ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  Справа 2-346/07 р.  

  10 грудня 2007 року              Кам’янобрідський районний суд м. Луганська в складі:  

головуючого судді:         Котлярової І.Ю.  

при секретарі:         Вагіній М.О.  

за участю представника позивача               ОСОБА_1  

розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказав, що 20.04.2006р. позичив відповідачці 300 доларів США, які вона зобов’язалась повернути протягом десяти днів, тобто до 30.04.2006р., про що надала власноручно написану розписку. У встановлений договором строк відповідачка борг не повернула, та 14.05.2006р. надала ще одну розписку, згідно якої вона зобов’язалась повернути борг в період з 12 по  
23 травня 2006 року. Також цією розпискою встановлювалася пеня у розмірі 30 грн. за кожен день прострочення. Оскільки відповідачка борг не повернула, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму боргу за договором позики, яка, з урахуванням індексу інфляції, становить 1653,03 грн., пеню за весь час прострочення у розмірі 7980 грн. (266 днів х 30 грн. = 7980 грн.), а також сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн., судовий збір у розмірі 96,33 грн., та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 600 грн.  

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, а у подальшому представником позивача позовні вимоги було уточнено у частині стягнення витрат на правову допомогу, згідно яких вони просили стягнути з відповідачки витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1000 гривень, та у стягнення 3% річних за період з 23.05.2006 року до 06.12.2007 року, із задоволенням раніше заявлених вимог у повному обсязі.  

Відповідачка у судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату слухання справи була неодноразово повідомлена належним чином. Заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Суд, відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів без участі відповідачки.  

Зі згоди позивача та йог представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.  

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає, що уточненні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Згідно із ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, якою передбачено, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

  Судом встановлено, що 20.04.2006р. ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3  
300 доларів США, які остання зобов’язалася повернути протягом 10 календарних днів, що підтверджується власноруч написаною розпискою (а.с.6). 300 доларів США еквівалентно 1515 грн., що підтверджується наданою Луганським філіалом «ПриватБанк» довідкою, в якої вказано, що офіційний курс гривні по відношенню до долару США, встановлений Національним банком України, станом на 06.11.2006 року становив – 5,050 грн. за 1 долар США (а.с.5). У встановлений договором строк ОСОБА_3 борг не повернула, та 14.05.2006р. надала ще одну розписку ОСОБА_2, згідно якої вона зобов’язалась повернути борг в період з 12 по 23 травня 2006 року, зі сплатою пені за кожен з цих днів у розмірі по 30 гривень (а.с.7). Відповідачка не виконала зобов’язань по вказаним розпискам, в наслідок чого, сума боргу станом на 23.05.2006р. склала 1815 грн., та з урахуванням індексу інфляції–289 гривень 05 копійок, таким чином сума боргу на теперішній час становить  
2104 гривні 05 копійок.  

  Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. За період з 23.05.2006 р. по 06.12.2007 р. процент від суми позики складає 230 гривен.  

Вимоги позивача та його представника у частині стягнення з відповідачки пені за кожен день прострочення у розмірі по 30 гривень за кожен день, що загалом за період з 23.05.2006 року по 12.02.2007 року, становить 7980 гривень, є необґрунтованими, оскільки із розписки наданої до суду від 14.05.2006 року вбачається, що відповідач брала на себе зобов’язання сплатити  пеню у розмірі по 30 гривень, лише за конкретно зазначені дні, а саме з 12 по 23 травня 2006 року. Таким чином, суд вважає, що за період з 23.05.2006 року по 06.12.2007 року, на підставі вимог статті 625 ЦК України, відповідачка повинна сплатити позивачу три проценти річних від простроченої суми, що за вищевказаний період складає 83 гривні 50 копійок.  

Відповідно до п.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, понесені позивачем витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 1000 гривень, що підтверджується відповідними документами необхідно стягнути з відповідачки.  

Крім того, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Відповідно до цього, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню сплачені позивачем судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 625, 1049, 1050 ЦК України,  
ст.ст. 10-11, 15, 60, 79-81, 88, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -  

  В И Р І Ш И В :  

  Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 2104 гривни 05 копійок, три проценти річних від простроченої суми, у розмірі 83 гривни 50 копійок, проценти за договором позики у розмірі 230 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1000 гривень, а також сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 гривень та судовий збір у сумі 51 гривні, а усього 3447 (три тисячі чотириста сорок сім) гривень 55 копійок.                                

  В задоволенні вимог ОСОБА_2 в частині стягнення боргу у розмірі 6185 гривень 48 копійок відмовити за необґрунтованістю.  

  Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом  десяти  днів з дня його проголошення.  

    Суддя                       І.Ю. Котлярова