РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

Справа 2-632/07 р.  

24 вересня  2007 року   Кам’янобрідський районний суд міста Луганська в складі:  

головуючого судді:         Котлярової І.Ю.  

при секретарі:         Вагіній М.О.  

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3 про стягнення суми за договором позики, стягнення відсотків за порушення грошового зобов’язання, відшкодування моральної шкоди, -  

В С Т А Н О В И В:  

  ОСОБА_1 звернувся до Кам’янобрідського районного суду м.Луганська  з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми за договором позики у розмірі 7650 гривень, 3 % річних, за прострочення виплати боргу, моральної шкоди у розмірі 1500 гривень, а також судових витрат понесених позивачем при подачі позову до суду. В обґрунтування позову вказав, що 17.05.2006 року він передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 1500 доларів США, що в національній валюті на той час складало 7650 гривень, які останній зобов’язався повернути протягом трьох місяців, про що надав власноручно написану розписку. На неодноразові пропозиції про добровільне повернення боргу відповідач відповідав відмовою, посилаючись на відсутність коштів. Впродовж року суму боргу не повернув, у зв’язку із чим, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 7650 гривень, 3 % річних, за прострочення виплати боргу, у розмірі 229 гривень (7650 гривень х 0,03 відсотка = 229 гривень), а також сплачені позивачем судові витрати, у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 117 гривень 50 копійок. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача, у якості компенсації за моральну шкоду, спричинену йому діями відповідача пов’язаними із неповерненням боргу, у розмірі 1500 гривень.  

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, просив стягнути з відповідача на його користь суми боргу, 3 % річних, за прострочення виплати боргу, моральну шкоду та судові витрати, усього у розмірі 9496 гривень 50 копійок.  

Відповідач судовому засіданні позовних вимог визнав у повному обсязі, пояснивши, що дійсно він у травні 2006 року позичив у позивача гроші у сумі 1500 доларів США, які зобов’язався повернути протягом 90 календарних днів, але у зв’язку із скрутним матеріальним становищем гроші до теперішнього часу їм не повернуті позивачу. Не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього суми боргу, 3% відсотків річних, за прострочення виплати боргу, відшкодування моральної шкоди та судових витрат, понесених позивачем у зв’язку із зверненням до суду.  

В судовому засіданні третя особа – ОСОБА_3 пояснила, що у травні 2006 року її чоловік – ОСОБА_1 повідомив її, що ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням позичити йому гроші, у зв’язку із чим 17.05.2006р. її чоловік позичив останньому гроші у розмірі 1500 доларів США, строком на 90 календарних днів. По теперішній час гроші відповідачем не повернуто, у зв’язку із чим сім’я зазнала також моральних страждань, пов’язаних із неповерненням боргу, на підставі чого вона просила позов задовольнити у повному обсязі.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, перевіривши матеріали справи та  дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає  задоволенню.  

  Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором. Згідно зі ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, якою передбачено, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

  Судом встановлено, що 17.05.2006 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1500 доларів США, які зобов’язався повернути протягом 90 календарних днів з дня написання розписки, що підтверджується власноруч написаною розпискою (а.с.7). Ухиляючись від виконання грошового зобов’язання, відповідач – ОСОБА_2 впродовж року не повертав борг, на вимоги позивача, щодо повернення боргу не реагував (а.с.16), що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.  

Доказів з приводу того, що позивачу відповідачем було повернуто суму позики суду представлено не було.  

На підставі ст. 625 ЦК України, відповідач повинен сплатити позивачу три проценти річних від простроченої суми, що відповідно складає 7650 гривень Х 3% річних = 229 гривень за рік.  

Згідно з п.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків , встановлених  частиною другою цієї статті.  

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., зі змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушення прав, наданих споживачам; інших цивільних прав; у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя; порушення стосунків з оточуючими людьми; при настанні інших негативних наслідків.  

Вирішуючи питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, ступень вини відповідача, який завдав моральної шкоди позивачу з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що вимоги позивачки у стягненні з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот ) гривень є обґрунтованими, так як ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка виражається у його хвилюваннях з приводу не повернення відповідачем боргу у встановлений термін, неможливості користуватися грошами, стражданнях його через відсутність коштів.  

При подачі позовної заяви позивач сплатив на користь держави судовий збір у розмірі 87 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень, які належить стягнути на його користь з відповідача.  

На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., зі змінами, ст.ст. 625, 1047-1050, 1167 ЦК України, ст.ст. 10-11, 15, 60, 79-81, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 7650 (сім тисяч шістсот п’ятдесят) гривень, 3% річних від простроченої суми, у розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) гривень, у відшкодування моральної шкоди 1500 гривень, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення, сплачені позивачем у розмірі 117 гривень 50 копійок, а усього стягнути з відповідача на користь позивача 9496 (дев’ять тисяч чотириста дев’яносто шість) гривень 50 копійок.  

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

      Суддя                 І.Ю. Котлярова