоволено, та згідно данної постанови вбачається, що до ОСОБА_7 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, за керування під час даної ДТП мотоциклом без відповідних документів (а.с.103).  

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновків про те, що під час дорожньо-транспортної пригоди яка сталася 03.06.2007 року ОСОБА_7 керував мотоциклом “YAMAHA FZR400”, державний номер НОМЕР_2, без належного правового оформлення права на таке керування.  

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України, якщо власник передає транспортний засіб іншій особі в технічне керування без належного правового оформлення, то суб’єктом відповідальності є власник транспортного засобу.  

Таким чином суд вважає, що відповідати за спричинену позивачу матеріальну шкоду, повинен саме власник транспортного засобу – мотоцикла “YAMAHA FZR400”, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_6  

  Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., зі змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у  приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним  перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.  

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступень вини відповідача ОСОБА_6, який завдав моральної шкоди позивачу з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 2000 гривень є частково обґрунтованими, так як ОСОБА_5 завдано моральної шкоди, яка виражається у його хвилюваннях та переляку в момент ДТП, у тому, що позивач був змушений змінити образ свого життя у зв’язку із пошкодженням його автомобіля у наслідок ДТП, додавати додаткових зусиль для організації свого життя та діяльності, а також життя своєї родини, як у зв’язку з пошуком засобів пересування, так і у зв’язку з необхідністю приймати участь у судових засідання, протягом тривалого часу. При таких обставинах суд вважає доказаним факт спричинення позивачу ОСОБА_5 моральної шкоди, та вважає що розмір цієї шкоди повинен становити 1000 гривень, які слід стягнути з відповідача ОСОБА_11, як власника транспортного засобу мотоциклу “YAMAHA FZR400”, державний номер НОМЕР_2, на користь позивача.  

Відповідно до п.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, понесені позивачем витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 2000 гривень, що підтверджується відповідними документами та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гривень, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_6    

  Керуючись п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди” №6 від 27.03.1992 року, зі змінами, п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., зі змінами, ст.ст. 11, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -  

  ВИРІШИВ:  

  Уточненні позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 18780 гривень, витрати за проведення автотоварознавчих досліджень у розмірі 800 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2000 гривень, судові витрати у розмірі 30 гривень та моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, а загалом 22610 гривень.  

 У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

  Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

      Суддя                                                                                                    І.Ю.Котлярова